Постанова

від 10.07.2019 по справі 183/6709/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/842/19 Справа № 183/6709/17 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року по цивільній справі №183/6709/17 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Дар про розірвання договору оренди земельної ділянки та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

У відзиві Фермерське господарство Дар на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року просить рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, загальною площею 5,060 га, яка знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Дана земельна ділянка складається з двох окремих земельних ділянок, ділянка 1 (Вс. 2.870), НОМЕР_1 та ділянка 2 (Вс. 2.190), кадастровий номер НОМЕР_2 . Станом на 12 грудня 2017 року земельна ділянка площею 2,19 га має кадастровий номер НОМЕР_3 . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_4 , виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 16 грудня 2003 року (а.с.31, 35, 36, 60-62). Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь 1223286000:01 НОМЕР_5 021:0352 - 83175,5 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16 січня 2018 року становить 166351 грн. (а.с.36).

Також матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 має в користуванні земельну ділянку розміром 0,17 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37).

01 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 158 оренди земельної ділянки (надалі - Договір) належної позивачу, площею 2,87 га та державна реєстрація якого проведена Новомосковським районним відділом ДРФ Центру ДЗК, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-08-126-0402 від 28 грудня 2008 року (а.с.32-33).

Згідно з п.1.1, 2.1 Договору позивач, як Орендодавець, передав, а Орендар - відповідач прийняв в оренду земельну ділянку розміром 2,87 гектарів ріллі, яка розміщена на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Якісний стан земельної ділянки придатний для сільськогосподарського використання, ціна якої складає 29386,00 грн. Земельна ділянка передається в оренду з метою товарного сільськогосподарського виробництва.

За п.3.1 Договору, його укладено на термін 15 років з початком дії Договору - з моменту державної реєстрації в кадастровому центрі.

Відповідно до п.4.1 Договору, за користування земельною ділянкою Орендар передає, а Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 885 гривень за рік або у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам. Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 851 кг. Соняшник 57 кг., або 17 л. олії. Цукру 28 кг. Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як до 30 грудня поточного року.

При одержанні орендної плати Орендодавець самостійно сплачує всі податки та збори пов`язані з одержанням доходу крім випадків, коли обов`язок утримання та зборів покладено на Орендаря, згідно з чинним законодавством. За прострочку платежів Орендар сплачує пеню в розмірі 0,03% за кожний день прострочки (п.4.2 Договору).

За п.6.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати. В свою чергу Орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у Договорі (п.6.3.6 Договору).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за невиконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. На вимогу Орендодавця договір може бути розірваний лише за рішенням суду (п.9.3 Договору). Сторони несуть відповідальність за виконання умов та обов`язків по цьому договору згідно з чинним законодавством України (п.10.1) П.11.3 Договору передбачено, що інші питання взаємовідносин сторін, не освітлені цим договором, регулюються чинним законодавством України.

01 вересня 2007 року між сторонами укладено акт прийому-передачі земельної ділянки площею 2,87 га, ділянка АДРЕСА_2 352 АДРЕСА_3 поле АДРЕСА_4 (а.с.34).

За відповіддю Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 307/0/200-18 від 13 лютого 2018 року, нормативно грошова оцінка: КСП Правда , станом на 01 січня 2016 року вартість одного паю становить 166351 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2015 року вартість одного паю становить 138626 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2014 року вартість одного паю становить 110990 грн.; КСП Правда , станом на 01 січня 2013 року вартість одного паю становить 110990 грн. (а.с.57).

Також з листа Новомосковської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 235/10/04-08-07-05 від 22 лютого 2018 року, наданого на запит представника позивача щодо надання довідок про сплату податку на доходи фізичних осіб, в тому числі і ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, вбачається, що безпосередньо ОСОБА_1 сплата податку податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (код бюджетної класифікації 11010400) у 2015- 2017 роках не здійснювалась. При сплаті податку ФГ ДАР , (код ЄДРПОУ 20209819) Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код платежу 11010100), при вибірковій перевірці поля призначення платежу виявлено, що платником ФГ ДАР , податок перераховується загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок. Таким чином, інформацію про сплату податку ОСОБА_1 згідно діючих нормативних документів, надати неможливо (а.с.58, 59).

З довідки про нараховану орендну плату за договором оренди землі вих. №2 від 30 березня 2018 року, наданої за підписом т.в.о. голови ФГ Дар вбачається, що відповідно до Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 , яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району, укладеного між ФГ Дар та ОСОБА_1 , Орендодавцеві нарахована орендна плата: за 2015 рік - 2514,97 грн., з якої утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 377,24 грн. та військовий збір - 37,73 грн., до виплати - 2100,00 грн. За 2016 рік позивачу нараховано орендну плату у розмірі 2514,97 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 377,24 грн. та військовий збір - 37,73 грн., до виплати - 2100,00 грн. За 2017 рік позивачу нараховано 7453,42 грн., з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 1341,62 та військовий збір - 111,80 грн., до виплати - 6000,00 грн. (а.с.73).

З наданої суду відомості № 1 (Попас. с/р) до накладної № 95 від 27 листопада 2015 року Видача с/г продукції в рахунок орендної плати за 2015 рік громадянам с. Попасного , у рядку № 157 якої міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції: пай -1, пшениця - 0,400 тон, ячмінь - 0,700 тон, кукурудза - 0,600 тон, соняшник - 0,100 тон. Всього на суму - 4200,00 грн., нараховано - 5029,94 грн. Щодо вартості продукції вказано довідково: ціна 1 т. пшениці - 2400,00 грн., 1 т. ячменю - 2400,00 грн., 1 т. кукурудзи - 1800,00 грн., 1 т. соняшнику - 4800,00 грн. На 1 пай видається продукція: пшениця 0,4 т., ячмінь 0,7 т., кукурудза 0,6 т., соняшник 0,1 т. разом 1,8 т. ціною 4200,00 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки (паю) у 2015 році - 138626,00 грн. Норма видачі продукції - не менше 3% від 4158,780 (а.с.74-75).

Також, з наданих суду відомостей видачі цукру, соломи, культивації та оранка городів в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам села Попасне Сахар. Солома. Оранка вбачається видача ОСОБА_2 09 червня 2017 року цукру в кількості 50 кг, 26 липня 2017 року 60 т. соломи, в жовтня 2017 року оранка 200, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.94-95).

З відомостей видачі сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати за 2016 рік громадянам с. Попасне б/н, б/д вбачається отримання ОСОБА_1 730 кг. пшениці, 870 кг. кукурудзи, 700 кг. ячменя, 150 кг. соняшника, 50 кг. цукру, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.106).

З відомостей видачі соняшника в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне вбачається видача ОСОБА_2 04 листопада 2017 року соняшника в кількості 200, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.96-97).

З відомостей видачі кукурудзи в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне, вбачається видача ОСОБА_2 04 листопада 2017 року кукурудзи в кількості 1000, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.98-99).

З відомостей видачі ячменю в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне Ячмінь , вбачається видача ОСОБА_2 01 серпня 2017 року ячменю в кількості 1000, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.100-101).

З відомостей видачі пшениці в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне Пшениця , вбачається видача ОСОБА_2 01 серпня 2017 року пшениці в кількості 1000, про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.102-103).

З відомостей видачі грошей в рахунок орендної плати за 2017 рік громадянам с. Попасне Гроші вбачається видача ОСОБА_2 28 листопада 2017 року грошових коштів в сумі 100,00 грн., про що міститься підпис особи напроти імені позивача про отримання продукції (а.с.104-105).

Також вбачається, що 26 березня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості за договором оренди (а.с.108), направлену 27 березня 2018 року (а.с.109).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з чч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У відповідності до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно зі ст.21 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю") ( 2535-12 ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до статті 22 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі відносить до прав орендодавця право вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

За частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За п. д ч.1 ст.141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Аналізуючи зміст договору щодо форми, розміру та виду орендної плати вбачається, що оскарженим Договором № 158 в частині форми та розміру орендної плати прямо встановлено наступне:

Орендодавець приймає від Орендаря в рахунок орендної плати грошові кошти з розрахунку 885 гривень за рік або, у натуральному вигляді сільськогосподарську продукцію по ринковим цінам .

Зерно (ячмінь, з/суміш, кукурудза, пшениця) 851 кг.

Соняшник 57 кг., або 17 л. олії. Цукру 28 кг.

Обробіток однієї присадибної ділянки. Завезти солому. .

Таким чином, договором на момент його укладання було передбачено можливість вибору сторонами двох форм орендної плати. Грошової в розмірі 885,00 грн. та натуральної, поєднаної з відробітковою, про що свідчить перший абзац у поєднанні з другим - четвертим цього пункту, наявність слова або між різними формами орендної плати, означеними в договорі. При цьому грошова форма орендної плати чітко відображена в розмірі 885,00 грн.

Також, на момент укладання договору, Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) було запроваджено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Тобто, розмір обумовленої сторонами в грошовій формі орендної плати, виходячи з погодженої сторонами ціни земельної ділянки (29386,00 грн.) орендної плати був більшим від мінімальної, встановленої Указом № 92, що відповідало нормам діючого на той час законодавства.

Щодо порядку розрахунку розміру натуральної, поєднаної з відробітковою форми орендної плати, то відповідно до п. 3.4 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , що діяв до 01 січня 2011 року, при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об`єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою. При цьому, вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість.

За наведеного, сума податку з доходів фізичних осіб вираховується як вартість такого нарахування (вартість продукції обумовленої договором), обчислена за звичайними цінами із застосуванням коефіцієнту 1,17647 та за ставкою 15 %.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 672 Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форми плати за оренду земельної частки (паю) у грошову передбачено, що орендна плата перераховується з натуральної форми в грошову виходячи з фактичної собівартості продукції, що склалася в господарстві за минулий рік.

При цьому, змістовна конструкція пункту 4.1 Договору оренди, яка містить вираз: з розрахунку вказує, що сторонами погоджено вартісний показник натуральної, поєднаної з відробітковою форми розрахунку, який дорівнює також і сумі орендної плати в грошовій формі - 885,00 грн./рік. На означений висновок також вказує і те, що доказів, які б вказували, що станом на момент укладання договору вартість натуральної продукції, послуг в розмірі та обсягах, обумовлених в договорі складала іншу суму, ніж обумовлену в договорі суду не надано. Відтак, нарахування орендної плати в означених формах виходячи з викладу їх грошового виразу, зазначеного в договорі є правомірним.

Однак, при цьому, відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні зі щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено, що розмір орендної плати у грошовому виразі повинен становити не менше, ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 167.1 ст.167 ПК України визначає, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, з урахуванням норм ПК України, відповідно до п.4.2 Договору, під час виплати орендної плати з суми нарахованої орендної плати, підлягає відрахуванню податок на прибуток фізичних осіб та військовий збір. Відтак, сума орендної плати, належна до виплати в грошовій формі позивачу за оренду двох земельних ділянок повинна становити:

за 2015 рік - 1736,29 грн. (2079,39 - 311,91 (ПДФО) - 31,19 (ВЗ));

за 2016 рік - 2083,56 грн. (2495,27 - 374,29 (ПДФО) - 37,42 (ВЗ));

за 2017 рік - 2083,56 грн. (2495,27 - 374,29 (ПДФО) - 37,42 (ВЗ)).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт істотного та систематичного порушення позивачем умов договору оренди.

Доводи апелянта про те, що несплата податків та зборів, пов`язаних з орендою земельної ділянки, є доказом на підтвердження не виплати орендної плати за 2015 - 2017 роки, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки наданий суду лист Новомосковської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вказує на нарахування податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати загальною сумою без зазначення переліку фізичних осіб, за кого перераховується такий податок, що не вказує прямо на не нарахування такого податку за позивача.

Твердження апелянта, що наданими відомостями про видачу позивачу грошових коштів в 2017 році відповідачем визнано позицію позивача про те, що орендна плата, визначена сторонами складається з трьох складових, є безпідставними, оскільки, умови договору не містять застережень щодо неможливості поєднання, за відсутності заперечення сторін, форм орендної плати за умови того, що її розмір буде відповідати визначеному в договорі і саме лише даний факт не може бути підставою для висновку про наявність істотного порушення умов договору оренди.

Посилання апелянта, що в наданих відповідачем відомостях підпис ОСОБА_1 не належить, є недоведеними, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту апелянтом не надано та клопотання про проведення судово почеркознавчої експертизи ним не заявлено.

Таким чином, в договорі сторони погодили можливість вибору сторонами двох форм орендної плати: грошової в розмірі 885,00 грн. та натуральної, поєднаної з відробітковою.

Доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача у період з 2007 року по 2018 рік щодо вибору іншої форми орендної плати, ніж натуральна до матеріалів справи не надано.

Також, матеріали справи не містять доказів про факти відмови ФГ «Дар» у виконанні умов договору оренди щодо виплати орендної плати, надання послуг з обробітку присадибної ділянки, завезення соломи, видачі орендної плати в натуральній формі у оспорюваний період ( з 2015 по 2017 роки).

Крім того, договір оренди земельної ділянки не містить застережень щодо неможливості поєднання, за відсутності заперечень сторін, форм орендної плати, видів сільськогосподарської продукції, переданої в якості орендної плати в натуральній формі за умови того, що її розмір буде відповідати визначеному у договорі.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

О.В. Свистунова