Рішення

від 12.06.2019 по справі 569/19396/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19396/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі головуючого судді Смолій Л.Д.

при секретарі Хлуд І.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Краснолуцької міської ради Луганської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Рубіжанська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за нею як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 . ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Краснолуцької міської ради Луганської області в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подано.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рубіжанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені таки фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так з матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , 1928 року народження, про що свідчить копія свідоцтва про смерть останнього серії НОМЕР_1 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції у Луганській області 23.10.2012 року, актовий запис про смерть №1077.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, до складу якої входить: квартира АДРЕСА_2 , що належала йому на праві власності, що підтверджується інформацією Реєстру прав власності на нерухоме майно та копією свідоцтва про право власності від 08 січня 2009 року, що видане Краснолуцьким міськвиконкомом № 7075.

Заповіту спадкодавець не залишив.

Спадкоємцем першої черги за законом є донька ОСОБА_3 ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане відділом ЗАГС м. Черкеск, Ставропольського краю, РСФСР.

ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги, протягом встановленого законом шестимісячного строку з дня смерті батька, звернулась до Краснолуцької державної нотаріальної контори Луганської області з заявою про прийняття спадщини, проте не отримала свідоцтво про право на спадщину.

01 серпня 2018 року позивач звернулась до Хрустальнинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте 27.08.2018 року нею отримано лист датований 23.08.2018 роком за № 347/01-24 Рубіжанської державної нотаріальної контори про те, що спадкова справа, що була заведена після смерті батька позивача знаходиться в нотаріальній конторі м. Хрустальний (колишнє м. Красний Луч) , а це є територією України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження і нотаріус не може встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину, або відмовились від її прийняття .

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно із ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м. Красний Луч Луганської області визначено як населений пункт, в якому проводилась антитерористична операція.

До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України №1207-VII від 15 квітня 2014 року, а також Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VIII від 17 березня 2015 року.

Згідно із Наказом міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції (із відповідними змінами), доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно здодатком Ідо розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", адміністратору Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України - тимчасово припинено.

Статтями 1,3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України затверджено, що тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Статтею 9 цього Закону передбачено також, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

Згідно із розясненнями викладеними в Постанові Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Частина 1 ст.55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом в порядку першої черги, а також те, що спадкове майно належало спадкодавцю померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору позивач не має можливості.

Отже, за позивачем має бути визнано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,3, 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , ст. ст. 15, 16, 25, 328, 346, 392, 1216, 1218, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 5,12,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Краснолуцької міської ради Луганської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Рубіжанська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Краснолуцька міська рада Луганської області , м. Хрустальний, Луганської області, вул.. Комуністична, 33, код ЄДРПОУ 26180502.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Рубіжанська державна нотаріальна контора, м. Рубіжне, Луганська область, вул. Пушкіна, 13 , код ЄДРПОУ 05382101.

Суддя -