Рішення

від 04.07.2019 по справі 443/880/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/880/19

Провадження №2/443/1036/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що житловий будинок з надвірними спорудами, що в АДРЕСА_1 на праві особистої власності належав колгоспному двору, членами якого були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_2 , що підтверджується записами в погосподарських книгах. Частка кожного становила 1/2 житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дядько - ОСОБА_3 - голова двору, якому на день смерті, належала частка спірного житлового будинку. Зазначену спадщину прийняв його батько - ОСОБА_2 , оскільки на момент відкриття спадщини проживав спільно із спадкодавцем, а відтак фактично вступив в управління спадковим майном, незважаючи, що своїх спадкових прав не оформив. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер і його батько - ОСОБА_2 .. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов цілісно житловий будинок, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті покійний не склав заповіт, а тому спадкування відбувалося за законом. Відтак, він як єдиний спадкоємець, що виявив бажання отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте отримав відмову у видачі такого, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлому та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє його можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області - Ілюк В.І., подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника сільської ради, оскільки вони позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ст.211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст. 13 , ч.2 ст. 49 , ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України , у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученим витягом з погосподарської книги с. Тейсарів Жидачівського району Львівської області №593 від 17 травня 2019 року, що станом на 30 червня 1990 року по АДРЕСА_1 рахувалося будинковолодіння АДРЕСА_2 за колгоспним двором, членами якого були: ОСОБА_3 - голова двору та ОСОБА_2 /арк. справи 14/.

Згідно з довідкою №1061 від 30 травня 2019 року виданою Стриським МБТІ на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа вказаного будинку становить 49,4 кв.м.(житлова - 31,9 кв.м.). Рік забудови - 1920. Інвентаризаційна вартість - 104 712 грн. /арк. справи 17/.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року. Окрім цього, при вирішенні вказаного судового спору також слід керуватися нормами ЦК України 2004 року, оскільки спадкування спадкового майна має місце після прийняття нового Цивільного Кодексу України.

Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Як вбачається з п. 6 постанови Пленум Верховного суду України №20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що спірний житловий будинок в АДРЕСА_1 належав суспільній групі господарств колгоспний двір , членами якого були: ОСОБА_3 - голова двору та ОСОБА_2 .. Частка кожного члена двору становила 1/2.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ОСОБА_3 , про що 29 квітня 1993 року зроблено відповідний запис №13 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /арк. справи 8/.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла частка (1/2) спірного житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Заповіту спадкодавець ОСОБА_3 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав, що стверджується довідкою №594, виданою виконкомом Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 17 травня 2019 року. Окрім того, з вказаної довідки встановлено, що разом з ним до дня її смерті і на день її смерті проживав ОСОБА_2 /арк. справи 13/.

При вищевказаних обставинах, у відповідності до норм статей 529, 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 , оскільки як спадкоємець за законом фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, проте юридично своїх прав не оформляв.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_4 , в с. Тейсарів Жидачівського району Львівської області, помер ОСОБА_2 , про що 05 вересня 2015 року зроблено актовий запис №28 та виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, від 05 вересня 2015 року, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /арк. справи 9/.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України .

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що до спадщини померлого, цілісно ввійшов житловий будинок, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Судом встановлено та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та паспорта громадянина України НОМЕР_4 , що позивач ОСОБА_2 , є сином ОСОБА_2 (спадкодавця). Відтак, ОСОБА_2 відноситься до спадкоємців першої черги спадкування. Також, дослідженими матеріалами вправи встановлено, що інші живі спадкоємці вказаної черги - відсутні /арк. справи 4-6/.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269 , 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, згідно із постановою завідувача Жидачівською державною нотаріальною конторою №240/02-31 від 21 травня 2019 року, встановлено факт відмови ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вказане спадкове майно, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлому та є спадковим майном /арк. справи 7/.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право власності на спірний житловий будинок, в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб ; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 223 , 229 , 247 , 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 49,4 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Відповідач: Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області, місцезнаходження: 81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України

34102154.

Повний текст рішення складено 04 липня 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук