Рішення

від 04.07.2019 по справі 909/351/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 Справа № 909/351/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

секретар судового засідання Тузін Г.П.

За участю:

представника позивача ОСОБА_1 .Я.,

представника відповідача Перцовича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Інстал", вул. Чорновола, 64/18,м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Садиба" вул. Палія, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості у розмірі 30 194, 00 грн.,

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Інстал" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Садиба" про стягнення грошових коштів у розмірі 30 194, 00 грн. та стягнення 8921 грн. судових витрат, з яких 7000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та усним домовленостям не поставив товар та не повернув коштів, що були перераховані йому на підставі виставлених рахунків-фактур за товар, який відповідач був зобов"язаний передати у власність позивача. В підтвердження позовних вимог надав суду копії рахунків-фактура №ТзО-000264 від 20.10.2017; №ТзО-000293 від 14.11.2017; №ТО-0000319 від 08.12.2017 та платіжних доручень №199 від 27.10.2017; №240 від 23.11.2017; №262 від 18.12.2017; №265 від 20.12.2017.

11.04.2019, Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання суду на 14.05.2019.

Відповідач щодо позову заперечував, вказав на те, що будівельні матеріали, оплачені ТОВ "Омега-Інстал", згідно платіжних доручень №199 від 27.10.2017; №240 від 23.11.2017 та №265 від 20.12.2017, відповідачем відвантажені та одержані позивачем, що підтверджується видатковими накладними №ТзО-000339 від 27.10.2017, №ТзО-000389 від 23.11.2017, №ТО-000423 від 20.12.2017 та податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи. Також зазначив, що довіреності товариство вимагати не зобов`язане в силу п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, які відмінили обов`язковість використання довіреності. А щодо оплачених коштів згідно платіжного доручення №262 від 18.12.2017 повідомив, що вказані кошти на рахунок ТОВ "Садиба" не поступали.

21.05.2019, Господарський суд виніс ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

11.06.2019, судом відкладено розгляд справи на 04.07.2019 та зобов`язано Головне управлінню ДФС в Івано-Франківській області повідомити суд про наявність відкритих рахунків ТОВ "Садиба" код ЄДРПОУ 221994051.

02.07.2019 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог на суму 8995 грн.

Зазначена заява повернуто заявнику, про що винесено відповідну ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

В силу приписів ГПК України, зокрема, статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач підтвердив, зокрема, випискою по рахунку р/р НОМЕР_1 з 01.10.2017 до 31.12.2017, факт перерахування відповідачу коштів в сумі 21 199 грн., вимога про стягнення, яких є предметом даного позову. Відповідач, в свою чергу, не заперечуючи факту отримання коштів за товар, не надав суду належних та допустимих доказів виконання господарської операції по поставці товару.

Так, видаткові накладні, на, які посилається відповідач, як на документи, що підтверджують факт поставки товару, відповідно документи, які містять відомості про господарські операції відповідача, не містять обов"язкових реквізитів, які згідно положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинні містити, зокрема, таких обов"язкових реквізитів, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо (п.2.5. наказу від 24.05.1995 № 88 Міністерства Фінансів України про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку)

Враховуючи викладене та те, що зазначені недоліки у видаткових накладних, які подані суду як доказ передачі товару продавцем покупцю, перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а відповідно її визнання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 21199,00 грн.

В решті позову слід відмовити, оскільки позивач не довів суду факту перерахування відповідачу і отримання, останнім, коштів в сумі 8995 грн.

Посилання відповідача на те, що факт виконання ним зобов`язання по передачі оплаченого товару, підтверджується податковими накладними, судом не приймається, оскільки податкова накладна, в силу вимог Податкового кодексу України, не є документом, який свідчить про відвантаження товару.

Не приймається судом і твердження відповідача про те, що товариство не зобов`язане вимагати довіреності на отримання товару, оскільки законодавець, який прямо не встановлює такого обов`язку, в силу викладених вище норм, зобов`язує в первинних документах зазначити дані, які дозволять ідентифікувати особу повноважну на виконання господарської операції.

В частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн. слід відмовити в зв`язку з тим, що суду не подано доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат позивачем і того, що витрати в такому розмірі обґрунтовані і неминучі ( одна третя від суми боргу). Дана позиція викладена в постановах КГС ВС у справах №917/1071/18 від 19.02.2019, №910/21570/17 від 10.10.2018 та ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно з якою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України).

Судовий збір, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.86, 129, 236- 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Садиба" (вул. Палія, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 22194051) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Інстал" (вул. Чорновола, 64/18, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 398112400) 21199,00 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто дев`ять гривень) - основного боргу та 1348,72 (одну тисячу триста сорок вісім гривень сімдесят дві копійки) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено 11.07.2019.