ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року о 15 год. 08 хв.Справа № 280/731/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 М.С.,
представника відповідача - Головачової К.В.,
свідка - ОСОБА_2 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Свет ЛТД
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
20 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Свет ЛТД (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 2093/581/АВ/П/ТД-ФС від 20.11.2018.
Ухвалою суду від 21.02.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 04.03.2019 позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2019.
Крім того, ухвалою суду від 21.02.2019 вжито заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.
Ухвалою суду від 02.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 21.05.2019.
В підготовчому засіданні 21.05.2019 оголошено перерву до 05.06.2019.
В підготовчому засіданні 05.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 03.07.2019.
03.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інспекційне відвідування ТОВ Свет ЛТД проведено з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства України, зокрема саме інспекційне відвідування за місцем знаходження юридичної особи фактично не проводилось, а всі документи необхідні для проведення інспекційного відвідування надавались директором підприємства у місті Токмак Запорізької області. Також, позивач вказував і на ту обставину, що акт інспекційного відвідування складався не у присутності директора ТОВ Свет ЛТД , а самого директора не було ознайомлено з результатами інспекційного відвідування. Крім того, позивач вказував і на ту обставину, що директора підприємства не було запрошено і на розгляд матеріалів інспекційного відвідування, що позбавило його можливості надавати пояснення та зауваження до акту інспекційного відвідування.
Також, представник позивача вказував на ту обставину, що висновки відповідача про порушення ТОВ Свет ЛТД ч.1, 3 ст.24 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), є необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що між підприємством та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладалися виключно договори цивільно-правового характеру, за якими зазначені громадяни взяли на себе зобов`язання надати послуги з вилову риби. Зазначає, що укладені договори за своїм змістом повністю відповідали вимогам встановленим до цивільно-правових договорів, зокрема в них було визначено конкретні обсяги виконуваної роботи, а не процес праці, як помилково вважає відповідача, особи з якими укладались договори не підпадали під трудовий розпорядок підприємства, виконували роботу на свій ризик. За таких обставин, позивач вважає, що твердження про наявність трудових відносин з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є безпідставними, а твердження про порушення ТОВ Свет ЛТД ч.1, 3 ст.24 Кодексу Законів про працю України необґрунтованим.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування ТОВ Свет ЛТД з питання оформлення трудових відносин встановлено, що 4 працівника допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на протязі 2017-2018 року виконували роботи по вилову риби. Відповідач зазначає, що види робіт збігаються з колом обов`язків за посадою - рибалка прибережного лову , при цьому, одним з основних видів діяльності ТОВ Свет ЛТД є прісноводне рибальство. Також, відповідач вказував на постійний характер праці, адже договори цивільно-правового характеру на виконання тієї ж самої роботи укладалися: із ОСОБА_3 - 9 разів у період з 04.07.2017 по 08.04.2018, один раз на місяць; із ОСОБА_4 - 13 разів у період з 04.07.2017 по 01.09.2018 один раз на місяць; із ОСОБА_6 - 7 разів у період з 04.07.2017 по 11.02.2018 один раз на місяць; із ОСОБА_5 - 12 разів у період з 04.07.2017 по 01.09.2018 один раз на місяць. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про постійний характер праці вищевказаних осіб, що характерно трудовим відносинам. Також, відповідач вказував на те, що оплата усім чотирьом особам, відповідно до відомостей на виплату грошей, здійснювалася щомісячно, із чіткою періодичністю та у фіксованому розмірі - 402 грн. 50 коп. Відповідач вважає висновок про порушення ТОВ Свет ЛТД приписів ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України обґрунтованим, що свідчить про те, що відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про накладення штрафу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.10.2018 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ про проведення інспекційного відвідування №1757, яким наказано організувати здійснення інспекційного відвідування ТОВ Свет ЛТД з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін до 31.10.2018 (а.с.252).
Крім того, 22.10.2018 виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №930.
У період з 29.10.2018 по 31.10.2018 інспектором праці проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування №ЗП2093/581/АВ від 31.10.2018.
Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допущення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням директора ТОВ Свет ЛТД .
20.11.2018 ГУ Держпраці винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2093/581/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 446760,00 грн. за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Згідно ч.5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок №295).
Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
Держпраці та її територіальних органів;
виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Згідно пп.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником (пункти 19, 20 Порядку №295).
Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом 2017-2018 років позивач мав взаємовідносини з громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Суд зазначає, що всі договори укладені між ТОВ Свет ЛТД та громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є типовими, а відтак суд вважає за доцільне дослідити умови одного із таких договорів.
Так, 04.07.2017 між ТОВ Свет ЛТД - Замовник та громадянином ОСОБА_5 укладено цивільно-правовий договір №3, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): вилов риби в строк з 04.07.2017 по 31.07.2017 (а.с.38).
Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Також, 04.07.2017 між сторонами узгоджено Специфікацію до цивільно-правового договору №3 від 04.07.2017, в якій затверджено квоти на вилов риби за видами та кількістю, які Виконавець зобов`язується виконати протягом періоду, зазначеного у п.1.1 цивільно-правового договору, відповідно до Таблиці: Лящ - 40 кг, Судак - 10 кг, Тарань - 80 кг, Плоскирка - 5 кг, Карась - 100 кг, Товстолоб - 65 кг, загальна кількість риби - 300 кг (а.с.39).
Відповідно до пункту 2 Специфікації, після виконання послуги з вилову риби за квотами, зазначеними у пункті 1 цієї Специфікації, цивільно-правовий договір вважається виконаним. Винагорода передбачена п.2.1 цивільно-правового договору №3 від 04.07.2017 сплачується після повного виконання замовлення, відповідно до Специфікації (пункт 4 Специфікації).
31.07.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт по Договору ЦПХ №3 від 04.07.2017.
Інші договори укладені з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 містять аналогічні умови (а.с.39-160).
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно приписів статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що у цивільно-правових договорах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було узгоджено процес роботи, оскільки всі цивільно-правові договори стосувались саме надання конкретно визначеної послуги - вилов риби, у визначеному розмірі, із визначення граничного строку виконання зобов`язань за договором, а також визначено розмір оплати за конкретно визначений перелік робіт.
Щодо твердження відповідача на те, що договори носили системний характер, суд зазначає, що саме по собі неоднократне укладання цивільно-правових договорів не може свідчити про наявність між сторонами трудових відносин. Для встановлення трудових відносин, поряд із неодноразовим укладанням договорів, повинні бути встановлені і інші ознаки характерні саме трудовим відносинам, як наприклад підлягання трудовому розпорядку, оплата праці за відпрацьований час по табелю, тощо, проте зазначені обставини в ході інспекційного відвідування не встановлено.
Твердження відповідача про те, що виплата заробітної плати здійснювалась щомісячно, суд зазначає, що така обставина не підтверджує наявність трудових відносин, оскільки виплата здійснювалась за виконання квоти по вилову риби, а оскільки строк виконання договору не перевищував місячного строку, то відповідно і виплата коштів здійснювалася протягом такого місяця по виконанню обсягу обумовлених робіт.
Суд зазначає, що для всебічного та повного з`ясування обставин справи судом в якості свідка було допитано директора ТОВ Свет ЛТД ОСОБА_2 , який в наданих поясненнях зазначив про те, що з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладались саме договори цивільно-правового характеру, оскільки вилов риби є сезонним, а також не завжди існує потреба у вилові риби. Зазначає, що за вказаними договорами виконавці робіт самостійно визначали порядок вилову рибу (групувалися по 2-є, тощо), самостійно визначали кількість затраченого часу на день та не підлягали трудовому розпорядку (працювали у вихідні дні), з урахуванням і того, що вищевказані роботи працювали на інших постійних роботах. Вказує на те, що під час укладання договорів ЦПХ основною умовою, яка висувалась до вищевказаних осіб було здійснення вилову риби у обсягах закріплених договорами та специфікаціями до них протягом встановленого строку. Свідок зазначав, що він і сам працює протягом дня на іншій постійній роботі, а керівництво ТОВ Свет ЛТД поєднує із основною роботою у вільний від роботи час. Також, свідок зазначав, що під час його зустрічі з інспектором Держпраці, останній не повідомляв його про те, що ним надано не всі документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, а також не вказував на те, що є якісь недоліки у діяльності підприємства.
При цьому, твердження про те, що ТОВ Свет ЛТД не здійснює діяльність на постійній основі знайшло своє підтвердження також і в тому, що інспектор Держпраці, який прибув на проведення інспекційного відвідування не встановив виконання роботи громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не відбирав від них пояснення, а на підприємстві не був присутній навіть директор підприємства.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність між ТОВ Свет ЛТД та громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 трудових відносин, в свою чергу наданими позивачем документами підтверджується факт укладання та виконання цивільно-правових угод, які у повній мірі відповідають положенням Цивільного кодексу України.
Стосовно інших посилань та доводів наведених сторонами в судовому засіданні та письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Свет ЛТД .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Свет ЛТД (71635, Запорізька область, Василівський район, с.Балки, вул.Портова, буд.76-А, код ЄДРПОУ 22156091) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 20.11.2018 №ЗП 2093/581/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Свет ЛТД судовий збір в розмірі 6701,40 (шість тисяч сімсот одна гривня 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.07.2019.
Суддя І.В. Новікова
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2019 |
Оприлюднено | 11.07.2019 |
Номер документу | 82942862 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Новікова Інна Вячеславівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Новікова Інна Вячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні