Постанова

від 09.07.2019 по справі 200/14667/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4747/19 Справа № 200/14667/18 Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03 серпня 2018 року він звернувся до відповідача з направленням від лікаря жіночої консультації для взяття у нього крові для вагітної дружини. Працівники відповідача йому відмовили у взятті крові з посиланням на те, що він має місце реєстрації у м.Донецьку, яке розташоване на тимчасово окупованій території України, та не має довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи. Вказував, що відповідно Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого МОЗ України, переливання крові проводиться на підставі документа, який посвідчує особу донора та його реєстрацію. Він має документ, що посвідчує його особу та реєстрацію - це паспорт, а тому вважає, що йому неправомірно відмовили у взятті у нього крові. З наведених підстав просив суд визнати протиправною відмову КП "ДОСПК" у прийомі його для здачі крові з тих підстав, що він зареєстрований на тимчасово окупованій території України та не надав КП "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" довідку про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи, а також просив зобов`язати КП "ДОСПК" допустити його до дачі крові з урахуванням можливих протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (а.с.1, 2).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено ( а.с.26-27).

З таким рішенням не погодився позивач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 33-34).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду від 01 лютого 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду (а.с. 49-51).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 19 липня 2006 року Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області (а.с.50).

Позивач звернувся до КП "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" із направленням від лікаря жіночої консультації для взяття у нього крові для вагітної дружини.

Листом від 09 серпня 2018 року КП Дніпропетровська обласна станція переливання крові йому відмовили у прийомі крові з тих підстав, що ним не надано довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи із зазначенням місця реєстрації на неокупованій території згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (а.с.3).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач посилався на неправомірність такої відмови відповідача, оскільки ним надано документ, що посвідчує його особу та реєстрацію на території України, тобто паспорт (а.с.1, 2).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що відповідач правомірно відмовив позивачу, оскільки ним не надано довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.16 Закону України Про донорство крові та її компонентів взяття крові та її компонентів у донора проводиться лише після його медичного обстеження. Порядок взяття крові та її компонентів у донорів та порядок медичного обстеження донорів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ст.18 вказаного Закону, з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов`язаних з цим інших негативних наслідків для здоров`я реципієнтів установи, заклади та суб`єкти підприємницької діяльності, зазначені у статті 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров`я та медичні працівники, які забезпечують введення крові, її компонентів та препаратів реципієнтам, зобов`язані забезпечити контроль за дотриманням відповідних показників безпеки та якості цих продуктів. Перелік таких показників та порядок здійснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 2 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 01 серпня 2005 року, прийом донорів в закладах переливання крові проводиться на підставі документа, що посвідчує особу донора та його реєстрацію.

Відповідно до ст.1 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме:

1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей;

2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини;

3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до ст.5 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, в силу вказаних вимог закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує лише місце проживання особи, тоді як за зазначеними вимогами Порядку прийом донорів в закладах переливання крові проводиться на підставі документа, що посвідчує саме реєстрацію особи донора і такий документ був наданий позивачем при зверненні до відповідача - паспорт.

Позивач, звернувшись до КП "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" для здачі крові, надав документ, який посвідчує його особу - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 19 липня 2006 року Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області, в якому міститься відмітка про його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Таким чином, позивачем було надано необхідний документ, якого вимагає Порядок для посвідчення його особи та реєстрації.

В судовому засіданні в апеляційному суді представник відповідача пояснила, що підставою відмови позивачу у прийомі крові було те, що позивачем не надано довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи із зазначенням місця реєстрації на неокупованій території (а.с.55, 56).

Слід зазначити, чинним законодавством не передбачено саме надання довідки внутрішньо переміщеної особи, як документа, необхідного для прийому донорів в закладах переливання крові у випадку їх реєстрації на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, у КП Дніпропетровська обласна станція переливання крові не було правових підстав для відмови ОСОБА_1 у прийомі для здачі крові, оскільки ним був наданий документ який посвідчує його особу - паспорт громадянина України з відміткою про його реєстрацію, як того вимагає Порядок.

Суд першої інстанції належної уваги на вказане не звернув та дійшов необгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити певні дії - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" у прийомі ОСОБА_1 для здачі крові з тих підстав, що він зареєстрований на тимчасово окупованій території України та не надав КП "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" довідку про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

Зобов`язати Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" допустити ОСОБА_1 до здачі крові з урахуванням можливих протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Стягнути із Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна станція переливання крові" (ЄДРПОУ 01985434) на користь ОСОБА_1 судовий збір за звернення з позовною заявою та апеляційною скаргою у розмірі 1762 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді