Постанова

від 11.07.2019 по справі 814/1139/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №814/1139/18

адміністративне провадження №К/9901/9304/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В., Шевчук О.А. від 22 лютого 2019 року у справі № 814/1139/18 за позовом Приватного підприємства "Автореал" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 р. задоволено позов приватного підприємства "Автореал" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.04.2018 № МК598/433/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Управління Держпраці у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: пропущено строк на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копія ухвали суду вручена скаржнику 04 лютого 2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте повернено у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду 22 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки не мав можливості сплатити судовий збір внаслідок блокування органом Держказначейської служби рахунків на підставі виконання інших судових рішень.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржуване рішення суду ухвалене 21 червня 2018 року.

Копія оскаржуваного рішення отримана відповідачем 25 червня 2018 року.

Судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу подано 25 липня 2018 року.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року повернено апелянту на підставі п.1 ч.1 ст.169 КАС України.

18 січня 2019 року Управління Держпраці у Миколаївській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21 червня 2018 року, тобто з порушенням строків, встановлених ст.295 КАС України.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що відсутнє належне бюджетне фінансування та на підтвердження надає повідомлення про безспірне списання коштів від 03.09.2018 року №03-08/1/, від 11.09.2018 року №03-08/1/1599, від 11.09.2018 року № 03-08/1/1598.

Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Єдиним обґрунтуванням причин пропущення строку є відсутність коштів на сплату судового збору. Проте відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Крім того, апеляційну скаргу суб`єктом владних повноважень подано вдруге, а тому для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач повинен навести обґрунтовані та підтверджені доказами поважні причини пропуску строку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Управління Держпраці у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук