Постанова

від 11.07.2019 по справі 520/3044/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/3044/19 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко О.Б.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції (далі УПП), в якому просив скасувати постанову серії ЕАВ №903132 від 08 лютого 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення (штрафу) в розмірі 225 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП. Провадження по справі просив закрити.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2019 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду УПП подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 лютого 2019 року інспектором УПП лейтенантом поліції Сенюк І.В. було складено відносно позивача постанову ЕАВ№903132 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та прийнято рішення про адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 гривень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих до суду відповідачем доказів встановити чи спростувати вчинення позивачем правопорушення не є можливим, зокрема, не представляється можливим ідентифікувати держномер ТЗ позивача. Крім того, було зазначено, що не додає переконливості позиції відповідача той факт, що, визнаючи, що позивач був зупинений посадовою особою зовсім не в місці скоєння правопорушення, він не зміг роз`яснити, яким чином здійснювалося це зупинення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, КУпАП та Правилам дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила).

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України Про Національну поліцію (далі Закон) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно вимог пп.б п.12.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ч.1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення Правил відповідними доказами.

Так, в обґрунтування власної правової позиції відповідачем було зазначено, що 08 лютого 2019 року позивач керував автомобілем в населеному пункті Розселенець, Одеської області на швидкості 77 км. за годину при допустимій швидкості 50 км. за годину, чим порушив п.12.4 Правил.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що з фотоматеріалів не представляється можливим ідентифікувати держномер ТЗ, який рухався з перевищенням швидкості.

Колегія суддів вважає вказані посилання безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки за результатом аналізу диску з зображенням файлу з лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruCam (а.с.50) вбачається, що на цьому зображенні зафіксовано автомобіль з номерним знаком, який відповідає держномеру ТЗ позивача. Вказаний ТЗ згідно зображення файлу рухався зі швидкістю 77 км. на годину, що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності.

Стосовно застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 колегія суддів зазначає, що вказаний вимірювач швидкості отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam , який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/12167, виданого ДП Укрметртестстандарт від 22 жовтня 2018 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №С000523 є придатним до застосування.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20 виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Доводи позивача з приводу того, що працівники відповідача зупинили його в іншому населеному пункті, ніж в тому, де було скоєно правопорушення, а також з приводу відсутності в постанові технічного засобу, за допомогою якого було зроблено фото, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини жодним чином не спростовують факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КпАП України, водночас, відповідач діяв у межах та у спосіб, які передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення відповідає вимогам КУпАП, тому не підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким адміністративний позов слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції - задовольнити, а рішення Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2019 року - скасувати. Прийняти по справі постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Одеса Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Шевчук О.А. Бойко А.В.