ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/584/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Сторожинецької місцевої прокуратури до Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області, Опришенської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Опришенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Перший заступник керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області (далі - позивач), звернувся з позовом в суд, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації та Опришенської сільської ради щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Опришенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 Опришени АДРЕСА_2 Чернівецької АДРЕСА_3 , та правовстановлюючих документів на земельну ділянку в межах населеного пункту, на якій розташовані зазначені будівлі і споруди.
- зобов`язати управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації та Опришенську сільську раду (далі-відповідачі), вжити заходи щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Опришенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради (далі-третя особа), за адресою: АДРЕСА_1 Опришени АДРЕСА_2 , та правовстановлюючих документів на земельну ділянку в межах населеного пункту, на якій розташовані зазначені будівлі і споруди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сторожинецькою місцевою прокуратурою Чернівецької області відповідно до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено Інформацію, яка надана Опришенською сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області. За результатами вчення цієї інформації встановлено, що у користуванні третьої особи перебуває земельна ділянка загальною площею 1,883 га, що підтверджується рішенням сесії Опришенської сільської ради №90-11/07 від 09.08.2007 року на яку відсутні правовстановлюючі документи. Згідно звітності форми 6-зем Головного управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області за третьою особою закріплено земельну ділянку площею 2,1 га. При цьому, рішення сільської ради щодо передачі земельної ділянки для виконання нікуди не направлялось.
Крім цього, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно, а саме комплекс нежитлових будівель третьої особи не зареєстровано, а лише виготовлено технічний паспорт в 2011 році.
Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку та будівлі під навчальним закладом, на думку позивача, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. В зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду, вважаючи бездіяльність позивачів протиправною.
Ухвалою суду від 28.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
До початку судового засідання і розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від Управлінням освіти Глибоцької районної державної адміністрації та Опришенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області надійшли листи/заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи без участі представників відповідача.
Третя особа будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилась, причин неявки не повідомила.
Враховуючи вимоги статті 194 та статті 205 КАС України суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Статтею 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
З встановлених судом обставин справи вбачається, що дії відповідачів, які стосуються визнання позову не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а також не суперечать закону, а тому суд приймає визнання позову.
Натомість обставини, які стосуються не оформлення права власності на будівлі і споруди Опришенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 Опришени АДРЕСА_2 , та правовстановлюючих документів на земельну ділянку в межах населеного пункту, на якій розташовані зазначені будівлі і споруди повністю підтверджені наданими і долученими до адміністративного позову документами. Зокрема, інформацією ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області, Управління освіти Глибоцької РДА, відомостями технічного паспорту (експлікацією приміщень до плану).
Відповідно до рішення №90-11/07 від 09.08.2007 року Опришенською сільською радою ХІ сесії V скликання передано третій особі (Опришенській ЗОШ) безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 1,8330 га.
Згідно витягу інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 14.05.2019 року, право власності та інші речові права за адресою АДРЕСА_2 не зареєстровано.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно вимог ч.3, ч.4 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, з даним позовом прокурор набув статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання оформити належним чином правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будівлі на якій знаходиться заклад освіти.
Позивач у межах повноважень наданих ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» , має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядженнями землями територіальних громад.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно норм статті 29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Пунктом 1.4 Статуту Опришенської ЗОШ І-ІІІ ступенів визначено, що засновником третьої особи є відповідач.
У відповідності до ст. 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.63 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
У відповідності до п. «а» ч.2 ст.92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
З наведеного слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки та будівель закладів освіти, є наявність правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку і будівлі, оформлені у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.
У відповідності до Статуту третьої особи, останній є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, може вести самостійний баланс, мати розрахункові рахунки в органі державного казначейства та мати бланки з власними реквізитами. Управління закладом освіти здійснюється його засновником - сільською радою, відділ освіти здійснює методичне керівництво навчальним закладом.
Аналіз встановлених судом обставин беззаперечно свідчить про те, що майно третьої особи належить до комунальної власності територіальної громади села Опришени.
Таким чином, земельна ділянка та будівлі закладу освіти третьої особи повинні оформлятись на праві власності і постійного користування з обов`язковою державною реєстрацією цього права.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про освіту» , сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Положеннями ч.2 ст.19 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території; здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Закону України «Про освіту» , цього Закону та положень про них.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідачі, як суб`єкти, які відповідають за матеріально-технічне забезпечення третьої особи, здійснюють контроль за додержанням законодавства в галузі освіти, не виконали покладені на них вищезазначені нормами повноваження, не оформили право власності на будівлі і користування на земельну ділянку, на якій знаходиться навчальний заклад освіти.
На час розгляду справи, правовстановлюючі документи на будівлі/приміщення, а також на земельну ділянку, на якій знаходиться третя особа не оформлені, а це є виключними повноваженнями засновника - відповідача, у зв`язку з чим останній допустив протиправну бездіяльність. Відтак, бездіяльність відповідачів, у вигляді невиконання вимог Земельного кодексу України, Законів України може призвести до зловживань щодо розпорядження зазначеною ділянкою, нецільового використання земельної ділянки і будівель закладу освіти, створює ризики для нормального функціонування третьої особи. У зв`язку із цим, діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до чинного законодавства України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на час розгляду справи, доказів вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та будівлі/приміщення до суду не надано.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку із відсутністю таких витрат, питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації та Опришенської сільської ради щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Опришенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 Опришени АДРЕСА_2 , та правовстановлюючих документів на земельну ділянку в межах населеного пункту, на якій розташовані зазначені будівлі і споруди.
Зобов`язати управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації та Опришенську сільську раду вжити заходи щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Опришенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Опришенської сільської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , та правовстановлюючих документів на земельну ділянку в межах населеного пункту, на якій розташовані зазначені будівлі і споруди.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Боднарюк О.В.
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 11.07.2019 |
Номер документу | 82943989 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні