Рішення

від 09.07.2019 по справі 443/793/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/793/19

Провадження №2/443/1008/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Ходорківці в особі Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,8114 гектара, що розташовані на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2001 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка серед іншого, складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,8114 гектара, що розташовані на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2001 року. На випадок своєї смерті покійна склала заповіт, відповідно до якого належне майно заповіла йому. Відтак, він як єдиний спадкоємець за заповітом, звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі на спадкові земельні ділянки, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що пропустив піврічний термін, передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, що знаходяться на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє його можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади села Ходорківці в особі Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області - Софія Ткач, подала заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника сільської ради, оскільки вони позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ст.211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст. 13 , ч.2 ст. 49 , ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України , у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ОСОБА_2 , про що 06 вересня 2010 року зроблено відповідний актовий запис №5 та Соколівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, від 06 вересня 2010 року, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /арк. справи 8/.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України .

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_2 ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,8114 гектара, що розташовані на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2001 року /арк. справи 11/.

З наявної в матеріалах справи копії заповіту від 24 січня 1996 року, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого все належне їй майно заповіла своєму внукові - ОСОБА_1 . Судом встановлено, що на день смерті заповідача заповіт не змінений та не скасований /арк. справи 10/.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

З долученої до матеріалів справи копії паспорта серії НОМЕР_3 та інших документів - вбачається, що позивач по справі - ОСОБА_1 і є особою на чию користь складено заповіт /арк. справи 6-7/.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

В поданій до суду позовній заяві позивач пояснив, що протягом останніх років і до дня її смерті він спільно постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки остання була його бабусею та потребувала стороннього догляду та допомогою.

Вказані обставини підтвердив суду, наданою довідкою №84 від 21 березня 2019 року виконавчий комітет Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, з якої вбачається, що позивач дійсно постійно проживав (без реєстрації) з своєю бабусею - ОСОБА_2 , до дня її смерті спільно, вели спільне господарство /арк. справи 9/.

Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведені факти, суд приходить до переконання про те, що позивач дійсно постійно проживав разом з бабусею - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , як такий, що постійно проживав разом із нею, на час відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №204/02-31 виданою завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою від 16 травня 2019 року, встановлено факт звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв`язку з тим, що пропустив піврічний термін, передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, що знаходяться на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном /арк. справи 13/.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст.ст. 81 , 126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права; те, що позивач оформити право на частину спадкового майно (земельні ділянки), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача з позовними вимогами згідний та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 223 , 229 , 247 , 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,8114 гектара, що розташовані на території Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 а паспорт серії НОМЕР_3 .

Відповідач: Територіальна громада села Ходорківці в особі Соколівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, місцезнаходження: 81713, Львівська область, Жидачівський район, с. Соколівка, вул. Миру, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23967093.

Повний текст рішення складено 09 липня 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук