Рішення

від 25.06.2019 по справі 160/1389/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Справа № 160/1389/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Василюха Т.О., представників відповідача - Москалець Г.В., Ярової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАСРЕМСНАБ

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії, визнання протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАСРЕМСНАБ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 05.09.2018 року №5059-п Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАСРЕМСНАБ ;

- визнання протиправними дій з проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 05.09.2018 року №5059-п;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2018 року №0024771421, від 18.09.2018 року №0025191421 та від 18.10.2018 року №0028401421.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено наказ про проведення перевірки позивача, позивач вказав на відсутність у відповідача підстав для винесення вказаного наказу та здійснення на його підставі перевірки, при цьому відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кривбасремснаб з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, з ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, з ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, з ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, з ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, у ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, у ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, у ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, у ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0024771421 від 14.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн., №0025191421 від 18.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1012,00 грн. та №0028401421 від 18.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 492 621,25 грн. Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, а наказ про проведення перевірки позивача та податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

19.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче судове засідання по справі та витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

05.03.2019 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву у підготовчому провадженні у зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю витребуваних судом доказів.

15.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що всі дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки позивача є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства. Також, вказано, відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення - рішення правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

27.03.2019 року у підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про виклик свідків, витребувано у сторін додаткові докази по справі, у зв`язку з чим оголошено перерву у підготовчому провадженні.

27.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

23.04.2019 року у підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву у підготовчому провадженні.

21.05.2019 року у підготовчому судовому засіданні були позивачем були відкликані клопотання позивача про виклик свідків, у зв`язку з чим вирішено продовжити розгляд справи за відсутності пояснень свідків. Також, було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

25.06.2019 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було направлено позивачу запит №46484/10/-0436-14-22 від 02.08.2018 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673), з ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097), з ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668), з ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673), з ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391).

29.08.2018 року позивачем було надано відповідь на вищевказаний запит, відповідно до якої вказано, що запит про надання інформації не містить підстав для його надсилання та не вказано жодної інформації яка свідчила про порушення позивачем податкового законодавства, у зв`язку з чим складений з порушенням вимог податкового законодавства та звільняє позивача від обов`язку надавати відповідь.

На підставі п.19-1.1, ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України було винесено наказ №5059-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ .

На підставі вищевказаного наказу відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кривбасремснаб з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, з ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, з ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, з ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, з ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, у ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, у ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, у ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, у ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №53654/04-36-14-21/35230818 від 19.09.2018 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту №53654/04-36-14-21/35230818 від 19.09.2018 року перевіркою було встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Кривбасремснаб занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 1994097,00 грн. у т.ч. за квітень 2018 року на суму 522140,00 грн., за травень 2018 року на суму 1471957,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки №53654/04-36-14-21/35230818 від 19.09.2018 року було прийнято податкове податкові повідомлення-рішення №0024771421 від 14.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн., №0025191421 від 18.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1012,00 грн. та №0028401421 від 18.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 492 621,25 грн.

Позивач вважає, що вказані наказ про проведення перевірки та податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо підстав призначення перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

За приписами п. 74.3 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Так, відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Судом встановлено, що у запиті №46484/10/-0436-14-22 від 02.08.2018 року контролюючим органом конкретно не визначено жодної з шести, визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту, а містить лише загальне посилання на вказану норму.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за вимогою п.3 ст.73 Податкового кодексу України запит має містити відомості про встановлені факти порушення податкового законодавства.

При цьому, у запиті не наведено конкретних фактів, які б свідчили про порушення позивачем законодавства України, не зазначено в чому саме полягає недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинам контрагентами та за який період міститься недостовірна інформація.

Таким чином, наведена відповідачем інформація, у якості висновку про факт порушення позивачем податкового законодавства, має передчасний та безпідставний характер.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що запит контролюючого органу про надання інформації №46484/10/-0436-14-22 від 02.08.2018 року був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу про проведення перевірки.

У разі, якщо запити контролюючого органу про надання інформації оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такі запити, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірок з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язкові письмові запити, а у разі прийняття рішень, оформлених наказами, про призначення перевірки за вказаних обставин такі накази може бути визнано протиправними та скасовано.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у Постанові від 20 лютого 2018 року у справі №826/12244/14.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки, у зв`язку з чим наказ від 05.09.2018 року №5059-п про проведення документальної позапланової перевірки позивача підлягає скасуванню.

Щодо порядку та способу проведення спірної документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом 1 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абзац 2 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Пункт 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який був зазначений у наказі на перевірку від 11.10.2016 №396 як правова підстава для проведення перевірки, передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно абзацу другого пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 78).

Так, згідно з абзацом 1 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз. 2 п. 81.1. ст. 81 ПК України).

Абзацом 1 пункту 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати (абзац 2 пункт 86.1 ст. 86 ПК України).

Судом встановлено, що наказ про проведення перевірки від 05.09.2018 року №5059-п про проведення документальної позапланової перевірки та направлення на проведення перевірки було отримано позивачем у приміщенні контролюючого органу - 06.09.2018 року, що позивачем не оспорюється.

Суд зазначає, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної позивач отримав у перший день, на який призначено проведення перевірки - 06.09.2018 року, а не за 10 днів до її проведення, що є порушенням п.77.4. ст.77 ПК України.

Суд звертає увагу, що дата початку перевірки в наказі зазначена 06.09.2018 року, при цьому наказ на перевірку датований 05.09.2018 року, що безумовно вказує на порушення п.77.4. ст.77 ПК України.

Вказані дії відповідача, унеможливили своєчасне ознайомлення позивача з наказом про проведення перевірки та вирішення питання про недопуск відповідача до проведення перевірки.

Крім того, судом встановлено, що перевірка була призначена Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, при цьому у направленні на перевірку вказано посадова особа - головний державний ревізор - інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ярова Н.О.

Щодо доводів відповідача про допуск позивача посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення перевірки згідно спірного наказу, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

З оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за його юридичною адресою. Посадова особа контролюючого органу здійснила вихід на підприємство з метою проведення перевірки, при цьому були відсутні посадові особи позивача.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ та направлення на перевірку було отримано позивачем в приміщенні контролюючого органу.

Суд зазначає, що положення абзацу 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів та не передбачають можливості проведення виїзної перевірки за вибором платника податків чи за адресою відмінною від тої, яка вказана у наказі про проведення перевірки.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів передбачених п.81.1 або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен громадянин має право звернутися до суду за захистом прав і свобод, якщо ці права чи свободи порушені або порушуються, створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Комплексний аналіз вищенаведених норм законодавства в розрізі правовідносин, що мають місце в даній справі свідчить, що, в разі дотримання контролюючим органом обов`язку направити/пред`явити направлення та наказу на перевірку, службового посвідчення, платник податків щодо якого призначено перевірку зобов`язаний допустити до проведення перевірки, та в разі незгоди з такою перевіркою має право оскаржити до суду підстави, що слугували правом контролюючому органу приступити до проведення перевірки, в даному випадку наказу на перевірку.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що у листі №0074 від 10.09.2019 року позивач вказав про відмову у допуску відповідача до проведення перевірки, у зв`язку з відсутністю підстав для її проведення.

Позивач вказав, що вказаний лист намагався вручити посадовій особі контролюючого органу, яка відмовилась від його отримання, у зв`язку з чим лист про відмову у допуску відповідача до проведення перевірки було направлено поштою, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що вручення наказу та направлення на перевірку не є фактом, що свідчить про згоду позивача з підставами перевірки та про початок проведення документальної виїзної перевірки, тим більш за наявності обставин, які фактично позбавляють посадову особу контролюючого органу приступити до її проведення.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що позивач скористався своїм правом в частині не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тобто проведення перевірки позивача фактично не відбулось, у зв`язку з чим наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не є реалізованим та не вичерпав свою дію, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами, про що безпосередньо зазначено в нормах згідно яких прийняті акти індивідуальної дії, що є предметом позову у цій справі.

Акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17 висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є належною умовою для прийняття наказу про проведення перевірки.

Крім того, щодо порушень встановлених під час здійснення перевірки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0024771421 від 14.09.2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн., яку застосовано за неподання до перевірки запитуваної інформації та документів.

Судом встановлено, що 07.09.2018 року посадовою особою контролюючого органу було складено запит № 1 про надання документів до перевірки із терміном надання до 10:00 год. 10.09.2018 року та здійснено виїзд на податкову адресу позивача, при цьому встановлено, що посадові особи підприємства відсутні та відсутня можливість вручити запит, у зв`язку з чим було складено акт №50386/04-36-14-21/35230818 від 07.09.2018 року про відсутність посадових осіб ТОВ Кривбасремснаб за юридичною адресою та вирішено направити запит поштою.

При цьому, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що запит №1 від 07.09.2018 року було отримано позивачем лише - 13.09.2018 року, тобто після терміну встановленого у запиті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що запит №1 було отримано позивачем після строків встановлених у ньому, суд дійшов висновку про відсутність у позивача можливості надання запитуваної інформації, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0024771421 від 14.09.2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0025191421 від 18.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1012,00 грн., суд зазначає наступне.

Вказана штрафна санкція була застосована до позивача за повторне неподання до перевірки запитуваної інформації та документів.

Судом встановлено, що 10.09.2018 року відповідачем повторно було складено запит №2 про надання документів до перевірки із терміном надання до 11:00 год. 11.09.2018 року, доказів вручення вказаного запиту, матеріали справи не містять.

11.09.2018 року відповідачем було складено запит №3 про надання документів до перевірки із терміном надання до 10:00 год. 12.09.2018 року та посадовою контролюючого органу було здійснено виїзд на податкову адресу позивача, при цьому встановлено, що посадові особи підприємства відсутні та відсутня можливість вручити запит №3, у зв`язку з чим було складено акт №50900/04-36-14-21/35230818 від 11.09.2018 року про відсутність посадових осіб ТОВ Кривбасремснаб за юридичною адресою та вирішено направити запит поштою.

При цьому, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що запит №3 було отримано позивачем лише - 22.09.2018 року, тобто після терміну встановленого у запиті та після проведення перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що запит №3 було отримано позивачем після строків встановлених у ньому та після проведення перевірки, суд дійшов висновку про відсутність у позивача можливості надання запитуваної інформації, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0025191421 від 18.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1012,00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0028401421 від 18.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 492 621,25 грн. та господарських операцій з контрагентами зазначеними в Акті перевірки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав правовідносини з ТОВ Меркурій стронг (код ЄДРПОУ 41381673), ТОВ Стронг Ком`юніті (код ЄДРПОУ 41859097), ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928668), ТОВ Сізам центр (код ЄДРПОУ 41381673), ТОВ ТК Абакус (код ЄДРПОУ 41899391).

Між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ (покупець) та ТОВ МЕРКУРІЙ СТРОНГ (код ЄДРПОУ 41381673; індивідуальний податковий номер 413816705830) (постачальник) було укладено договір поставки №163, за умовами якого останній був зобов`язаний в порядку та у строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити на умовах, встановлених договором, продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, асортимент, кількість і ціна якої, визначаються специфікаціями - невід`ємними додатками цього договору (пункти 1.1, 1.2 розділу 1 Предмет договору договору поставки №163).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази, а саме копії: - договору поставки №163 від 20.02.2018 року, укладеного із ТОВ МЕРКУРІЙ СТРОНГ ; - додаткової угоди №2 від 28.02.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - специфікації №3 від 28.02.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - видаткової накладної №010301 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №11 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010301 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010302 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №10 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010302 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010303 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №12 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010303 від 01.03.2018 року; - специфікації №4 від 28.02.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - видаткової накладної №010304 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №13 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010304 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010305 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №14 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010305 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010306 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №15 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010306 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010307 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №16 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010307 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010308 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №17 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010308 від 01.03.2018 року; - специфікації №5 від 28.02.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року;- видаткової накладної №010309 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №19 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010309 від 01.03.2018 року;- видаткової накладної №010310 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №18 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010310 від 01.03.2018 року; Видаткової накладної №010311 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №20 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010311 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010312 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №21 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010312 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010313 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №22 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010313 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010314 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №29 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010314 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010315 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №32 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010315 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010316 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №33 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010316 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010317 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №34 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010317 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010318 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №35 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010318 від 01.03.2018 року; - видаткової накладної №010319 від 01.03.2018 року; - податкової накладної №36 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №010319 від 01.03.2018 року; - платіжних доручень від 15.03.2018 року №718 та №719; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - платіжного доручення від 22.03.2018 року №722; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - платіжних доручень від 21.05.2018 року №799 та №800; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - платіжних доручень від 25.05.2018 року №818, №819, №820, №821; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - платіжних доручень від 29.05.2018 року №822, №823, №824, №825, №826, №827, №828, №829; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - специфікації №6 від 28.02.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; -Додаткової угоди №3 від 01.03.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - видаткових накладних №210305, №210304, №210307 та №210301 від 05.03.2018 року; - рахунків-фактур №210305, №210304, №210307 та №210302 від 05.03.2018 року; - податкових накладних №6, №4, №5 та №7 від 05.03.2018 року разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН; - платіжного доручення від 13.03.2018 року №713; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 16.11.2018 року; - Договору поставки №201 від 16.02.2017 року, укладеного із ПАТ КЗРК ; - Додаткова угода № 1 від 17.01.2018 року до договору поставки №201 від 16.02.2017 року; - специфікації №12 від 20.03.2018 року (додаток №14) до договору поставки №201 від 16.02.2017 року; - видаткової накладної №РН-190402 від 19.04.2018 року; - податкової накладної №26 від 19.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №190402 від 19.04.2018 року; - платіжних доручень від 27.04.2018 року №6160 та №6167; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року; - Договору поставки №20/399 від 13.03.2018 року, укладеного із ПрАТ ЗЗРК ; - специфікації №1 до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - товарно-транспортної накладної №23 від 18.04.2018 року; - довіреності №ЗЖД00000688 від 18.04.2018 року; -податкової накладної №24 від 18.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №180401 від 18.04.2018 року; - платіжного доручення від 10.05.2018 року №11517; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року; - видаткової накладної №РН-250502 від 25.05.2018 року; - податкової накладної №36 від 25.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №250502 від 25.02.2018 року; - платіжного доручення від 20.06.2018 року№14557; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року; - специфікації №7 від 19.03.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - додаткової угоди №4 від 19.03.2018 року до договору поставки №163 від 20.02.2018 року; - видаткової накладної №210318 від 21.03.2018 року; - податкової накладної №80 від 21.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №210318 від 21.03.2018 року; - Договору №415 від 21.02.2018 року, укладеного із ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ; - ппецифікації №2 від 20.03.2018 року до договору №415 від 21.02.2018 року; - видаткової накладної №РН-120401 від 12.04.2018 року; - податкової накладної №23 від 12.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури № 120401 від 12.04.2018 року; - платіжного доручення від 25.04.2018 року №0600015860; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 16.11.2018 року; - повідомлення ТОВ МЕРКУРІЙ СТРОНГ про відступлення права вимоги (вих. №62 від 12.06.2018 року); - платіжні доручення від 13.06.2018 року №844, №845, №846, №847, №848, №849, №850, №851, №852, №853 та №854; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - акту розширеної звірки від 28.01.2019 року; - розшифровка по рахунку 63.1 ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ ; - оплата ТОВ СТРОНГ МЕРКУРІЙ .

Між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ (замовник) та ТОВ СТРОНГ КОМ`ЮНІТІ (код ЄДРПОУ 41859097) (підрядник) було укладено договір підряду №11 від 01.03.2018 року, за яким останній зобов`язується на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності з умовами цього договору виконати роботи по виготовленню та складанню Бази опорної №4-1031153СБ (креслення №0-143044М4, яке відповідає кресленню №4-1031153СБ, та є невід`ємним додатком до Договору), а замовник - прийняти та оплатити ці роботи, перелік, обсяг та вартість підрядних робіт визначаються у переліку робіт (Додаток №1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази, а саме копії: Договору підряду №11 від 01.03.2018 року, укладеного із ТОВ СТРОНГ КОМ`ЮНІТІ ; - креслення Бази опорної №4-1031153СБ; - переліку робіт (Додатку №1) до договору підряду №11 від 01.03.2018 року; - переліку матеріалів (Додатку №2) до договору підряду №11 від 01.03.2018 року; - акту приймання-передачі матеріалів в роботу від 01.03.2018 року; - акту прийому-передачі виконаних робіт №070301 від 07.03.2018 року; - податкових накладних №28, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №54, №24, №25, №26 та №27 від 07.03.2018 року разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН; - повідомлення ТОВ СТРОНГ КОМ`ЮНІТІ про відступлення права вимоги (вих. №17 від 28.03.2018 року); - платіжного доручення від 29.03.2018 року №728; Виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 25.01.2018 року; - листа ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ щодо коректного визначення призначення платежу від 31.01.2019 року, вих.№18/1; - платіжних доручень від 07.05.2018 року №779, №780 та №781; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 28.01.2019 року; - платіжних доручень від 11.05.2018 року №793 та №794; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 28.01.2018 року; - договору поставки №489 від 17.01.2017 року, укладеного із ПАТ ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ ; - додаткової угоди № 1 від 29.12.2017 року до договору поставки №489 від 17.01.2017 року; - специфікації №8 від 18.04.2018 року до договору поставки №489 від 17.01.2017 року; - видаткової накладної №РН-030501 від 03.05.2018 року; - податкової накладної №29 від 03.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №030501 від 03.05.2018 року; - платіжного доручення від 17.05.2018 року №455; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 29.08.2018 року; - акту розширеної звірки між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ та ПРАТ ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ від 24.09.2018 року; - платіжного доручення від 19.10.2018 року №2707; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 24.01.2019 року; - договору поставки №14 від 23.02.2018 року, укладеного із ТОВ ПОЛІОН ; - специфікації №1 від 23.02.2018 року до договору поставки №14 від 23.02.2018 року; - видаткових накладних №010301, №010302, №010303, №010304, №010305, №010306, №010307, №010308, №010309; - прибуткової накладної №116 від 01.03.2018 року; - податкових накладних №5, №7, №50, №52, №56, №53, №54, №55, №57, №51 від 01.03.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - контракту №23/53-16, укладеного 20.12.2016 року із ПАТ НКМЗ ; - Додаткової угоди №6 до контракту №23/53-16 від 20.12.2916 року, укладеної 28.09.2017 року; - специфікації №4 до контракту №23/53-16 від 20.12.2016 року; - видаткової накладної №АМ 1804085 від 19.04.2018 року; - товарно-транспортної накладної №1804085 від 19.04.2018 року; - податкової накладної №7101110 від 11.10.2017 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №804214 від 24.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - податкової накладної №8041902 від 19.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - договору №13/02 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2018 року, укладеного із ТОВ ТИМБЕРЛІНГ ; - специфікації №7 від 28.02.2018 року до договору №13/02 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2018 року; - товарно-транспортної накладної №16 від 01.03.2018 року; - специфікації №8 від 01.03.2018 року до договору №13/02 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2018 року; - товарно-транспортноїнакладної№17 від 01.03.2018 року; - специфікації №9 від 05.02.2018 року до договору №13/02 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2018 року; - товарно-транспортної накладної №20 від 07.03.2018 року.

Між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ (покупець) та ТОВ ТК АБАКУС (код ЄДРПОУ 41899391) (постачальник) було укладено договір поставки №15 від 16.04.2018 року, за яким останній зобов`язується передати у власність (поставити) позивачу, а позивач прийняти та оплатити продукцію відповідно до додатків до цього договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази, а саме копії: - Договору поставки №15 від 16.04.2018 року, укладеного із TOB ТК АБАКУС ; - специфікації №1 від 16.04.2018 року до договору поставки №15 від 16.04.2018 року; - видаткових накладних №32 від 16.04.2018 року та №34 від 20.04.2018 року; -податкових накладних №111 від 16.04.2018 року та №179 від 20.04.2018 року разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН; - рахунків-фактур №32 від 16.04.2018 року та №34 від 20.04.2018 року.

Між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ (покупець) та ТОВ СІЗАМ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 41893887) (постачальник) було укладено договір поставки №23 від 02.04.2018 року, за яким останній зобов`язувався на умовах франко-склад покупця поставити, а позивач прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених вказаним договором.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази, а саме копії: - Договору поставки №23 від 02.04.2018 року, укладеного із TOB СІЗАМ ЦЕНТР ; - специфікації №1 від 02.04.2018 року до договору поставки №23 від 02.04.2018 року; - видаткових накладних №РН-160401 від 16.04.2018 року та №№РН-200401 від 20.04.2018 року; - податкових накладних №159 від 16.04.2018 року та №164 від 20.04.2018 року разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН; - рахунків-фактур №СФ-160401 від 16.04.2018 року та №СФ-200401 від 20.04.2018 року; - специфікації №4 від 10.04.2018 року до договору №415 від 21.02.2018 року; - видаткової накладної №РН-200401 від 20.04.2018 року; - товарно-транспортної накладної №25 від 20.04.2018 року; - видаткової накладної №РН-230401 від 23.04.2018 року; - товарно-транспортної накладної №26 від 23.04.2018 року; - податкових накладних №27 від 20.04.2018 року та №28 від 23.04.2018 року разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН; - рахунків-фактур №200401 від 20.04.2018 року та №230401 від 23.04.2018 року; - платіжного доручення від 02.05.2018 року №600016517; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 18.01.2019 року; - платіжного доручення від 17.05.2018 року №0600018146; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 18.01.2019 року; - платіжного доручення від 23.05.2018 року №600018823; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 18.01.2019 року; - платіжного доручення від 01.06.2018 року №0600019436; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 18.01.2019 року; - платіжного доручення від 06.06.2018 року №0600020376; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 18.01.2019 року; - специфікації №2 від 04.02.2018 року до договору поставки №23 від 02.04.2018 року; - видаткової накладної №РН-160402 від 16.04.2018 року; - податкової накладної №№161 від 16.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №СФ-160402 від 16.04.2018 року; - видаткової накладної №РН-190401 від 16.04.2018 року; - довіреності №2142 від 19.04.2018 року; - податкової накладної №25 від 19.04.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №190401 від 19.04.2018 року; - платіжного доручення від 18.05.2018 року №7169; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - видаткової накладної №РН-100502 від 10.05.2018 року; - податкової накладної №31 від 10.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №100502 від 10.05.2018 року; - платіжних доручень від 25.05.2018 року №7502 та №7559; - виписки AT КБ ПРИВАТБАНК від 25.01.2019 року.

Між ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ (покупець) та ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41928668) (постачальник) було укладено договір поставки №84 від 02.05.2018 року, який останні протягом дії вказаного договору був зобов`язаний передати на умовах терміну ІНКОТЕРМС 2010:СРТ позивачу товар за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору, а позивач - прийняти товар на умовах, встановлених цим договором та оплатити його вартість протягом 30 календарних днів від дня фактичної поставки.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази, а саме копії: - Договору поставки №84 від 02.05.2018 року, укладеного із ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ ; - специфікації №1 від 02.05.2018 року до договору поставки №84 від 02.05.2018 року; - видаткових накладних №28 та №29 від 04.05.2018 року; - податкових накладних №12 та №13 від 04.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунків-фактур №28 та №29 від 04.05.2018 року; - видаткових накладних №31 та №32 від 09.05.2018 року; - податкових накладних №21 та №22 від 09.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунків-фактур №31 та №32 від 09.05.2018 року; - повідомлення ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ про відступлення права вимоги (вих. №12 від 28.05.2018 року); - платіжного доручення від 01.06.2018 року №834; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - платіжних доручень від 04.06.2018 року №835, №836, №837, №839; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.01.2019 року; - листа ТОВ КРИВБАСРЕМСНАБ щодо коректного визначення призначення платежу від 10.06.2018 року, вих.№0065; - специфікації №1 від 21.02.2018 року до договору №415 від 21.02.2018 року; - видаткової накладної №РН-100501 від 10.05.2018 року; - товарно-транспортної накладної №28 від 10.05.2018 року; - податкової накладної №30 від 10.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №100501 від 10.05.2018 року; - специфікації №11 від 19.03.2018 року (Додаток №13) до договору поставки №201 від 16.02.2018 року; - видаткової накладної №РН-170502 від 17.05.2018 року; - податкової накладної №34 від 17.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №170502 від 17.05.2018 року; - платіжного доручення від 30.05.2018 року №7656; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року; - видаткової накладної №РН-170501 від 17.05.2018 року; - податкової накладної №33 від 17.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №170501 від 17.05.2018 року; - платіжного доручення від 26.06.2018 року №9316; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року; - видаткової накладної №РН-25-5-2 від 25.05.2018 року; - податкової накладної №36 від 25.05.2018 року разом із квитанцією про реєстрацію в ЄРПН; - рахунку-фактури №250502 від 25.05.2018 року; - платіжного доручення від 20.06.2018 року №14557; - виписки АТ КБ ПРИВАТБАНК від 20.11.2018 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вказаною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, що були підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що вони в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Також, судом встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зроблені висновки про те, що суб`єкт підприємницької діяльності (контрагент) не мав достатніх ресурсів, основних фондів, найманих працівників, транспортних засобів для здійснення даних робіт, зазначені вище контрагенти створені з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, і мінімізації сплати податків іншим підприємствам. Виконання робіт та послуг, передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залученім сторонньої організацій які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності / силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, зазначений вище контрагент взагалі не подавав декларації з податку на прибуток, тобто взаємовідносини не відображено у податковому обліку (по ним не сплачено податок). Все це свідчить про нереальність будь-яких поставок.

Вказані висновки контролюючого органу були зроблені на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС Податковий блок , Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше).

Щодо вищевказаного твердження відповідача, суд зазначає, що розглянувши матеріали Акту судом встановлено, що викладені в акті доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагентів платника, тобто третіх осіб та допущених ним правопорушень у сфері податкового, цивільного чи іншого законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи податкового органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання зобов`язань на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує податковий кредит.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів судом не приймається, оскільки вказана обставина документально не підтверджена, крім того, сама по собі не впливає на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг.

Крім того, суд звертає увагу на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Порушення контрагентом позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - позивача, будь-які порушення його контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів. Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, щодо висновків відповідача про наявність у контрагентів ТОВ Меркурій стронг , ТОВ Стронг ком`юніті , ТОВ Автотрансіндустріал ознак фіктивності, зроблених на підставі кримінальних проваджень №42018101060000062 від 03.03.2018 року, №32017100060000104, №42017000000004294 від 17.11.2017 року суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом під час перевірки було встановлено, що відповідно до кримінального провадження №42018101060000062 від 03.03.2018 року ТОВ Меркурій стронг є фігурантом кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: в ході відпрацювання юридичних осіб з ознаками фіктивності встановлено, що ПП ЦЕНТР БЕЗПЕКИ ТЕРІУС проводило фінансово-господарські операції із іншими суб`єктами господарської діяльності, у зв`язку із цим виникла необхідність у перевірці слідчими заходами обставин взаємовідносин ПП ЦЕНТР БЕЗПЕКИ ТЕРІУС з ТОВ Меркурій стронг та ін. у 2017-2018 роках.

Також, з акту перевірки вбачається, що контролюючим органом під час перевірки відповідно до відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень, було встановлено, що ТОВ Стронг ком`юніті є фігурантом кримінального провадження №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, зокрема в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-комерційної групи ТОВ Стронг ком`юніті та ін. створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2017-2018 років сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.

Щодо ТОВ Автотрансіндустріал перевіркою було встановлено, що вказане товариство є фігурантом кримінального провадження №42017000000004294 від 17.11.2017 року, відкритого за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, фінансових операцій з коштами, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, умисного ухилення від сплати податків, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності, з метою прикриття діяльності за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України.

Дослідивши вищевказані обставини, судом встановлено, що в межах кримінальних проваджень №42018101060000062 від 03.03.2018 року, №32017100060000104, №42017000000004294 від 17.11.2017 року, не досліджувалось та не надавалась оцінка господарським операціям позивача та вищевказаних контрагентів, не встановлювалась недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а отже відсутнє будь-яке підтвердження наявності фіктивних документів, складених за участю як позивача, так й контрагентів.

Крім того, жодних вироків відносно визнання вказаних контрагентів фіктивними, чи посадових осіб вказаних підприємств винним в ухиленні від сплати податків або інших правопорушеннях суду не надано.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справах № 21-3788а15 та № 2а-1670/7873/11, висловленого у постановах від 1 грудня 2015 року та від 22 березня 2016 року відповідно, суд дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважаться належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарських операцій.

Також, Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірні правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов такого правового висновку: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 05.05.2018 року у справі №826/11377/14

Таким чином, є необґрунтованими посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень за фактом створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності. При цьому, суд враховує, що контролюючим органом не було надано будь-яких доказів (пояснення свідків, засновників, посадових осіб підприємства тощо), які б вказували на фіктивну діяльність контрагентів позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об`єкта оподаткування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0028401421 від 18.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 492 621,25 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 41 254,27 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №1049 від 17.12.2018 року, №1076 від 11.01.2019 року та №1082 від 17.01.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 41 254,27 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАСРЕМСНАБ (вул.Кирилівська, б.82, офіс 256, м.Київ, код ЄДРПОУ - 3520818) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 05.09.2018 року №5059-п Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасремснаб .

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 05.09.2018 року №5059-п.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0024771421 від 14.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн., №0025191421 від 18.09.2018 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1012,00 грн. та №0028401421 від 18.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 492 621,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАСРЕМСНАБ (код ЄДРПОУ - 3520818) судові витрати у розмірі 41 254,27 грн. (сорок одна тисяча двісті п`ятдесят чотири гривні двадцять сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08.07.2019 року.

Суддя М.В. Дєєв