Рішення

від 05.07.2019 по справі 160/4362/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року Справа № 160/4362/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача та третьої особи - Мозгова О.О., представника відповідача - Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Молокотехсервіс

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

третя особа Голова наглядової ради ПрАТ Молокотехсервіс Шапченко Олександр Дмитрович

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Молокотехсервіс до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН1458/964/АВ/ТД-ФС/342 від 18.04.2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано штрафну санкцію, оскільки її винесено на підставі необґрунтованих висновків, які були виявлені у ході перевірки порушення законодавства про працю. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийнята на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки.

20.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи - Голову наглядової ради ПрАТ Молокотехсервіс Шапченка Олександра Дмитровича.

07.06.2019 року від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що була проведена перевірка позивача, в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувану постанову. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною, та такою, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для її скасування відсутні.

14.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було повернуто без розгляду заяву третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було повернуто без розгляду заяву третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.06.2019 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

04.07.2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі відповідно до яких вказано, що третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, оскільки між позивачем і третьою особою було укладено саме цивільно-правовий договір.

05.07.2019 року представник позивача та третьої особи у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.03.2019 року по 19.03.2019 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування та службового посвідчення посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ПрАТ Молокотехсервіс .

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН1458/964/АВ від 19.03.2019 року, відповідно до якого встановлено, ПрАТ Молокотехсервіс , як роботодавцем було допущено одного працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

18.04.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1458/964/АВ/ТД-ФС/342.

Вказаною постановою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на Приватне акціонерне товариство МОЛОКОТЕХСЕРВІС накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн.

Позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до пп.6 п.4 Положення, Управління Держпраці, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення Управління Держпраці має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

З оскаржуваної постанови відповідача вбачається, що за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме: за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на позивача накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення інспекційного відвідування було встановлено, що договори від 01.06.2016 року та від 20.04.2018 року укладені між позивачем та членом Наглядової ради ОСОБА_1 про надання послуг мають ознаки трудових відносин.

Інспектором праці встановлено, що у вказаних договорах відсутній результат праці, роботи по договорам мають постійний характер, отримання працівником плати за виконану ним роботу здійснюється щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, працівник у разі порушення покладених на нього обов`язків несе відповідальність у розмірі збитків завданих товариству, працівник про припинення своїх повноважень зобов`язаний письмово повідомити про це Товариство не пізніше ніж за два тижні, таким чином на думку відповідача ОСОБА_1 з яким укладено цивільно-правові договори протягом 2016-2018 рр. фактично виконував обов`язки керівника товариства.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 51 Закону України Про акціонерні товариства створення наглядової ради є обов`язковим, якщо кількість акціонерів такого Товариства складає понад 10 осіб.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства незалежним членом наглядової ради є фізична особа, яка обрана членом наглядової ради товариства та відповідає вимогам, встановленим статтею 53 і цього Закону.

Статтею 53 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.

Згідно пункту 17 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів відноситься питання обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.

Крім того, частиною 3 ст. 51 Закону України Про акціонерні товариства визначено, що порядок роботи членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради товариства цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.

Таким чином, вищевикладені положення Закону України Про акціонерні товариства чітко визначають, що з членом наглядової ради може бути укладено як цивільно-правовий так і трудовий договір. При цьому, Закон встановлює, що саме Загальні збори акціонерів товариства уповноважені прийняти рішення щодо форми співпраці з членами наглядової ради.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2018 року відбулися щорічні Загальні збори акціонерів ПрАТ Молокотехсервіс . На вказаних зборах серед іншого було розглянуто питання та ухвалено рішення щодо обрання членів наглядової ради і визначення умов співпраці з ними (питання 12 порядку денного). Зокрема, Загальні збори акціонерів ПрАТ Молокотехсервіс підтримали пропозицію співпраці з членами наглядової ради у формі цивільно-правових договорів з виплатою винагороди лише Голові Наглядової ради.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про господарські Товариства акціонерні товариства діють на підставі Статуту Товариства.

Згідно п. 10.2.8. Статуту ПрАТ Молокотехсервіс , затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 21.04.2017 р. член Наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з Товариством. Від імені Товариства договір підписує особа, уповноважена на те Загальними зборами. Дія договору з членом Наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень. Члени Наглядової ради Товариства є посадовими особами та можуть отримувати за виконувані ними функціональні обов`язки грошову винагороду.

Пунктом 3.12. Положення про Наглядову раду ПрАТ Молокотехсервіс , затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів №1 від 21.04.2017 р. кореспондує положення Статуту Товариства і визначає, що з кожним членом Наглядової ради укладається цивільно-правовий або трудовий договір, який передбачає права, обов`язки, відповідальність сторін, підстави дострокового припинення та наслідки розірвання договору тощо. Умови договору затверджуються Загальними зборами акціонерів Товариства одночасно із прийняттям рішення про призначення членів Наглядової ради. Договір з членами Наглядової ради від імені Товариства протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх обрання підписує особа, уповноважена на це Загальними зборами акціонерів Товариства.

ОСОБА_1 є членом наглядової ради - Головою Наглядової ради Товариства, який був обраний на засіданні наглядової ради від 20.04.2018 року, про що складено відповідний протокол засідання наглядової ради № 1, з числа всіх членів наглядової ради, які були обрані загальними зборами акціонерів ПрАТ Молокотехсервіс від 20.04.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що зі змісту вищевказаних договорів з ОСОБА_1 вбачається, що останній зобов`язувався здійснювати управління діяльності Товариства шляхом участі в діяльності колегіального органу Товариства - наглядовій раді Товариства з метою захисту прав акціонерів Товариства, забезпечення ефективності їхніх інвестицій і в межах своєї компетенції здійснювати контроль за діяльністю Директора Товариства. Пунктом 1.2. укладеного договору визначено, що цим договором регулюються правовідносини між Товариством та членом наглядової ради, пов`язані з виконанням повноважень члена наглядової ради Товариства відповідно до закону України Про акціонерні Товариства , Статуту та положення про Наглядову раду.

ОСОБА_1 здійснював організацію своєї діяльності, в час та спосіб визначений ним самостійно, внутрішній трудовий розпорядок на нього не поширювався.

З наданих до суду документів слідує, що результати виконання зазначених договорів оформлено актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Доказів ведення позивачем табелю обліку робочого часу щодо вказаних осіб до суду не надано.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері трудових відносин, суд наголошує, що трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір надання послуг, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов`язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно-правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та - ним на одержання певних пільг тощо.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту прийняття ОСОБА_1 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; поширення на нього правил внутрішнього трудового розпорядку; постійного характеру трудових відносин між ним та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з вказаною особою містять ознаки трудових договорів.

Таким чином, вважаючи, що між сторонами наявні трудові відносини, відповідачем залишено поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин з зазначеною особою, є необґрунтованими.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №359 від 08.05.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем заявлені до відшкодування витрати пов`язані з професійною правничою допомогою отриманою від адвоката, у цій справі, включаючи вивчення та аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики, написання та підготовку до подачі позову. До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правової допомоги від 19.03.2019 року;

- копія рахунку-фактури № 00013 від 13.05.2019 року;

- копія акту виконаних робіт від 13.05.2019 року;

- копії платіжних доручень про оплату послуг №380 від 19.05.2019 року та №387 від 01.07.2019 року.

- звіт про виконану роботу від 13.05.2019 року.

Так, із змісту договору про надання правової допомоги від 19.03.2019 року вбачається, що він укладений між ПАТ Молокотехсервіс (клієнт) та ОСОБА_2 (адвокат), відповідно до цього договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно пункту 4 договору про надання правової допомоги від 19.03.2019 року за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого складає 800,00 грн. за одну годину роботи адвоката. Порядок оплати - згідно рахунку-фактури протягом 5 днів з дня отримання такого рахунку.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Договору сторонами погоджено, що не рідше ніж раз у квартал до 10 числа місяця, що слідує за звітним між сторонами підписується акт виконаних робіт, в якому адвокат зазначає обсяг витраченого часу та фактично виконані роботи.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Позивачем було надано до суду акт виконаних робіт відповідно до якого адвокатом було надано наступні послуги: - аналіз документів щодо інспекційного відвідування державного інспектора праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області; - складання заперечень на акт інспекційного відвідування №ДН 1458/964/АВ від 19.03.2019 року; - підготовка складання скарги на припис №ДН1458/964/АВ/П від 27.03.2019 року; - пошук та аналіз судової практики з розгляду справ за позовами про визнання протиправними постанов про накладення штрафу органами Держпраці; - аналіз документів ПрАТ Молокотехсервіс щодо взаємовідносин Товариства з членами наглядової ради Товариства; - підготовка та написання позовної заяви до суду; - підготовка та написання заяви про забезпечення позову. Всього витрачений час - 12 год. 30 хв, сума - 10 000,00 грн.

Досліджуючи надані позивачем докази, судом встановлено, що в них не міститься інформації про надання послуг саме по справі № 160/4362/19, опис не містить жодної інформації щодо надання консультацій з правових питань позивачу у справі № 160/4362/19; вивчення та аналізу матеріалів справи; правової оцінку та аналізу судової практики; щодо підготовки позовної заяви, її копій та додатків до неї.

Суд звертає увагу на те, що позовна заява підписана позивачем, судовий збір сплачений позивачем, крім того, всі копії додані до позовної заяви завірені директором ПрАТ Молокотехсервіс . В матеріалах справи відсутній будь-який виготовлений, підписаний або завірений документ, який би свідчив про надання адвокатом правничої допомоги позивачу у справі № 160/4362/19.

Таким чином, не визначення змісту та обсягу конкретної діяльності унеможливлює прийняття опису, як доказу який підтверджує витрати на правничу допомогу саме по цій адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали, не доводять факту понесення адвокатом витрат пов`язаних з цією справою.

Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом, подані суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Молокотехсервіс (49051, м.Дніпро, вул.Байкальська, 12-А, код ЄДРПОУ 13451632) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766), третя особа - Голова наглядової ради ПрАТ Молокотехсервіс Шапченко Олександр Дмитрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН1458/964/АВ/ТД-ФС/342 від 18.04.2019 року про накладення на Приватне акціонерне товариство Молокотехсервіс штрафу в розмірі 125 190,00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Молокотехсервіс (код ЄДРПОУ 13451632) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11.07.2019 року.

Суддя М.В. Дєєв