Постанова

від 09.07.2019 по справі 826/9300/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9300/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудснаб" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві треті особи: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві, Державна фіскальна служба України у місті Києві визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технобудснаб звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.05.2018 року № 708214/36337156 та рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 29.05.2018 року №7414/36337156/2;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ Технобудснаб податкову накладну № 9 від 26.04.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання ним законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.05.2018 року № 708214/36337156 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 26.04.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Технобудснаб в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного надходження; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ Технобудснаб і ТОВ Інжинірингова Мостова Компанія укладено договір підряду №0027/ПВ-2017 від 02.10.2017 року, предметом якого є виконання робіт по влаштуванню елементів проїздної частини Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на дільниці від естакади на Трухановому острові до естакади в урочище Горбачиха, на будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

На виконання вказаного договору підряду ТОВ Інжинірингова Мостова Компанія частково сплатило ТОВ Технобудснаб кошти у сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 587 від 26.04.2018р., рахунком-фактурою № 50 від 26.04.2018р. та банківськими виписками, на закупівлю будівельних матеріалів.

ТОВ Технобудснаб було складено податкову накладну № 9 від 14.05.2018 року на загальну суму 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 66 666,67 грн., у зв`язку із закупівлею будівельних матеріалів, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно отриманої квитанції від 14.05.2018 № 1 реєстрація податкової накладної була зупинена, а саме: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.04.2018 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =0, Р =140732.14 .

15.05.2018 позивачем до контролюючого органу було надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній.

Однак рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.05.2018 року № 708214/36337156 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 26.04.2018 року.

Позивачем 19.05.2018 подано до Державної фіскальної служби України скаргу на вказане рішення комісії від 18.05.2018 № 708214/36337156. Дана скарга зареєстрована 19.05.2018 за № 9.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 29.05.2018 №7414/36337156/2 скаргу ТОВ Технобудснаб залишено без задоволення, а рішення комісії від 18.05.2018 № 708214/36337156 залишено без змін.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, дійшов висновку про те, що рішення ДФС України від 18.05.2018 року № 708214/36337156 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України .

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

Так, відповідно до пункту 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України (в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 р., який набрав чинності 01.01.2018 р.), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів зазначеної правової норми постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 р. № 117, яка набрала чинності 22.03.2018 р., затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок-1); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок-2); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок-3).

Згідно з пунктом 12 Порядку-1, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку-1).

Відповідно до пунктів 10 і 11 Порядку-1, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачений пунктом 14 Порядку-1 та включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація зазначеної вище податкової накладної була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено ДФС України, підпунктові 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. Даний Наказ втратив чинність 25.05.2018 р. згідно з наказом Міністерства фінансів України від 06.04.2018 р. № 409, однак станом на момент виникнення спірних правовідносин був чинним.

Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, на який посилається відповідач в квитанції від 14.05.2018 р., повідомляючи позивача про зупинення реєстрації податкової накладної, в даному нормативному акті відсутній.

Разом із тим, пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), встановлено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наведеного вбачається, що зазначений відповідачем пункт має три окремі підпункти з різними критеріями, за якими має здійснюватися моніторинг податкових накладних. Також передбачено окремі самостійні наслідки у випадку встановлення відповідності податкової накладної критеріям, зазначеним в кожному з підпунктів. Крім того, кожен з визначених в підпунктах першому, другому та третьому критеріїв містить ряд складових, наявність яких має бути встановлена при оцінці відповідності такому критерію податкової накладної та віднесенні певної господарської операції до ризикових.

Як вбачається з матеріалів справи, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказано наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.04.2018 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D =0, Р =140732.14 .

У той же час, як зазначалось вище, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення трьох різних критеріїв, що є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Отже, у Квитанції відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Згідно з пунктами 15 - 22 Порядку-1 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 27 Порядку-1).

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем по справі, позивачем разом із поясненнями було надано документи для підтвердження господарської операції. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідачем не надано доказів неподання позивачем таких документів, а відтак останні були предметом аналізу комісії Державної фіскальної служби України при прийнятті нею оскаржуваного у даній справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, проте безпідставно не були враховані.

Так, у рішенні не зазначено, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вказане рішення комісії про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної № 9 від 26.04.2018 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником податку копій документів.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них не надано платником податків, як зазначено у спірному рішенні.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегією суддів, як і судом першої інстанції, не встановлено.

Наведене в сукупності свідчить про необґрунтованість рішення щодо відмову у реєстрації податкових накладних.

Також колегія суддів повністю підтримує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то, відповідно, необхідно задовольнити позов в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження.

Крім того, колегія суддів зауважує, що рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 29 травня 2018 року №7414/36337156/2 не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не було підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 10.07.2019.