Постанова

від 26.06.2019 по справі 200/13241/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1823/19 Справа № 200/13241/17 Суддя у 1-й інстанції - Шевцова Т.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року

по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-2013 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-2013 про стягнення боргу.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року заяву позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - задоволено.

До розгляду спору по суті накладено заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, скасування права власності та перереєстрації такого права, на приміщення АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Караван-2013 /ЄДРПОУ 38753947/.

В апеляційній скарзі Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року у справі №200/13241/17 та прийняти нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відзивів на апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявником доведено наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-2013 про стягнення боргу, а саме: вжити заходів по забезпеченню позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Караванот про стягнення заборгованості за договором позики, шляхом заборони буть-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, скасування права власності та реєстрації такого права на приміщення АДРЕСА_3 по АДРЕСА_4 .

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що відповідачі по справі мають вільний доступ до спірного приміщення, володіють правовстановлюючими документами на спірне приміщення та може укласти договір відчуження спірного майна, що зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не наведено вмотивованого обґрунтування, що сам цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Також, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову і не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У частині 3 ст. 150 ЦПК України зазначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, вживаючи заходи забезпечення позову, шляхом вчинення певних дій, судом першої інстанції не було встановлено, яке саме майно знаходиться у власності сторін та не перевірено чи накладено будь-яке обтяження на дане майно, що може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017 року у справі №904/9156/16 за позовом заступника прокурора області в інтересах Дніпропетровської міської ради до ТОВ Караван-2013 про витребування майна, задоволено заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 . На виконання вищевказаної ухвали 01.02.2017 року державним реєстратором накладено арешт на спірний об`єкт нерухомості.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 року, залишеним без змін постановою Вищого Господарського суду України від 02.08.2017 року у справі №904/9156/16, позовні вимоги заступника прокурора області задоволені в повному обсязі та витребувано від ТОВ Караван-2013 на користь Дніпропетровської міської ради спірне нежитлове приміщення.

Відтак, наявність ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2017 року у справі №200/13241/17 про вжиття заходів забезпечення позову унеможливлює виконання вищевказаного судового рішення.

Тобто, цією ухвалою фактично зупинено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 року, що суперечить п.2 Постанови Пленуму № 9, яким передбачено недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення суду, що набрало законної сил.

Окрім того, задовольняючи заяву суд першої інстанції не з`ясував вартість майна поручителів, щодо якого вжито заходи забезпечення позов та співмірність цих заходів із заявленими позовними вимогами.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 22.07.2013 року було укладено договір позики у розмірі 170 000 грн., однак в матеріалах справи зазначений договір позики відсутній.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують вартість нерухомого майна, щодо якого винесено ухвалу про забезпечення позову, на момент звернення ОСОБА_1 до суду із позовом.

Натомість, матеріали справи містять лише копії договору поруки, правоустановчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2013 року.

Окрім того, Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року задоволено апеляційну скаргу першого заступника прокурора області на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2017 року, якою вже забезпечувався позов у справі №200/3059/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Сервіс-Х , ТОВ Новомосковськ-2013 , ТОВ Ворк-2013 , ОСОБА_5 , ТОВ Зевс-2013 , ТОВ Караван-2013 , ТОВ ДІ-МАРК , про стягнення заборгованості за договором позики.

Вказаною ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2017 року у справі №200/3059/17 між тими ж сторонами забезпечено позов та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження, скасування права власності та реєстрації такого права, зокрема, на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 зловживаючи своїми процесуальними правами у справі №200/13241/17 повторно звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення No130 по АДРЕСА_4 , стосовно якого у справі №200/305917 вже постановлено ухвалу про забезпечення позову щодо вказаного об`єкту нерухомості.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради підлягає задоволенню, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року необхідно скасувати і в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-2013 про стягнення боргу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради - задовольнити .

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2017 року - скасувати .

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Караван-2013 про стягнення боргу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

О.В.Свистунова