Рішення

від 09.07.2019 по справі 440/2076/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2076/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /далі відповідач, Глобинське ОУПФ/ про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо відмови у здійсненні, починаючи з 25 квітня 2019 року, обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання здійснити, починаючи з 25 квітня 2019 року, обчислення та виплату з урахуванням раніше сплачених сум основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /а.с. 5-7/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на безпідставні дії (бездіяльність) відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від №1-р(ІІ)/2019 щодо невідповідності Конституції України словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

08 липня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 21- 25), в якому відповідач зазначив про правомірність дій Глобинського ОУПФ, адже позивач, який є військовозобов`язаним і призваний на військові збори, не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Дія норми пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, на позивача не поширюється, оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбулася поза межами проходження ним дійсної строкової служби (а.с. 21-25).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Глобинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12-15, 33-39).

21 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинського ОУПФ із заявою, в якій просив обчислювати та виплачувати йому, починаючи з 25 квітня 2019 року, основну державну пенсію по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25 квітня 2019 року /а.с. 8/.

Листом № 29/О-02 від 27 травня 2019 року голова комісії з припинення Глобинського ОУПФ Молочко І. повідомив ОСОБА_1 про те, що Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25 квітня 2019 року не містить положень щодо порядку його виконання і тому з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України; відповідь Міністерства соціальної політики України по цьому питанню буде прийнята до уваги при нарахуванні пенсійних виплат (а.с. 9).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 цього Закону встановлений порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) передбачалося, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII.

Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року.

Таким чином, з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року."

Наявною у матеріалах справи копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії НОМЕР_1 , виданого 18 березня 2019 року безстроково підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12).

Згідно з довідкою МСЕК Серії 7-66 ТЕ №170307 від 11 січня 2011 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 13).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 23 жовтня 1992 року № 256 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01 червня 1986 року по 10 вересня 1986 року у складі в/ч НОМЕР_2 (а.с. 11).

Враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Посилання відповідача на положення пункту 91 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року суд відхиляє, адже цей підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий з метою практичної реалізації частини третьої статті 59 Закону №796-XII у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, а відтак після визнання неконституційними положень цієї норми підстави для застосування відповідних положень такого підзаконного нормативно-правового акта відсутні, оскільки він не відповідає акту, що має вищу юридичну силу.

З огляду на це, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Глобинського ОУПФ щодо здійснення, починаючи з 25 квітня 2019 року, перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав та вважає за можливе зобов`язати Глобинське ОУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25 квітня 2019 року.

Зобов`язати Глобинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк