Ухвала

від 10.07.2019 по справі 916/252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" липня 2019 р.Справа № 916/252/19

Господарський суд Одеської області, м. Одеса, у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Стойкова М.Д., згідно довіреності від 19.03.2019р.

третьої особи: не з`явився,

розглянувши заяву Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 21.06.2019р. за вх.№12436/19 щодо розподілу судових витрат, уточнену поясненнями від 26.06.2019р. за вх.№12746/19, по справі №916/252/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмежбуд» (65032, м. Одеса, вул.Пішонівська, 20/1, кв.40) до Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт.Велика Михайлівка, вул. Шкільна,50), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеська обласна рада (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4) про стягнення 4835303,18грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 21.06.2019р. залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмежбуд» (65032, м. Одеса, вул.Пішонівська, 20/1, кв.40) до Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт.Велика Михайлівка, вул. Шкільна,50), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеська обласна рада (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4) про стягнення 4835303,18грн.

21.06.2019р. за вх.№12436/19 Відділом освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області подано до суду заяву щодо розподілу судових витрат, уточнену поясненнями від 26.06.2019р. за вх.№12746/19, яку ухвалою суду від 01.07.2019р. призначено до розгляду у судовому засіданні без виклику сторін.

Так, в обґрунтування заяви про розподіл судових витрат відповідач зазначає про те, що з метою представництва інтересів Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області 19.03.2019р. між Відділом освіти та адвокатом Стойковою М.Д. укладений договір про надання правової допомоги, згідно якого Відділом освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області доручено адвокату здійснювати представництво інтересів Відділу освіти по господарській справі №916/252/19 протягом її розгляду судом першої інстанції до винесення судом відповідного рішення, з усіма правами та повноваженнями, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (без обмежень). Позивач вказує, що під час визначення розміру гонорару за договором було враховано: складність справи, ціну позову; необхідність виїзду адвокатом з міста Одеса (з місцерозташування офісу адвоката) до Відділу освіти, що розташований в смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, для ознайомлення з документами, пов`язаними з предметом спору по господарській справі; доволі значну кількість документів, копії яких необхідно виготовити та направити учасникам справи; необхідність подання адвокатських запитів та отримання особисто відповідей на них. З урахуванням вимог ч.З ст.126 ГПК України Відділом освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області та адвокатом до договору про надання правової допомоги від 19.03.2019 р. складені та підписані акти приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 19.04,2019 р. на загальну суму 17500,00 грн. та № 2 від 11.06.2019р. на загальну суму 2400грн. з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.ч.4, 5, 8, 9 ст.129 ГПК України).

Як передбачено ч.ч.5, 6 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р. по справі №910/9241/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Слід вказати на те, що правова позиція щодо застосування приписів процесуального закону (ст.ст. 126, 129 ГПК України) була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.06.2019р. по справі №916/1340/18, від 03.05.2019р. у справі №910/10911/18, від 14.05.2019р. у справі №922/576/18, від 29.05.2019р. у справі №910/10483/18, від 18.06.2019р. у справі №922/3787/17.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Таку думку поділяє Верховний Суд у постанові від 25.06.2019р. по справі №909/371/18.

У попередньому розрахунку орієнтовних судових витрат від 15.04.2019р., поданому відповідачем до відзиву на позов, відповідач визначив, зокрема, витрати на правову допомогу у розмірі 20000грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав до справи у копіях: договір про надання правової допомоги від 19.03.2019р., укладений між адвокатом Стойковою М.Д. та Відділом освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації, додаток №1 до нього, акти приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 19.04.2019р., №2 від 11.06.2019р., виписки АТ Райффайзен Банк Аваль від 13.06.2019р. на суму 2400грн., від 23.04.2019р. на суму 17500грн., платіжні доручення №159 від 22.03.2019р. на суму 17500грн., №229 від 12.06.2019р. на суму 2400грн.

Так, як вбачається із матеріалів справи, адвокат Стойкова М.Д. приймала участь у судових засіданнях 01.04.2019р., 17.04.2019р., 26.04.2019р., 29.05.2019р., 19.06.2019р., 21.06.2019р.; складала та подавала до справи: заяву про продовження строку надання відзиву та доказів по справі від 27.03.2019р. за вх.№5978/19, клопотання про призначення судової експертизи від 19.06.2019р. за вх.№2-2917/19, заяву про долучення доказів до справи від 19.06.2019р. за вх.№12235/19, відзив на позовну заяву від 16.04.2019р. за вх.№7594/19, заяву про залишення позовної заяви без розгляду від 21.06.2019р. за вх.№12436/19.

Дослідивши клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надані ним докази, ступінь складності справи, документально підтверджену вартість та детальний опис виконаних робіт, установивши факт оплати заявником послуг адвоката, суд вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19900грн. є співмірною з обсягом наданих послуг, оплату за надання яких підтверджено належним чином, у зв`язку з чим клопотання про відшкодування таких витрат підлягає судом задоволенню.

Керуючись ст.ст.123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 21.06.2019р. за вх.№12436/19 щодо розподілу судових витрат, уточнену поясненнями від 26.06.2019р. за вх.№12746/19, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19900грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмежбуд (65032, м.Одеса, вул. Пішонівська, 20/1, кв.40, код ЄДРПОУ 33313546) на користь Відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 02145145) 19900 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.07.2019р. та у відповідності до ч.2 ст.254, ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

4. Повну ухвалу підписано 11.07.2019р.

Суддя І.А. Малярчук