Рішення

від 09.07.2019 по справі 909/417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/417/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, буд.20,м. Івано-Франківськ,76010

до відповідача: Брошнівський професійний лісопромисловий ліцей вул. С.Бандери, буд. 5,смт. Брошнів-Осада,Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77611

про стягнення заборгованості в сумі 475 067 грн 45 к.

за участю:

від позивача: Сенів О.В.

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Брошнівського професійного лісопромислового ліцею про стягнення заборгованості в сумі 475 067 грн 45 к.

Ухвалою суду від 25.04.18 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.19, за наслідками якого підготовче засідання відкладено на 06.06.19.

Ухвалою суду від 06.06.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.06.19, за наслідками якого розгляд справи по суті відкладено на 04.07.19.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.01.2018 №41ЕВ767-41-19 щодо оплати у встановлений строк поставленого природного газу, у відповідача існує заборгованість за поставлений позивачем природний газ у розмірі 438337,20грн. на яку, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 2521,94грн.3% річних та 3945,03грн. інфляційних втрат, а також, згідно з умовами п. 6.2.1 договору - 30263,28грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, заяв та клопотань не подавав, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Водночас, 17.05.19 за вх.№8494/19 подав суду відзив, у якому зазначив, що може провести оплату за спожитий у січні 2019р. природний газ у межах, передбачених договором №41ЕВ767-41-19 у розмірі 199881,76грн. Щодо решти позовних вимог зазначив, що іншого договору між сторонами у справі не було укладено. Вказав на те, що споживання природного газу проводилося у відповідності до рішення тендерного комітету Брошнівського ПЛПЛ (протокол №2 від 18.12.18), яким позивача визнано переможцем торгів та прийнято рішення про намір укласти договір щодо закупівлі природного газу. Проте, рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №642-р/пк-пз від 21.01.19 зобов"язано відповідача скасувати рішення про визначення позивача переможцем торгів, відтак згідно протоколів №3 та №4 від 28.01.19 відповідачем скасовано рішення про визначення позивача переможцем торгів та визнано переможцем торгів іншого учасника закупівлі - ТзОВ "Благогаз збут".

Обставини справи. Оцінка доказів. 18.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (по договору-постачальник, по справі-позивач) та Брошнівським професійним лісопромисловим ліцеєм (по договору-споживач, по справі-відповідач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕВ767-41-19.

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до 31.01.19, а в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення(п.11.1 договору).

Згідно умов договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2019 році природній газ, а споживач, у свою чергу, - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.3 договору плановий обсяг постачання газу на січень 2019р. - 15, 960 тис.куб. м.

Згідно з п.2.9 договору визначення(звіряння) фактичного обсягу поставленого природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов"язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем; на підставі отриманих від споживача даних та /або даних оператора ГРМ постачальник протягом 2-х робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу; споживач протягом 2-х днів з дня одержання вищезазначеного акта зобов"язується повернути постачальнику один примірник акта, підписаний споживачем та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, та становить 199881,76грн.(п.3.6договору).

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу у 5-тиденний строк після збільшення цього обсягу(п.4.2.2).

Відповідно до п. 4.2.3 договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

На виконання умов договору протягом січня 2019 року постачальник здійснив постачання відповідачу, а відповідач отримав природній газ обсягом 35 тис.куб.м. на суму 438337,20грн. з ПДВ., що підтверджується, наявною в матеріалах справи копією акта приймання-передачі природного газу №ЗІФ89004167 від 31 січня 2019 р. Зазначений акт підписано відповідачем без жодних зауважень та заперечень та скріплено його печаткою.

В порушення договірних зобов`язань відповідач оплату за спожитий природний газ не здійснив, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за договором №41ЕВ767-41-19 становить 438337,20грн. з ПДВ. і підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за січень 2019р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Наявний в матеріалах справи акт звірки звіряння взаємних розрахунків за період січень 2019 р. судом до уваги не приймається, оскільки не підписаний відповідачем.

Пунктом 6.2.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п.6.2.1 договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 2521,94грн. 3% річних, 3945,03грн. інфляційних втрат та 30263,28грн. пені.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №767-Ск-1040-0319 від 12 березня 2019 р. про сплату в добровільному порядку заборгованості.

У відповідь на зазначену претензію відповідач повідомив позивача про можливість провести оплату за спожитий у січні 2019р. природний газ у межах, передбачених договором №41ЕВ767-41-19 у розмірі 199881,76грн.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

За змістом ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Таким чином, між сторонами у справі на підставі наведених норм закону виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, тому до них слід застосовувати відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом с. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 438337,20грн. з ПДВ на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ в сумі 438337,20грн. обгрунтована та підлягає задоволенню. При цьому судом відхиляються часткові заперечення відповідача проти позову, оскільки умовами договору передбачено можливість збільшення обсягів поставки природного газу та їх оплату споживачем (п.2.9, 4.2.2 договору). Судом також враховано факт підписання відповідачем акта приймання-передачі природного газу від 31.01.19 без жодних зауважень та заперечень, що в силу ст.664, 714 Цивільного кодексу України свідчить про отримання відповідачем природного газу у обсязі та вартістю, зазначеними у вказаному акті.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності до п.6.2.1 договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 2521,94грн.3% річних, 3945,03грн. інфляційних втрат та 30263,28грн. пені.

Згідно приписів ч.1ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.2.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення грошового зобов`язання відповідачем, позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 12.02.19 по 22.04.19

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку та встановлено, що зазначений розрахунок є арифметично вірним. З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 2521,94грн.3% річних, 3945,03грн. інфляційних втрат та 30263,28грн. пені за період з 12.02.19 по22.04.19 підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 7126,01грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Брошнівського професійного лісопромислового ліцею про стягнення заборгованості в сумі 475067 грн 45 к.

Стягнути з Брошнівського професійного лісопромислового ліцею( вул.С.Бандери, 5, смт.Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., код 02544164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, (ідентифікаційний код 39595350) 438337,20(чотириста тридцять вісім тисяч триста тридцять сім гривень двадцять копійок) заборгованості за спожитий газ на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647.

Стягнути з Брошнівського професійного лісопромислового ліцею(вул.С.Бандери, 5, смт.Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., код 02544164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, (ідентифікаційний код 39595350) 2521,94(дві тисячі п"ятсот двадцять одну гривню дев"яносто чотири копійки) 3% річних, 3945,03(три тисячі дев"ятсот сорок п"ять гривень три копійки) інфляційних втрат, 3263,28(три тисячі двісті шістдесят три гривні двадцять вісім копійок) пені та 7126,01(сім тисяч сто двадцять шість гривень одну копійку) судового збору на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2019

Суддя Матуляк П. Я.