Рішення

від 10.07.2019 по справі 826/20387/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2019 року № 826/20387/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

№0003265515, №0004265515, №0005265515, №926551203 від 14.01.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн (далі - позивач та/або ТОВ Девіжн Констракшн ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0003265515, №0004265515, №0005265515, №926551203 від 14.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та іншим нормам законодавства; акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень при справлянні податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними, та такими що підлягають скасуванню.

На думку позивача, твердження податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовані податковий кредит та валові витрати за наслідками здійснення таких господарських відносин. Також позивач вказав, що чинне законодавство не ставить у залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.11.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов.

Натомість, представник відповідача проти задоволення адміністративного заперечив.

В той же час, в судовому засіданні 29.11.2017 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року за результатами якої 20.11.2015 року складено акт № 503/26-55-22-09/36147794 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138,, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 зa №168/704, п. З Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, що призвело до заниження TOB Девіжн Констракшн податку на прибуток на суму 1 420 585, 00 грн.;

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, п. 138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1. ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201 .4, п. 201.6, 201.7, 201.9, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 зa №168/704, п. З Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, що призвело до заниження TOB Девіжн Констракшн заниження суму податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на 21 281 570, 00 грн., в тому числі за лютий 2014 на 18 345 585 грн., березень 2014 на 1 424 489 грн., серпень 2014 на 215 927 грн., вересень 2014 на 1 295 569 грн., та завищенню від`ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 на 469 272 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 11.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі, та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за 2014.

З урахуванням вищевказаних висновків відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

1) податкове повідомлення - рішення за формою Р № 0004265515 від 14.01.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання TOB Девіжн Констракшн з податку на прибуток на суму 2 130 878, 00 грн., в т.ч. за основним платежем 1 420 585,00 грн. та за штрафними санкціями 710 293,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №0004265515 );

2) податкове повідомлення - рішення за формою Р №0003265515 від 14.01. 2016 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 31 922 355, 00 грн., в т.ч. за основним платежем 21 281 570,00 грн. та за штрафними санкціями 10 640 755,00 грн. (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №0003265515 );

3) податкове повідомлення - рішення за формою В4 №0005265515 від 14.01.2016 року, TOB Девіжн Констракшн за грудень 2014 зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 469 272,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №0005265515 );

4) податкове повідомлення - рішення за формою Р №926551203 від 14.01.2016 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 510, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне податкове рішення №926551203 ).

За наслідком адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн без задоволення.

Позивач категорично не погоджується зі спірними рішеннями вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9,підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 8.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу витрати, які враховуються для значення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того у відповідності до статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, серед іншого, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Між тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Глобал Люкс шляхом укладення договору субпідряду№1403/12 від 03.04.2004 року, відповідно до якого субпідрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті: будівництва адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (столичне шосе, 103).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Девіжн Констракшн надано до суду наступні документи: договір субпідряду №1403/12 від 03.03.2014 року із договірними цінами і локальними кошторисами, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, акти приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні по договору субпідряду №1403/12 від 03.03.2014 року ТОВ Глобал Люкс .

Крім того, між позивачам та ТОВ Квестор Груп було укладено договір субпідряду №19/09-12ТРЦ від 19.09.2012 року, відповідно до якого субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати комплекс робіт: Монтаж профільного листа на відміт. + 13,930 у вісях Ас-ФС/13с-23с на об`єкті Торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (Столичне шосе, 103).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Девіжн Констракшн надано до суду наступні документи: договір субпідряду №19/09-12ТРЦ від 19.09.2012 року, додаткові угоди до договору субпідряду №19/09-12ТРЦ від 19.09.2012 року, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, акти приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в,виписки по рахунку про проведені оплати, податкові накладні ТОВ Квестор Груп .

Поряд з цим, судом встановлено, що у перевіряє мий період у позивача були взаємовідносини з ТОВ Промбуд Маркет , з яким укладено договір субпідряду №03-10/13 від 03.10.2013 року відповідно до якого субпідрядник зобов`язується виконати на свій власний ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті: будівництва адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (столичне шосе, 103).

На підтвердження реальності господарських операцій до суду надано договір субпідряду №03-10/13 від 03.10.2013 року із договірними цінами і локальними кошторисами, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, акти приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, виписки по рахунку, податкові накладні ТОВ Промбуд Маркет .

Водночас, у перевіряємий період ТОВ Девіжн Констракшн мав взаємовідносини з ТОВ Кай Вест згідно договору субпідряду №05/05-1 від 05.05.2014, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором підрядник зобов`язується на свій ризик виконати комплекс будівельно - монтажних робіт, що узгоджується сторонами у локальних кошторисах, та оформлюється окремими додатками до цього договору, що є невід`ємною частиною, на об`єкті: будівництва адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва (Столичне шосе, 1403), а генпідрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження реальності господарських операцій до суду надано договір субпідряду №05/05-1 від 05.05.2014 із договірними цінами та локальними кошторисами, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, акти приймання виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні ТОВ Кай Вест по договору субпідряду №05/05-1 від 05.05.2014.

Крім того, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ Компанія Євроінвест - Консалт , з якою ним укладено договір №02072012РД від 02.07.2012, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати послуги рекламні послуги з розміщення та розповсюдження інформаційних матеріалів (аудіо матеріали та інші інформаційні матеріали) надалі інформаційні матеріали , які визначаються замовником, а замовник зобов`язується прийняти і оплати послуги виконавця відповідно до цього договору.

На підтвердження реальності господарської операції до суду надано: договір №02072012РД від 02.07.2012 із специфікою, протоколом погодження договірної ціни, наказ, адресна програма та акт приймання - передачі інформації від 02.07.2012, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) видаткові накладні, виписки з рахунку по проведені оплати на користь ТОВ Компанія Євроінвест - Консалт по договору №02072012РД від 02.07.2012, податкові накладні ТОВ Компанія Євроінвест - Консалт по договору №02072012РД від 02.07.2012 та розрахунки коригування до податкових накладних.

В той же час, в перівіряємий період ТОВ Девіжн Констракшн мав взаємовідносини з ТОВ Компанія Нітеко відповідно до інвестиційного договору №107 від 07.06.2013 року, відповідно до якого предметом цього договору є інвестиційна участь позивача у будівництві паркінгу в кількості 488 м/м та дворівневою автостоянки на 557 м/м, що як складова входить до будівництва адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва (Столичне шосе, 1403).

Щодо вказаного контрагента позивачем надано до суду: інвестиційний договір №107 від 07.06.2013, податкові накладні ТОВ Компанія Нітеко по інвестиційному договору №107 від 07.06.2013.

Як слідує з акту перевірки підставою для визнання господарської операції позивача з ТОВ Глобал Люкс були наступні обставини:

- акти приймання та виконання будівельних робіт та довідки про вартість виконання будівельних робіт не мають номера, дати та місця їх складання;

- відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- в ході дослідження локальних кошторисів на підставі яких було складено акти виконання робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-з3 загальна трудомісткість склала 17 820, 53 люд. - год;

- акт ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 та лист від СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві №2561/7/26580902 з додатком - протокол допиту директора ТОВ Глобал Люкс .

Щодо взаємовідносин з ТОВ Квестор Груп в акті перевірки вказано наступне:

- не всі акти приймання та виконання будівельних робіт та довідки про вартість виконання будівельних робіт не мають номера, дати та місця їх складання;

- відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- встановлення обставини щодо трудових ресурсів ТОВ Квестор Груп , які дають підстави дійти висновку про неможливість надання будівельних робіт позивачу;

- оцінка господарських операцій ТОВ Квестор Груп з його контрагентами;

- посилання на кримінальне провадження №32014100000000246 від 26.11.2014

Щодо взаємовідносин з ТОВ Промбудмаркет відповідачем в акті перевірки зазначено наступне:

- всі акти приймання та виконання будівельних робіт та довідки про вартість виконання будівельних робіт не мають номера, дати та місця їх складання;

- відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

- в ході дослідження локальних кошторисів на підставі яких було складено акти виконання робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-з3 загальна трудомісткість склала 13 676, 26 люд. - год;

- акт від 28.03.2014 №85/05-61-22/01*38654416 з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями - постачальниками, покупцями за період: грудень 2013, січень - лютий 2014 року;

Що ж стосується взаємовідносин з ТОВ Кай Вест контролюючим органом в акті перевірки зазначено таке:

- довідка про вартість виконання будівельних робіт не мають номера, дати та місця їх складання;

- відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- відсутність трудових ресурсів у ТОВ Кай Вест що свідчить про неможливість надання ним будівельних послуг ТОВ Девіжн Констракшн ;

Щодо взаємовідносин з ТОВ Компанія Євроінвест - Консалт в акті перевірки зазначено наступне:

- позивачем безпідставно відображено у складі податкового кредиту отримані податкові накладні від ТОВ Компанія Євроінвест - Консалт , так як ТОВ Девіжн Констракшн ; не доведено їх зв`язок з господарською діяльністю (відсутнє підтвердження факту надання рекламних послуг, тобто відсутні розшифровки до актів виконаних робіт в яких би зазначалось кількість годин, які транслюються рекламні ролики, кількість розданих матеріалів, відсутній фото звіт про рекламну компанію.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Компанія Нітеко контролюючи орган в акт повірки вказав наступне:

- в ході планової виїзної перевірки ТОВ Компанія Нітеко інвестиційний договір №107 від 07.06.2013 між ТОВ Девіжн Констракшн та ТОВ Компанія Нітеко визнано договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Оцінюючи висновки акту перевірки, з урахуванням наявних документів в матеріалах справи в розрізі чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин суд зазначить наступне.

Так, відсутність в актах приймання та виконання будівельних робіт та довідках про вартість виконання будівельних робіт номера, дати та місця їх складання не може свідчити про безтоварність операції, а вказує лише на обставини неналежного їх оформлення, що в свою чергу, не має своїм наслідком донарахуванням податкових зобов`язань платнику податків.

В той же час, відсутність посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції також по своїй суті не впливають на визначення податкових зобов`язань платнику податків та не може бути покладено в основу для їх нарахування.

Зазначені обставини лише свідчать про неналежність оформлення документів загальним правилам документообігу, але ніяк не про порушення платником податків податкового законодавства.

Що ж стосується посилання позивача в акті перевірки на наявні кримінальні провадження та допитів директорів контрагентів позивача - ТОВ Глобал Люкс , ТОВ Квестор Груп суд зверне увагу на наступне.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагента позивача - ТОВ Квест Груп суд відхиляє, оскільки останні не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання даним контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Крім того, доводи контролюючого органу щодо посилання на допит ОСОБА_1 щодо непричетності його до реєстрації та здійснення господарської діяльності ТОВ Старпром Торг , який в свою чергу був контрагентом ТОВ Глобал Люкс , що мав господарські операції з позивачем не можуть бути взяті до уваги судом, як підтвердження факту нездійснення ТОВ Глобал Люкс господарських операції з ТОВ Девіжн Констракшн .

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду у відношенні посадових осіб контрагента позивача - ТОВ Глобал Люкс , який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано.

В той же час, суд не враховує посилання в акті перевірки на акт зустрічної звірки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 28.03.2014 №85/05-61-22-01/38654416 з питань дотримання господарських відносин із контрагентами покупцями - постачальниками, покупцями за період грудень 2013, січень 2014, оскільки, по перше, акт перевірки в цій частині містить взагалі пояснення невідомих осіб, які представляються чоловіком сестри директора ТОВ Промбуд Маркет та його сусіда.

По друге, в матеріалах справи наявні належні та достатні докази на підтвердження вчинення господарської операції позивачем з ТОВ Промбуд Маркет .

Додаткового суд звертає увагу на ті обставини, що в основу акту перевірки на підставі яких прийнято спірні рішення покладено, серед іншого, акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

З даного приводу слід звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України Про інформацію від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб`єкта владних повноважень, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, а також про нікчемність правочинів, здійснених між позивачем та його контрагентами зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки, з огляду на що не можуть бути взяті судом до уваги, приймаючи до уваги наведене вище в сукупності.

Разом з тим, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Таким чином, недотримання непрямим контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Поряд з цим, посилання відповідача на відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача також судом не приймаються до уваги оскільки відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливість реального виконання суб`єктами господарювання господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, тобто позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №810/1499/17.

Що ж стосується висновків відповідача в частині визнання інвестиційного договору №107 від 07.06.2013укладеного між ТОВ Девіжн Констракшн та ТОВ Компанія Нітеко" договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги суд зверне увагу на наступне.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07,2016 у справі №826/7527/16, яка набрала законної сили та не оскаржувалася в апеляційному порядку встановлено наступне:

Стосовно другого епізоду та висновків ДПІ про те, що кошти у сумі 280 205 800,00 грн., які отримані ТОВ Компанія Нітеко в рамках інвестиційних договорів №107 від 07.06.2013р., № 0711/6 від 07.11.2013р., № 0612/2 від 04.06.2012р., № 0612/3 від 04.06.2012р.. № 1401/1 від 14.01.2013р., за своєю суттю були безвідсотковою поворотною фінансовою допомогою (позикою), а отже позивач у відповідності до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України повинен був відобразити у 2013 та 2014 роках в складі валового доходу умовно нараховані проценти, нараховані на суму такої поворотної фінансової допомоги, суд виходить з наступного.

Так, згідно пп. 135.5.4. та 135.5.5. п.135 ст.135 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до складу інших доходів, зокрема, включають:

суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

У відповідності до пп. 14.1.257. п.14.1 ст.14 ПК України фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це, крім іншого, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

В контексті наведеного суд зазначає, що договір, у т.ч. про надання поворотної фінансової допомоги, укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Факт, укладання договору, за загальним правилом, пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов. Істотною умовою у всіх без винятків випадках є умова про предмет договору, як і наявність обов`язкових елементів договору: суб`єкт, об`єкт та зміст правовідносин.

З наведеного слідує, що поворотною фінансовою допомогою вважаються лише кошти: по перше, передані на підставі договору про надання фінансової допомоги, по друге, з обов`язковим визначенням терміну та умов користування такою допомогою.

В даному в випадку, проаналізувавши положення вищезгаданих інвестиційних договорів №107 від 07.06.2013р., № 0711/6 від 07.11.2013р., № 0612/2 від 04.06.2012р., № 0612/3 від 04.06.2012р.. № 1401/1 від 14.01.2013р., укладених позивачем із ТОВ Дівіжн Констракшн , ТОВ Автобудінвест , ТОВ Дана , ТОВ Інтертехніка , ТОВ Концерн Європа , за умовами яких вказані особи (Інвестори) здійснюють інвестування будівництва об`єкту інвестицій шляхом внесення інвестицій, а ТОВ Компанія Нітеко (Забудовник) забезпечує реалізацію інвестицій для будівництва Комплексу, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень ДПІ, оскільки характер зазначених операцій не відповідає визначенню операцій з надання поворотної фінансової допомоги, визначеному пп. 14.1.257. п.14.1 ст.14 ПК України. Вказані договори не містять умов, за якими ТОВ Компанія Нітеко отримує від зазначених осіб фінансову допомогу. .

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Приймаючи до уваги те, що судовим рішенням в адміністративній справі №826/7527/16 встановлено, що інвестиційний договір №107 від 07.06.2013 укладений між ТОВ Девіжн Констракшн та ТОВ Компанія Нітеко" не є договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги суд приходить до висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню, а висновки акту перевірки в цій частині є безпідставними.

Суд звертає увагу, що згідно наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що відображені в акті перевірки, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження ТОВ Девіжн Констракшн податку на прибуток, податку на додану вартість та заниження від`ємного значення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення - рішення за формою Р № 0004265515 від 14.01.2016, за формою Р №0003265515 від 14.01. 2016, за формою В4 №0005265515 від 14.01.2016 є протиправними та такими, що підлягають скасування.

Оцінюючи ж правомірність податкового повідомлення - рішення за формою Р №926551203 від 14.01.2016, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 510, 00 грн. суд зверне увагу на таке.

Як вже було вказано судом вище, контролюючий орган дійшов до висновку, що позивачем порушено п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 11.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі, та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за 2014.

ТОВ Девіжн Констракшн вказує, що дане рішення складено відповідачем з порушенням чинного законодавства, оскільки позбавляє позивача можливості коректної сплати визначеного таким податковим повідомленням - рішенням податкового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 18.1. статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючого органу за місцем свого обліку.

Згідно з підпунктом б пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України визначено, що особою відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Водночас, пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Суд звертає увагу на те, що позивачем фактично не заперечується факт допущення ним порушення податкового законодавства в цій частині, проте вказується про порушення відповідачем пункту 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447 (далі - Порядок).

Згідно пункту 3.1 вказаного порядку структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, уносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 12), або реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 13), які ведуться в цілому в органі державної податкової служби в електронному вигляді.

В розрізі приписів пункту 3.3 Порядку при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та складається з таких частин: порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера; номер підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомленні - рішення містить в собі 9 цифр, однак на думку суду, вказані обставини не перешкоджають сплатити суму визначеного ним рішенням податкового зобов`язання.

Крім того, виправлення яке міститься в спірному рішенні №926551203 є чітким та в повній мірі дає ідентифікувати цифру зазначеному в ньому.

Приймаючи до уваги те, що позивачем не заперечується факт порушення податкового законодавства в цій частині, процедурне порушення контролюючим органом в частині виправлення в спірному рішенні цифри та й відповідно не зазначення в ньому ще однієї цифри, на думку суду, не може бути підставою для його скасування.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення №926551203.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2017 року відстрочено сплату судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн .

З урахуванням того, що адміністративний позов в частині спірного рішення рішенні №926551203 задоволенню не підлягають та зважаючи на те, що позивачу відстрочено сплату судового збору, судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн на користь Окружного адміністративного суду міста Києва.

Разом з цим, судовий збір у розмірі 517 837, 57 коп. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Окружного адміністративного суду міста Києва, з огляду на задоволення позовних вимог позивача в іншій частині адміністративного позову та приймаючи до уваги відстрочення сплати судового збору останньому.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77, 139, 143 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн (03131, м. Київ, Столичне шосе, б. 103, поверх 21, код ЄДРПОУ 36147794) позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Лєскова, б. 2, код ЄДРПОУ 39669867) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003265515 від 14.01.2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004265515 від 14.01.2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005265515 від 14.01.2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути судові витрати в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю Девіжн Констракшн (03131, м. Київ, Столичне шосе, б. 103, поверх 21, код ЄДРПОУ 36147794) на користь Окружного адміністративного суду міста Києва за реквізитами: (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - 34310206084021; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101).

7. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Лєскова, б. 2, код ЄДРПОУ 39669867) на користь Окружного адміністративного суду міста Києва за реквізитами: (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - 34310206084021; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 517 837 (п`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 57 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя В.В. Амельохін