Рішення

від 24.06.2019 по справі 638/478/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/478/17

Провадження № 2/638/896/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - судді Омельченко К.О.

за участю секретаря - Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Харківській міський ломбард до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ :

16 січня 2017 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме: заборгованості за договором позики в розмірі 80 000,00 грн.; інфляційні витрати в розмірі 2266,53 грн.; 3% річних в розмірі 596,69 (п`ятсот дев`яносто шість) грн. 69 коп. та судові витрати, в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн..

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за період за період з 01.02.2016 року по 04.08.2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального підприємства Харківський міський ломбард , отримав від комунального підприємства Харківський міський ломбард безвідсоткову позику на загальну суму 165 000,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами.

В період з 18.04.2016 р. по 29.07.2016 р. ОСОБА_1 було частково повернуто КП Харківський міський ломбард безвідсоткову фінансову допомогу на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 85 000,00 грн..

Розпорядженням № 1098/2к Харківського міського голови від 12.08.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора КП Харківський міський ломбард , у зв`язку із закінченням строку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України.

Після свого звільнення з посади директора КП Харківський міський ломбард , Відповідач жодного разу не здійснював погашення заборгованості, ані повністю, ані частково.

Відповідно до пункту 7 розділу 8 колективного договору Підприємства, безвідсоткові займи надаються робітникам Підприємства на термін до 12 місяців.

По закінченню зазначеного строку відповідач борг не повернув.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками .

Ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей .

Договір про надання безвідсоткової позики директору комунального підприємства Харківський міський ломбард є укладеним з моменту передачі з каси Підприємства грошових коштів ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними касовими ордерами та повністю відповідає вимогам ч.2 ст. 1046 ЦК України.

КП Харківський міський ломбард видаючи безвідсоткову фінансову допомогу директору - ОСОБА_1 мало змогу діяти лише через свій орган управління, а саме через свого колишнього директора - ОСОБА_1 .

На думку позивача, відповідач мав намір уникнути відповідальності за невиконання договору про надання йому безвідсоткової фінансової допомоги підприємством, а тому навмисно не уклав договір позики у простій письмовій формі, як того вимагає Цивільний кодекс України, але факт неодноразового отримання ОСОБА_1 грошових коштів з каси КП Харківський міський ломбард підтверджується видатковими касовими ордерами із зазначенням цільового призначення таких грошових виплат: безвідсоткова фінансова допомога згідно п.7 розділу 8 колективного договору і отримувачем таких грошових коштів являвся сам ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що доказів щодо існуючої заборгованості, окрім видаткових касових ордерів не надано, а вказані видаткові касові ордери відповідач не підписував та вказану позику не отримував.

В судовому засіданні 19.07.2017 року просив в задоволенні позову відмовити та призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. Бокаріуса.

Представник позивача проти проведення експертизи заперечувала, оскільки питання, які пропонуються на вирішення експерту не стосуються предмету позову та не впливають на прийняття рішення в цій справі.

19.07.2017 року судом було прийнято ухвалу про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф.. Бокаріуса. На вирішення експертів поставити наступні питання:ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою виконані підписи на видатковому касовому ордері від 05.05.2016 року, на видатковому касовому ордері від 19.05.2016 року, на видатковому касовому ордері від 04.08.2016 року.

12.09.2017 року на адресу суду надійшло клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса про надання позивачем та відповідачем додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також рахунок на оплату експертного дослідження.

На виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова та клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Бокаріуса комунальним підприємством Харківський міський ломбард були надані необхідні оригінали документів для проведення експертизи.

Відповідачем не були виконані вимоги, викладені в клопотанні Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, у зв`язку з чим Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса на адресу суду було направлено Повідомлення № 16274 від 31.10.2017 року про неможливість надання висновку по справі, у зв`язку із невиконанням відповідачем клопотання судового експерта та несплатою вартості робіт по проведенню експертизи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 01 лютого 2016 року ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора комунального підприємства Харківський міський ломбард отримав у безвідсоткову позику в розмірі 149 000,00 грн. (сто сорок дев`ять тисяч гривень 00 копійок), від комунального підприємства Харківський міський ломбард підтверджується видатковим касовим ордером № 111 від 01.02.2016 р.

Окрім того, 05.05.2016 року за видатковим касовим ордером № 480 Позивачем було видано Відповідачу безвідсоткову позику в розмірі 8 000,00 грн., 19.05.2016 року за видатковим касовим ордером №532 - в розмірі 1 000,00 грн., 04.08.2016 року за видатковим касовим ордером № 873 - в розмірі 7 000,00 грн. Всього Позивачем було видано Відповідачу в період з 01.02.2016 року по 04.08.2016 року безвідсоткову позику на підставі пункту 7 розділу 8 колективного договору Підприємства на загальну суму 165 000 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В період з 18.04.2016 р. по 29.07.2016 р. повернув комунальному підприємству Харківський міський ломбард частину боргу у загальній сумі 85 000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами на загальну суму 85 000,00 грн.:№ 375 від 18.04.2016 р. - 6 000,00 грн.;№ 388 від 22.04.2016 р. - 2 000,00 грн.; № 464 від 18.05.2016 р. - 1 000,00 грн.;№ 624 від 01.07.2016 р. - 22 400,00 грн.;№ 636 від 02.07.2016 р. - 10 000,00 грн.;№ 643 від 04.07.2016 р. - 27 000,00 грн.;№ 658 від 08.07.2016 р. - 9 600,00 грн.;№ 742 від 29.07.2016 р. - 7 000,00 грн.

22 серпня 2016 року Розпорядженням № 1098/2к Харківського міського голови від 12.08.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора КП Харківський міський ломбард , у зв`язку із закінченням строку дії контракту згідно з п.2 ст.36 КЗпП України.

Після звільнення з посади директора КП Харківський міський ломбард , Відповідач не здійснював погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що до теперішнього часу сума боргу не повернута.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 4 статті 631 ЦК України встановлює, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відтак, в судовому засіданні було встановлено, що на теперішній час сума боргу залишається неповернутою, а тому суд приходить до висновку про те, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 80 000,00 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається із матеріалів справи, умови договору позики, не містять положень щодо процентів за отримання грошових коштів, у зв`язку з чим їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України та сплачується до дня фактичного повернення грошового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз`яснено, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми боргу.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ЦПК України, ст.ст. 10, 512-519, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 631, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Комунального підприємства Харківський міський ломбард до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Харківський міський ломбард , код ЄДРПОУ 03062088 заборгованість за договором позики від 01.02.2016 року в сумі 80 000,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Харківський міський ломбард , код ЄДРПОУ 03062088 суму 3% річних відсотків за користування грошовими коштами за період з 22.10.2016 року по 24.06.2019 року складає 6 416,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Харківський міський ломбард , код ЄДРПОУ 03062088 суму інфляційних збитків за період з 22.10.2016 року по 24.06.2019 року в розмірі 26 592,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Харківський міський ломбард , код ЄДРПОУ 03062088 судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя