Рішення

від 05.07.2019 по справі 909/360/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019 Справа № 909/360/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

секретар судового засідання Тузін Г.П.

За участю:

представника позивача Шутяка С.І.

представника відповідача: Широких Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виторг", Південний бульвар, буд. 38, кв. 3, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Панбетон" вул. Левинського, буд. 2-А, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості в сумі 157 028,79 грн., з яких 122 855 грн. - основний борг; 11018,16 грн. - інфляційні втрати; 3370,13 грн. - 3% річних; 19785,50 грн. - пеня.

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Виторг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Панбетон" про стягнення заборгованості в сумі 246 470, 31 грн., з яких 222 393,96 грн. - основний борг з урахуванням індексу інфляції; 2790,85 - 3% річних; 21 285,50 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч вимогам ГК України, ЦК України та умовам договору про транспортних надання послуг №01/09 від 01.09.2018, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг. В підтвердження позовних вимог подав суду: копії договору про транспортних надання послуг №01/09 від 01.09.2018; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000020 від 28.09.2018, №1-00000026 від 31.10.2018, №1-00000028 від 28.11.2018, акту звірки взаєморозрахунків, виписки банку та розрахунок суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

17.04.2019 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання суду на 14.05.2019.

13.05.2019 представник відповідача направив суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в позові відмовити та вказав на те, що на день подання позову (12.04.2019) сума заборгованості становила 197855,00 грн., а не 212855,00 грн., як зазначив позивач. Також вказав, що розрахунок пені, інфляційних та 3% річних є неправильним та ґрунтується на недостовірній сумі основного боргу.

28.05.2019 позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Панбетон" заборгованість в сумі 157 028,79 грн., з яких 122 855 грн. - основний борг; 11018,16 грн. - інфляційні втрати; 3370,13 - 3% річних; 19785,50 грн. - пеня.

05.06.2019, судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №909/360/19 до судового розгляду по суті на 04.07.2019.

В судовому засіданні 04.07.2019, представники сторін повідомили, що відповідачем виконано зобов"язання по оплаті основного боргу, в підтвердження чого відповідач надав суду засвідчені копії платіжних доручень.

04.07.2019 суд оголосив перерву до 05.07.2019.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат; 3% річних та пені підтримав та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача щодо стягнення інфляційних втрат; 3% річних та пені заперечила, оскільки вони розраховані неправильно. Вказала також на те, що вимога позивача в частині стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки в силу п.4.4. договору, що регулював спірні правовідносини, пеня сплачується замовником, у разі затримки платежів, на вимогу виконавця, а така вимога позивачем не виставлялась відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що провадження у справі в частині 122 855 грн. основного боргу слід закрити, в частині стягнення інфляційних втрат; 3% річних та пені позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

01.09.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Виторг" (надалі-виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Панбетон" (надалі-замовник) укладено договір про транспортних надання послуг №01/09, згідно умов якого за завданням замовника виконавець зобов`язався надати транспортні послуги власною або залученою спецтехнікою. (п.1.1 Договору).

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.3.1. Договору, вартість транспортних послуг включає оплату послуг, наданих згідно підписаного між сторонами акту наданих послуг.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата за користування транспортними засобами здійснюється в кінці кожного поточного місяця згідно акту наданих послуг, товаро-транспортних накладних.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п.1 ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи, зокрема, з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000020 від 28.09.2018, №1-00000026 від 31.10.2018, №1-00000028 від 28.11.2018, підписаних та скріплених печатками обох сторін, вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору на суму 270075,00 грн. Відповідач , в свою чергу, оплатив виконані роботи частково і на момент подання позову не оплатив 197 855 грн.

До початку розгляду справи по суті, позивач, з урахуванням того факту, що відповідач, з моменту подання позову здійснював подальше часткове погашення заборгованості, подав заяву про уточнення позовних вимог та вказав, що станом на 24.05.2019 невиконаними є зобов`язання на суму 122 855 грн.

Станом на 04.06.2019 відповідач, що не заперечувалось позивачем, погасив основний борг, в підтвердження чого надав копії платіжних доручень.

Подані сторонами, 04.07.2019, докази виконання відповідачем основного зобов`язання по оплаті наданих послуг в повному об`ємі, також засвідчують факт існування між сторонами правовідносин, які мали наслідком визнані відповідачем невиконані грошові зобов`язання на заявлену суму, а відповідно і докази права позивача нарахувати, пеню, інфляційні втрати та річні за прострочення виконання визнаного відповідачем, але не виконаного в обумовлений договором строк, грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем сплачено суму основного боргу після звернення позивача до суду, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується представниками сторін, провадження у справі в частині 122 855 грн. основного боргу слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, яким встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Вимоги про стягнення 11018,16 грн. - інфляційних втрат; 3370,13 грн. - 3% річних та 19785,50 грн. - пені слід задоволити, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та п.4.4. Договору, яким сторони погодили, що у разі затримки замовником платежів, за умови його належного фінансування, він на вимогу виконавця сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен день порушення зобов`язання, але не більше 10-ти відсотків суми простроченого платежу. При перерахунку здійсненого судом самостійно, судом встановлено, що до стягнення підлягають 9708,20 грн. - інфляційних втрат, 3370,13грн. - 3% річних та 19785,50 грн. - пені.

Посилання представника відповідача на те, що в силу п.4.4. договору, що регулював спірні правовідносини, вимога про стягнення пені є передчасною, оскільки вона не заявлялась в обумовленому зазначеним пунктом договору, порядку, судом не приймається, так, як таке право позивача випливає з ст.549 ЦК України, якою передбачено таку міру цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, а зміст правочинну не може, згідно ст.203 ЦК України, суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Пункт 4.4 договору, навпаки, передбачає обов`язок відповідача, у разі затримки платежів, сплатити, на вимогу пеню і не встановлює порядку, строку та інших умов заявлення такої вимоги.

Згідно ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.86, 129, 231, 236- 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

провадження у справі в частині 122 855 грн. основного боргу - закрити.

Позов в частині стягнення інфляційних втрат; 3% річних та пені задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Панбетон" (вул. Левинського, буд. 2-А, м. Івано-Франківськ,76014, код ЄДРПОУ 42079434) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виторг" (вул. Південний бульвар, буд. 38, кв. 3, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 22191986) 9708,20 (дев`ять тисяч сімсот вісім гривень двадцять копійок) - інфляційних втрат; 3370,13 (три тисячі триста сімдесят гривень тринадцять копійок) - 3% річних, 19785,50 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок) - пені та 2335,78 (дві тисячі триста тридцять п`ять гривень сімдесят вісім копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено 11.07.2019