Постанова

від 11.07.2019 по справі 905/110/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р. Справа № 905/110/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вх.№1270Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 (повний текст рішення складено 26.03.2019 у приміщенні господарського суду Донецької області суддею Ю.О.Паляницею) у справі №905/110/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магнат - 2012» , м.Донецьк,

про стягнення 784,51 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магнат - 2012» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основний борг - 347,48 грн, пеню - 82,92 грн, 3% річних - 30,27 грн, інфляційні втрати - 269,23 грн, а також судовий збір у сумі 1639,35 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 9,37 грн річних та 45,24 грн пені, нарахованих за період з 15.02.2014 по 19.06.2014 за порушення строків оплати за отриманий природний газ у січні-квітні 2014 року, суд зазначив, що за переданий позивачем відповідачу природний газ на вказаний період заборгованість була сплачена до набрання чинності Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , відповідно до положень якого на таку заборгованість не підлягали нарахуванню 3% річних, неустойка, а нараховані суми підлягали списанню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19 у частині відмови у стягненні пені - 45,24 грн, 3% річних - 9,37 грн скасувати. Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магнат - 2012» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню у сумі 45,24 грн, 3% річних у сумі 9,37 грн. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми частини 3 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вх.№1270Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19. Встановлено учасникам справи строк не пізніше ніж 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Попереджено сторони, що апеляційна скарга на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19 буде розглядатися за правилами пункту 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №905/110/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Шевель О.В.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Магнат - 2012» (покупець) підписаний договір №949/14-БО-7 купівлі-продажу природного газу, за приписами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору №949/14-БО-7 від 27.12.2013 (у редакції додаткової угоди №1 від 27.01.2014) газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

За правилами пункту 2.1 укладеного сторонами правочину продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 15 тис. куб. м, у тому числі: у січні - 3 тис.куб.м, лютому - 3 тис.куб.м, березні - 2 тис.куб.м, квітні - 1,5 тис.куб.м, жовтні - 1,5 тис.куб.м, листопаді - 2 тис.куб.м, грудні - 2 тис.куб.м.

Згідно з пунктом 3.3 договору №949/14-БО-7 від 27.12.2013 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За змістом пункту 5.2 вказаного договору до сплати за 1000 куб. м газу належить 3823,78 грн, крім того: ПДВ - 17% - 650,04 грн, всього, з ПДВ - 4473,82 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє у частині реалізації газу до 31.12.2014, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Вищезазначений договір та додаткові угоди №1,2, 3, 4, 5, 6 до нього підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Сторонами договору протягом січня - квітня 2014 року підписано акти прийому-передачі природного газу, а саме: - б/н від 31.01.2014 у січні 2014 року на суму 11695,52 грн, -б/н від 28.02.2014 у лютому 2014 року на суму 15010,97 грн, -б/н від 31.03.2014 у березні 2014 року на суму 3685,23 грн, -б/н від 30.04.2014 у квітні 2014 року на суму 2195,46 грн, - б/н від 30.11.2014 у листопаді 2014 року на суму 347,48 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення основного боргу, а також пені у сумі 128,16 грн, 3% річних у сумі 39,64 грн та інфляційних втрат у сумі 269,23 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 45,24 грн та 3% річних у сумі 9,37 грн, нарахованих за період з 15.02.2014 по 15.05.2014 за порушення строків оплати за отриманий природний газ, зазначив, оскільки за переданий позивачем відповідачу природний газ у січні - квітні 2014 року заборгованість сплачена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", то дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за наведеними поставками.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст.2 цього Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 ст.3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Водночас частиною 3 ст.7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що частиною 3 ст.7 Закону є нормою прямої дії; цією нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому застосування приписів частини 3 ст.7 Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, у пункті 1.2 договору сторони узгодили, що газ, який поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (а.с.15).

Згідно з додатковою угодою №1 до договору, якою пункт 1.2 викладено в іншій редакції: газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), (далі-споживачам покупця) (а.с.21).

Відповідна інформація про отримання відповідачем від позивача газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), міститься в актах приймання-передачі природного газу, підписаних сторонами (а.с.27-31).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магнат - 2012» зареєстроване як юридична особа, одним з видів діяльності є, зокрема, комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД 81.10) (а.с.43-44).

Відповідно до частини 2 ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-Закон) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

До відносин, що регулюються цим законом, зокрема, віднесено відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами (стаття 2 вказаного Закону).

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ст.4 Закону).

Отже, колегія суддів вважає, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту на укладення господарських договорів (ст.16 Закону), що тягне за собою виконання зобов`язань, зокрема, за укладеним договором №949/14-БО-7 від 27.12.2013 купівлі -продажу природного газу, який є чинним та дійсним.

Оскільки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, зокрема, теплопостачання та опалення виключно населенню (громадянам, співвласникам) (ст.22 Закону), а тому в силу приписів прямої норми Закону спірні правовідносини безпосередньо стосуються населення, що спростовує твердження апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем договорів на постачання теплової енергії зі споживачами, які відносяться до категорії населення .

Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач та відповідач є суб`єктами, на яких розповсюджуються положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", зокрема, частини 3 ст.7 цього Закону.

За матеріалами справи, на момент набрання чинності вказаного Закону (30.11.2016) заборгованість відповідача за поставку природного газу за період з січня по травень 2014 за спірним договором купівлі-продажу природного газу була погашена, про що свідчать розрахунки, надані позивачем до позовної заяви (а.с.13-14), а також довідка щодо операцій по підприємству відповідача за період з 01.01.2014 по 31.12.2017 (а.с.33).

Обставини погашення відповідачем основної заборгованості за отриманий газ станом на час набрання чинності Законом не заперечується і позивачем (апелянтом).

Стосовно посилання апелянта на те, що відповідач не отримав відповідної ліцензії на здійснення теплопостачання колегія суддів зазначає, що такі доводи не заявлялися позивачем до суду першої інстанції та, відповідно, суд не розглядав їх, та не надавав правової оцінки. Отже, вказані доводи позивача не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції у силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ураховуючи викладене, позивачем всупереч положенням частини 3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" безпідставно нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 45,24 грн та 3% річних у розмірі 9,37 грн.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №908/3211/16 від 14.02.2018, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у вказаній постанові відсутній висновок щодо необхідності включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства для здійснення процедури врегулювання заборгованості, а зазначення у цій постанові про включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства для здійснення процедури врегулювання заборгованості є наведенням фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, а не правовою позицією Верховного Суду про необхідність включення підприємства до вказаного реєстру для застосування частини 3 статті 7 Закону .

Посилання апелянта на постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №917/887/18 є безпідставним, оскільки практика у господарському судочинстві не є прецедентною, а суд апеляційної інстанції бере до уваги виключно правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено і норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2019 у справі №905/110/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.07.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель