Постанова

від 09.07.2019 по справі 183/485/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1370/19 Справа № 183/485/18 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є власником земельної ділянки площею 5,54 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 01 вересня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, державна реєстрація якого проведена Новомосковським районним відділом ДРФ Центру ДЗК, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-03762 від 20 грудня 2008 року, Договір укладено строком на 15 років, починаючи з моменту державної реєстрації в кадастровому центрі. Зазначав, що Договором оренди землі визначені три складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі, орендна плата у натуральні формі, обробіток присадибної ділянки позивача та завезення соломи. Додатково за настання певних обставин до складу орендної плати може входити допомога при похованні померлого орендодавця в розмірі 250 грн. Між тим, протягом 2015-2017 років відповідач не сплачував орендну плату, як у грошовому вигляді, так і натуральній формі, не надавав послуги у відробітковій формі. За його розрахунками фермерське господарство має заборгованість зі сплати орендної плати за користування його земельною ділянкою за період з 2015 по 2017 рік на загальну суму 14139,84 грн. у грошовій формі, а також у натуральній формі в розмірі: зерно - 4500 кг.; соняшник - 300 кг або 90 літрів олії; цукор - 150 кг. та у відробітковій формі у вигляді обробітку присадибної ділянки та завезення йому соломи за 3 роки. Невиконання умов договору оренди позивач вважає систематичними та такими, що дають підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку (а.с. 2-5).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.74-83).

З таким рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 115-125).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого 15 травня 2003 року Новомосковською районною державною адміністрацією є власником земельної ділянки площею 5,54 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 7)

Матеріали справи містять дані про наявність у користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,75 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

01 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 8 оренди земельної ділянки (надалі - Договір) належної позивачу, площею 5,54га, державна реєстрація якого проведена Новомосковським районним відділом ДРФ Центру ДЗК, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-03762 від 20 грудня 2008 року (а.с. 8, 9).

Згідно з п.1.1, 2.1 Договору позивач, як Орендодавець, передав, а Орендар - відповідач прийняв в оренду земельну ділянку розміром 5,54 гектарів ріллі, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Якісний стан земельної ділянки придатний для сільськогосподарського використання, ціна якої складає 51809 грн.

Земельна ділянка передається в оренду з метою товарного сільськогосподарського виробництва.

За п.3.1 Договору, його укладено на термін 15 років, початок дії Договору розпочинається з моменту державної реєстрації в кадастровому центрі.

Відповідно до п.4.1 Договору, за користування земельною ділянкою Орендар передає, а Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 1560 грн. за рік або у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам. Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 1500 кг., соняшник 100 кг., або 30 л. олії, цукру 50 кг., обробіток однієї присадибної ділянки, завезти солому. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як до 30 грудня поточного року.

При одержанні орендної плати Орендодавець самостійно сплачує всі податки та збори, пов`язані з одержанням доходу, крім випадків, коли обов`язок утримання та зборів покладено на Орендаря, згідно з чинним законодавством. За прострочку платежів Орендар сплачує пеню в розмірі 0,03% за кожний день прострочки (п.4.2 Договору).

У відповідності з п.6.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати. В свою чергу Орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у Договорі (п.6.3.6 Договору).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за невиконання умов Договору сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством. На вимогу Орендодавця договір може бути розірваний лише за рішенням суду (п.9.3 Договору). Сторони несуть відповідальність за виконання умов та обов`язків по цьому договору, згідно з чинним законодавством України (п.10.1).

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що інші питання взаємовідносин сторін, не освітлені цим договором, регулюються чинним законодавством України.

В день підписання договору, а саме 01 вересня 2007 року між сторонами укладено акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 10).

За відповіддю Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 307/0/200-18 від 13 лютого 2018 року, адресованою на ім`я представника позивача, компетентна установа надала інформацію щодо нормативно - грошової оцінки, у відповідності до якої вартість одного паю становить: КСП Правда , станом на 01 січня 2016 року - 166351 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2015 року - 138626 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2014 року - 110990 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2013 року - 110990 грн. (а.с. 26).

Також з листа Новомосковської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 235/10/04-08-07-05 від 22 лютого 2018 року, наданого на запит представника позивача щодо надання довідок про сплату податку на доходи фізичних осіб, вбачається, що безпосередньо громадянами, в тому числі позивачем, сплата податку податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (код бюджетної класифікації 11010400) у 2015-2017 роках не здійснювалась.

При сплаті податку ФГ ДАР , (код ЄДРПОУ 20209819) Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код платежу 11010100), при вибірковій перевірці поля призначення платежу виявлено, що платником ФГ ДАР , податок перераховується загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок. Таким чином, інформацію про сплату податку ОСОБА_1 згідно діючих нормативних документів, надати неможливо (а.с. 29).

З довідки про нараховану орендну плату за договором оренди землі вих. №13 від 30 березня 2018 року, наданої за підписом т.в.о. голови ФГ Дар вбачається, що відповідно до Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, укладеного між ФГ Дар та ОСОБА_1 , орендодавцеві нарахована орендна плата: за 2015 рік - 5029,94 грн., з якої утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 754,49 грн. та військовий збір 75,45 грн., до виплати 4200 грн. За 2016 рік позивачу нараховано орендну плату у розмірі 5029 грн., з якої утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 754,49 грн. та військовий збір 75,45 грн., до виплати 4200 грн. За 2017 рік позивачу нараховано 14906,83 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 2683,23 та військовий збір 223,60 грн., до виплати 12000 грн. (а.с. 44).

З наданої до суду представником відповідача відомості №1 (Попас. с/р) до накладної № 95 від 27 листопада 2015 року Видача с/г продукції в рахунок орендної плати за 2015 рік громадянам с. Попасного , у рядку під № 19 міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції: пай -1, пшениця - 0,400 тон, ячмінь - 0,700 тон, кукурудза - 0,600 тон, соняшник - 0,100 тон. Всього на суму - 4200,00 грн., нараховано - 5029,94 грн. Окремо у відомості довідково зазначені ціна продукцію, а саме: ціна 1 т. пшениці - 2400,00 грн., 1 т. ячменю - 2400,00 грн., 1 т. кукурудзи - 1800,00 грн., 1 т. соняшнику - 4800,00 грн. На 1 пай видається продукція: пшениця 0,4 т., ячмінь 0,7 т., кукурудза 0,6 т., соняшник 0,1 т. разом 1,8 т. ціною 4200,00 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки (паю) у 2015 році 138626,00 грн. Норма видачі продукції не менше 3% від 4158,780 (а.с. 45).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно зі ст.21 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю") ( 2535-12 ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди .

Відповідно до статті 22 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі відносить до прав орендодавця право вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

За частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За п. д ч.1 ст.141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстав, передбачених пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Договором в частині форми та розміру орендної плати встановлено наступне: Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 1560 гривень за рік або , у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам. Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 1500 кг. Соняшник 100 кг., або 30 л. олії. Цукру 50 кг. Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому .

Таким чином, розділом 4 договору оренди землі передбачено можливість вибору сторонами двох форм орендної плати, а саме: грошової в розмірі 1560,00 грн. та натуральної, поєднаної з відробітковою, про що свідчить перший абзац у поєднанні з другим-четвертим одного пункту.

Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що зазначені у договорі дві форми орендної плати мають виконуватись орендарем у сукупності.

Суд першої інстанції обґрунтовно зазначив у рішенні про можливість вибору між двома формами орендної плати, та не може бути розцінено судом, як беззаперечний обов`язок відповідача виплачувати обидві форми орендної плати, як про це вказував позивач у позовній заяві.

На момент укладання договору, Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) було запроваджено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтовного висновку, що обумовлений сторонами розмір орендної плати в грошовій формі, виходячи з погодженої ціни земельної ділянки (51809 грн.), на момент укладення договору був більшим від мінімальної, встановленої Указом № 92, що відповідало нормам діючого законодавства на той час.

Щодо порядку розрахунку розміру натуральної, поєднаної з відробітковою формою орендної плати, місцевий суд виходив з того, що відповідно до п. 3.4 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , що діяв до 01 січня 2011 року, при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об`єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою. При цьому, вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість.

За наведеного, сума податку з доходів фізичних осіб вираховується як вартість такого нарахування (вартість продукції обумовленої договором), обчислена за звичайними цінами із застосуванням коефіцієнту 1,17647 та за ставкою 15 %.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 672 Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форми плати за оренду земельної частки (паю) у грошову передбачено, що орендна плата перераховується з натуральної форми в грошову виходячи з фактичної собівартості продукції, що склалася в господарстві за минулий рік.

При цьому, змістовна конструкція пункту 4.1 Договору оренди, яка містить вираз: з розрахунку вказує, що сторонами погоджено вартісний показник натуральної, поєднаної з відробітковою форми розрахунку, який дорівнює також і сумі орендної плати в грошовій формі 1560 грн./рік.

Належних та допустимих доказів, які б вказували, що станом на момент укладання договору вартість натуральної продукції, послуг в розмірі та обсягах, обумовлених в договорі складала іншу суму, ніж обумовлену в договорі, стороною позивача не надано.

Аналізуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що нарахування орендної плати в означених формах, виходячи з викладу їх грошового виразу, зазначеного в договорі, є правомірним.

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні зі щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено, що розмір орендної плати у грошовому виразі повинен становити не менше, ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі.

За таких обставин, враховуючи надані позивачем докази на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки - паю, зміни в законодавстві, якими встановлено мінімальний розмір орендної плати за оренду землі власників земельних ділянок, а також враховуючи положення п.11.3 Договору, позивачу повинна була нараховуватися орендна плата за оренду земельної ділянки по договору № 83 у розмірі, не нижче: за 2015 рік - 4158,78 грн.; за 2016 рік - 4990,53 грн.;; за 2017 рік - 4990, 53 грн.

Пунктом 167.1 ст.167 ПК України визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З урахуванням норм п. 167.1 ст.167 ПК України , відповідно до п.4.2 Договору, під час виплати орендної плати з суми нарахованої орендної плати, підлягає відрахуванню податок на прибуток фізичних осіб та військовий збір. Відтак, сума орендної плати, належна до виплати в грошовій формі позивачу за оренду земельної ділянки повинна становити: за 2015 рік - 3472,58 грн.; за 2016 рік - 4167,12 грн.; за 2017 рік - 4167,12 грн.

Зазначена сума є меншою, ніж та, яка вказана до виплати позивачу та фактично виплачена йому, також з наданих до суду доказів вбачається виплата продукції та грошей в розмірі, який в певній її частині більш, ніж у два рази перевищує розмір орендної плати, визначений договором, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди через виплату орендної плати у розмірі, меншому, ніж передбачено договором.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, позивачем не доведено наявності письмових звернень до відповідача протягом 2007-2017 року щодо вибору іншої форми орендної плати, яка виплачена відповідачем у 2015 році, та нарахована до виплати у 2016-2017 роках.

Оцінюючи поданий представником позивача лист Новомосковської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як доказ не виплати орендної плати за 2015-2017 роки, суд обґрунтовано виходив з того, що вказаний документ вказує на нарахування податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок, що не може бути розцінено судом, як не нарахування такого податку за позивача.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту істотного та систематичного порушення відповідачем умов договору оренди, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували зазначений висновок суду.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді