Рішення

від 11.07.2019 по справі 911/1368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1368/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут , м. Київ,

до відповідача Фурсівської сільської ради , Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси,

про стягнення 121 496,06 грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут , м. Київ (далі - ТОВ Київоблгаз Збут ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 30.05.2019 до відповідача - Фурсівської сільської ради, с. Фурси Білоцерківського району Київської області (далі по тексту Фурсівська сільрада), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 121 496,06 грн., з яких: 102 696,79 грн. основний борг за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 07.03.2018 №41ABKVz582-18, 14 082,01 грн. пеня (за період 11.01.2019 - 30.05.2019), 1 181,71 грн. три проценти річних (за період з 11.01.2019 - 30.05.2019), 3 535,55 грн. інфляційні втрати (за період січень-квітень 2019), та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору 1 921,00 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1368/19, постановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою постановлено, що відповідач має право подати відзив протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді.

08.07.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут до господарського суду Київської області надійшло клопотання про доручення письмового доказу, в якому позивач просить суд: поновити пропущений строк на подання письмового доказу; долучити до матеріалів справи довідку видану АБ Кліринговий Дім №06-08/1947 від 04.07.2019.

Вказана заява мотивована тим, що ухвалу суду від 04.06.2019 ТОВ Київоблгаз Збут було одержано 11.06.2019. У зв`язку з перебуванням адвокатів, відповідальних за виконання вказаної ухвали у чергових щорічних відпустках, позивачем, в порядку ст. 119 ГПК України порушується клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання письмового доказу.

Суд розглянувши клопотання ТОВ Київоблгаз Збут про поновлення пропущеного строку для подання письмового доказу, відмовляє в його задоволенні.

По-перше, відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Строк для подання до суду доказів - не більше ніж 15 днів з дня вручення ухвали , це строк встановлений судом, а не строк встановлений законом, а тому у разі пропуску такого, такий продовжується, а не поновлюється.

По-друге, перебування адвокатів у відпустці не є поважною причиною пропуску встановленого судом строку для подання доказів. Крім того, суд наголошує, що стороною у даній справі є ТОВ Київоблгаз Збут , а не адвокати позивача. Відповідно до ч.2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки станом на 11.07.2019 відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи №911/1368/19, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копію ухвали суду від 04.06.2019 відповідач отримав 08.06.2019), відзив на позов не подав, не заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

07.03.2018 між ТОВ Київоблгаз Збут та Фурсівською сільською радою укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ABKVz582-18, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році природний газ ДК 021:2015 КОД 09123000-7, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1 договору);

- річний плановий обсяг постачання газу - до 77.764 тис. куб. м. (пункт 1.2 договору);

- розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (пункт 3.1 договору);

- ціна газу становить 9083,00 грн. за 1000 куб м. крім того ПДВ 1816,60 грн., всього з ПДВ - 10 899,60 грн. Ціна включає тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (пункт 3.1 договору);

- оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку (пункт 4.2 договору):

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, на підставі рахунку постачальника. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пункт 4.2.1 договору);

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2 договору);

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 4.2.3 договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 договору);

- цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України діє в частині постачання газу з 01.02.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято газу на суму 293 260,55 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією акту від 31.12.2018 приймання-передачі газу до договору постачання природного газу від 07.03.2018 № 41ABKVz582-18.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору від 07.03.2018 № 41ABKVz582-18 сторони погодили, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 4.2.3 договору).

Враховуючи наведене, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Позивач твердить, що відповідач частково розрахувався за поставлений газ згідно акту приймання-передачі газу від 31.12.2018 у розмірі 190 563,76 грн.

Відповідач доказів здійснення ним оплати за поставлений газ, у розмірі більшому, ніж визнає позивач, суду не подав, в тому числі і на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.06.2019, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Згідно Акту звіряння від 01.04.2019 підписаного та скріпленого печатками обох сторін, розмір заборгованості, який облікується за відповідачем становить 102 696,79 грн.

На підставі наведеного, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 293 260,55 грн. - 190 563,76 грн. = 102 696,79 грн. на підставі договору від 07.03.2018 № 41ABKVz582-18, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з Фурсівської сільської ради 102 696,79 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14 082,01 грн. пені за період 11.01.2019 - 30.05.2019.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони в умовах договору від 07.03.2018 № 41ABKVz582-18 погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 договору).

Здійснивши власний розрахунок належної до сплати пені, за заявлений позивачем період, суд встановив, що вірно розрахований розмір пені становить 14 082,01 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 14 082,01 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 181,71 грн. за період з 11.01.2019 по 30.05.2019, та 3 535,55 грн. інфляційних втрат за період з січня 2018 року - квітень 2019 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок належних до сплати 3% річних, суд встановив, що вірно розрахований розмір 3% річних становить 1 181,71 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 1 181,71 грн. 3% річних, підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Суд зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Прострочення за договором від 07.03.2018 № 41ABKVz582-18 виникло у січні 2019 року, а відтак розрахунок інфляційних втрат слід розпочинати з лютого 2019 року.

Здійснивши власний розрахунок належних до сплати інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат за період лютий 2019 року по квітень 2019 року становить 2 483,75 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3 535,55 грн. інфляційних втрат, підлягає задоволенню частково в сумі 2483,75 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ Київоблгаз Збут частково, приймає рішення про стягнення з Фурсівської сільської ради 102 696,79 грн. основного боргу, 1 181,71 грн. 3% річних, 14 082,01 грн. пені та 2 483,75 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут задовольнити частково.

2. Стягнути з Фурсівської сільської ради (09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, код 04363225)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2-Г, літ. А, код 39592941)

102 696,79 грн. (сто дві тисячі шістсот дев`яносто шість гривень сімдесят дев`ять копійок) основного боргу ,

1 181,71 грн. (одна тисяча сто вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка) 3% річних ,

2 483,75 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні сімдесят п`ять копійок) інфляційних втрат ,

14 082,01 грн. (чотирнадцять тисяч вісімдесят дві гривні одна копійка) пені ,

1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволені решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх