Рішення

від 11.07.2019 по справі 922/1442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1442/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс", м. Харків до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий будинок Харків", м. Харків про стягнення 5888,70 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Єфіменко М.Ю.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий будинок Харків", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 5888,70 грн., яка складається з:

- 2000,00 грн. основний борг, 264,60 грн. пеня, 566,20 грн. інфляційні, 131,18 грн. три проценти річних за додатком №16;

- 2000,00 грн. основний борг, 259,67 грн. пеня, 540,80 грн. інфляційні, 126,25 грн. три проценти річних за додатком №17.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору на розміщення відеоматеріалу №МП-24/09-1 від 24.09.2015 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України.

Судові витрати, які складаються з 1921,00 грн. витрат на оплату судового збору та 883,00 грн. витрат на оплату послуг з надання правової допомоги, позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20.05.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2019 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позов не надав, був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 27.06.2019.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (надалі - позивач, виконавець) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Новий Будинок Харків" (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір про розміщення відеоматеріалу №МП-24/09-1, відповідно до умов якого замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується надати послуги з розміщення відеоматеріалу на світлодіодному екрані, а в разі потреби і з виготовлення рекламних відеоматеріалів (надалі - відеоматеріал), відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Вид, ціна, обсяг і вартість надаваних виконавцем послуг вказуються у відповідних додатках до цього договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань, узятих на себе сторонами.

При цьому, у відповідності до п.5.1. договору, всі розрахунки замовника з виконавцем виробляються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у розмірі 100% від загальної вартості до початку періоду надання послуг на підставі рахунку, що виставляється виконавцем. У разі, якщо на момент оплати рахунок замовнику не надано, замовник проводить оплату на підставі договору (додатку).

Так, у відповідності до умов п.2.1 договору між сторонами 29.12.2016 було укладено додаток №16 до договору №МП-24/09-1 від 24.09.2015 про розміщення відеоматеріалу.

У вказаному додатку сторони узгодили умови та місце розміщення виконавцем відеоматеріалу; встановили вартість послуг - 2000,00 грн., умови оплати - шляхом перерахування 100% оплати на рахунок виконавця до 25.01.2017.

З акту надання послуг №137 від 31.01.2017 вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором № МП-24/09-1 та додатком №16 від 29.12.2016 до нього виконав та надав послуги загальною вартістю 2000,00 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками.

Крім того, 01.02.2017 між сторонами було укладено додаток №17 до договору №МП-24/09-1 від 24.09.2015 про розміщення відеоматеріалу.

У вказаному додатку сторони узгодили умови та місце розміщення виконавцем відеоматеріалу; встановили вартість послуг - 2000,00 грн., умови оплати - шляхом перерахування 100% оплати на рахунок виконавця до 24.02.2017.

З акту надання послуг №322 від 28.02.2017 вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором № МП-24/09-1 та додатком №17 від 01.02.2017 до нього виконав та надав послуги загальною вартістю 2000,00 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору та додатків до нього за надані рекламні послуги не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості за договором 4000,00 грн.

30.01.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія, вих.номер 5 від 29.01.2019, в якій позивач вимагав від відповідача сплати існуючої заборгованості. Проте, відповідач борг не сплатив.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором №МП-24/09-1 від 24.09.2015 виконав та надав рекламні послуги вартістю 4000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані рекламні послуги у визначений умовами договору та додатками до нього строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором про розміщення відеоматеріалу № МП-24/09-1 від 24.09.2015 на суму 4000,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 524,27 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.5. договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником термінів оплати, передбачених у цьому договорі, до нього застосовується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, обчисленої за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договору не розрахувався за надані послуги, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою, правомірною та правильно розрахованою, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 257,43 грн. та 1107,00 грн. інфляційних, суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить суд покласти на відповідача 883,00 грн. витрат на оплату послуг з надання правової допомоги.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав суду: договір про надання правової допомоги №03/05/-01 від 03.05.2019; додаткову угоду №1 до договору №03/05/-01 про надання правової допомоги від 03.05.2019, орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок-фактуру від 06.05.2019; платіжне доручення №39995 на суму 883,00 грн., ордер Серія ХВ №1629000139 від 07.05.2019.

Частинами 5,6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки відповідачем не було заявлено клопотання про неспівмірність адвокатських витрат, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 883,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 598, 610, 612, 625, 903, Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий будинок Харків" (61052, м. Харків, провул. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 39591864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (юридична адреса: 61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10; фактична адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, 28, код ЄДРПОУ 31634884) - 4000,00 грн. основного боргу; 524,27 грн. пені; 257,43 грн. 3% річних; 1107,00 грн. інфляційних; 1921,00 грн. судового збору та 883,00 грн. витрат на надання правової допомоги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліс-Плюс" (юридична адреса: 61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10; фактична адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, 28, код ЄДРПОУ 31634884).

Відповідач - Обслуговуючи кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Новий будинок Харків" (61052, м. Харків, провул. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 39591864).

Повне рішення підписано 11 липня 2019 року.

Суддя О.В. Погорелова