Ухвала
від 11.07.2019 по справі 265/4166/19
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11-сс/804/511/19

265/4166/19

Слідчий суддя: Вайновський А.М.

Доповідач: Куракова В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Топчій Т.В., Преснякової А.А.

за участю:

секретаря судового засідання Параскєвіної Н.П.

прокурора Голінко І.І.

захисника Лещенко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Лещенко О.Д., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 липня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , -

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

За № 12019050790001017 кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України від 29 червня 2019 року внесено до ЄРДР.

01 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 липня 2019 року було задоволено клопотання слідчого та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб тобто до 01 вересня 2019 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Лещенко О.Д., вказує, що ухвала слідчого судді незаконна. Зазначає, що органом досудового розслідування не було доведено, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Звертає увагу, що органом досудового розслідування не було доведено існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що в рішенні слідчого судді не вказано час закінчення строку тримання під вартою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Позиції учасників судового провадження

Захисник Лещенко О.Д. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали по розгляду клопотання слідчим суддею, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

У рішенні по справі W проти Швейцарії від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється за ч. 2 ст. 121 КК України, санкція даної статті передбачає покарання від семи до десяти років позбавлення волі.

Як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду прокурор підтвердив вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону, усі вони обґрунтовано покладені у висновок слідчого судді про наявність правових підстав для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в ухвалі слідчого судді часу закінчення строку тримання під вартою з наступних підстав.

Ані положеннями ч. 4 ст. 196, ані положеннями ч. 1 ст. 197 КПК України не передбачено, що слідчий суддя в ухвалі про обрання запобіжного заходу повинен вказати час закінчення строку тримання під вартою. За таких підстав дані доводи є неспроможними.

Таким чином, ухвала слідчого судді законна та обґрунтована, підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Лещенко О.Д., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 липня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - залишити без змін.

Судді:

Дата ухвалення рішення11.07.2019
Оприлюднено12.07.2019

Судовий реєстр по справі —265/4166/19

Ухвала від 05.09.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Куракова В. В.

Ухвала від 05.09.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Куракова В. В.

Ухвала від 11.07.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Куракова В. В.

Ухвала від 11.07.2019

Кримінальне

Донецький апеляційний суд

Куракова В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні