Рішення

від 09.07.2019 по справі 904/2259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2259/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ІНФОКАР"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ"

про стягнення 104253,50грн. основної заборгованості

Представники:

від позивача: не з`явився; клопотання від 03.07.2019 за вих.№73/07 про розгляд справи за наявними матеріалами і без участі представника позивача;

від відповідача: не з`явився; клопотання від б/д за вих.№б/н про розгляд справи без участі представника.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ІНФОКАР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути 104253,50грн.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1921,00грн., покласти на відповідача.

Крім вказаного, позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

Між сторонами укладено договори поставки №17/1684 від 16.11.2017; №17/1685 від 16.11.2017; №17/1686 від 16.11.2017; №17/1931ХА від 11.12.2017; №17/1934П від 11.12.2017; №18/0131-ЛАД від 25.01.2018; №18/0292В від 01.02.2018.

Згідно умов вказаних вище договорів, позивачем поставлено відповідачу продукцію - брухт і відходи чорних металів:

- №17/1684 від 16.11.2017 на загальну суму 1807967,00грн.;

- №17/1685 від 16.11.2017 на загальну суму 4796043,10грн.;

- №17/1686 від 16.11.2017 на загальну суму 3791640,50грн.;

- №17/1931ХА від 11.12.2017 на загальну суму 100931861,10грн.;

- №17/1934П від 11.12.2017 на загальну суму 10997868,50грн.;

- №18/0131-ЛАД від 25.01.2018 на загальну суму 2371718,00грн.;

- №18/0292В від 01.02.2018 на загальну суму 4229996,70грн.

Позивач вважає, що в порушення строків оплати, визначених пунктом 4.1 договорів, відповідач не оплатив повну вартість отриманої продукції, що призвело до утворення боргу у розмірі 104253,50грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2259/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019.

Ухвалою від 05.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 25.06.2019.

09.07.2019 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач визнає факт укладення між сторонами договорів поставки №17/1684 від 16.11.2017; №17/1685 від 16.11.2017; №17/1686 від 16.11.2017; №17/1931ХА від 11.12.2017; №17/1934П від 11.12.2017; №18/0131-ЛАД від 25.01.2018; №18/0292В від 01.02.2018, а також не спростовує факт отримання продукції за договорами:

- №17/1684 від 16.11.2017 на загальну суму 1807967,00грн.;

- №17/1685 від 16.11.2017 на загальну суму 4796043,10грн.;

- №17/1686 від 16.11.2017 на загальну суму 3791640,50грн.;

- №17/1931ХА від 11.12.2017 на загальну суму 100931861,10грн.;

- №17/1934П від 11.12.2017 на загальну суму 10997868,50грн.;

- №18/0131-ЛАД від 25.01.2018 на загальну суму 2371718,00грн.;

- №18/0292В від 01.02.2018 на загальну суму 4229996,70грн.

Відповідач зазначив, що кошти за отриману продукцію сплачені своєчасно, у встановлені договорами строки та розмірах.

08.07.2019 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

08.07.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №904/2259/19 без участі представника позивача.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2019, здійснено розгляд справи по суті.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладено договори поставки №17/1684 від 16.11.2017; №17/1685 від 16.11.2017, №17/1686 від 16.11.2017; №17/1931ХА від 11.12.2017; №17/1934П від 11.12.2017; №18/0131-ЛАД від 25.01.2018; №18/0292В від 01.02.2018.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В даному випадку предметом договору поставки сторони визначили брухт і відходи чорних металів.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Згідно умов вказаних вище договорів, позивачем поставлено відповідачу продукцію - брухт і відходи чорних металів:

- №17/1684 від 16.11.2017 на загальну суму 1807967,00грн.;

- №17/1685 від 16.11.2017 на загальну суму 4796043,10грн.;

- №17/1686 від 16.11.2017 на загальну суму 3791640,50грн.;

- №17/1931ХА від 11.12.2017 на загальну суму 100931861,10грн.;

- №17/1934П від 11.12.2017 на загальну суму 10997868,50грн.;

- №18/0131-ЛАД від 25.01.2018 на загальну суму 2371718,00грн.;

- №18/0292В від 01.02.2018 на загальну суму 4229996,70грн.

Факт здійснення поставки позивачем відповідачу визначеної договорами продукції підтверджується актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними, які наявні у справі та позиціями сторін висвітленими у позові і у відзиві.

Підставою позовних вимог є несплата відповідачем поставленої продукції.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Досліджені судом первинні документи містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та в розумінні вказаного Закону є первинними і такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, зміни у майновому стані позивача, а відтак, повністю підтверджують факт відбуття господарських операцій з поставки позивачем відповідачу обумовленої договором продукції.

Оцінюючи матеріали справи та позиції сторін, господарський суд дослідив первинні документи, а саме договори поставки №17/1684 від 16.11.2017; №17/1685 від 16.11.2017; №17/1686 від 16.11.2017; №17/1931ХА від 11.12.2017; №17/1934П від 11.12.2017; №18/0131-ЛАД від 25.01.2018; №18/0292В від 01.02.2018 та акти приймання-передачі до цих договорів, складені між позивачем та відповідачем і констатує реальність здійснених господарських операцій з постачання брухту чорних металів від позивача до відповідача.

Однак, господарський суд констатує, що перш ніж застосовувати правові наслідки порушення умов договору, слід встановити факт порушення умов договорів в частині здійснення та своєчасності здійснення оплати за продукцію відповідачем.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, звертаючись з позовною заявою до суду, саме на позивача покладено обов`язок довести факт порушення з боку відповідача умов договору.

З наданих до суду документів, в тому числі, виписок з рахунку відповідача, останній своєчасно та у повному обсязі оплатив отриману від позивача продукцію, тобто станом на 09.07.2019, заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ІНФОКАР" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАРАВАЄВА, будинок 39; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41110326) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" (49124, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЛИПОВА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00191454) про стягнення 104253,50грн. основної заборгованості відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ІНФОКАР" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАРАВАЄВА, будинок 39; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41110326).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 11.07.2019.

Суддя І.В. Петренко