Справа № 694/991/19
2/694/471/19
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2019 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі :
головуючого - судді Дудніченка В.М.,
при секретарі Літвін Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Чичиркозівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,такими що втратили право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_1 .
В позовній заяві позивачка вказала, що вона має у приватній власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом ІІІалденко Л.В. зареєстрованого в реєстрі за №333 від 14.02.2018 року. У будинку за вище вказаною адресою зареєстровані відповідачі- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 в будинку не проживає з березня 2018 року а ОСОБА_3 з січня 2011 року. Відповідачі виїхали за межі с.Чичиркозівка, Звенигородського району Черкаської області, зв`язок з ними обірвався і на протязі тривалого часу спілкування з відповідачами не можливе, так як вона не має з ними зв`язку та не знає їх місця проживання. В утриманні, ремонті та обслуговуванні будинку відповідачі участі не приймають, за всі комунальні послуги вона сплачує свої особисті кошти. Відповідачі добровільно з реєстраційного обліку в її будинку не знімаються. Те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у її будинку створює їй перешкоди користуватись і розпоряджатись її власністю, що виражається неможливістю отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. У зв`язку із викладеним позивачка вимушена звернутися до суду для захисту свого права власника.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом ІІІалденко Л.В. зареєстрованого в реєстрі за №333 від 14.02.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на праві власності належить будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно акту депутата Чичиркозівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 20 червня 2019 року, погосподарської книги,копії договору дарування вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживають там.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст.150 ЖК України передбачає, що власник жилого будинку користується ним для особистого проживання та проживання членів своєї сім`ї і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зокрема, усунення перешкод можливе шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Таким чином судом встановлено, що відповідачі, які зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 не проживають в будинку тривалий час без поважних причин і тому втратили право на користування цим житлом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Судові витрати покладено на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 64, 150 Житлового кодексу України, ст.ст. 334, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 128, 223,258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на праві приватної власності.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо в апеляційний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя В.М.Дудніченко
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2019 |
Оприлюднено | 12.07.2019 |
Номер документу | 82963440 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Дудніченко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні