Рішення

від 30.06.2019 по справі 916/1184/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1184/19

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Доніка А.А. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення., -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 року позивач Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 1209/19) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕЛЕКТРО-ЮГ» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та підготовче засідання призначити на "30" травня 2019 р. о 10:20 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2019р. було відкладено підготовче засідання на "18" червня 2019 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2019р. було закрито підготовче провадження у справі №916/1184/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 01.07.2019р. о 10:45 год.

Відповідач в засідання суду призначені на 30.05.2019р., 18.06.2019р. та 01.07.2019р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 02.05.2019р., 30.05.2019р. та 18.06.2019р. були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

01.07.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20 грудня 2016 року між військовою частиною НОМЕР_2 (надалі Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЕЛЕКТРО-ЮГ» (надалі Відповідач, Продавець) було укладено договори про закупівлю за державні кошти (надалі - Договори) №№ 55, 56,57.

Відповідно до умов п. 1.3. укладених Договорів, продавець зобов`язується поставити стаціонарні телефони, надалі Товар, що визначений у специфікації поставки і є невід`ємною частиною цього Договору, у зумовлені строки покупцю, а покупець зобов`язується в порядку й на умовах, зазначених у Даному Договорі, прийняти та оплатити.

Пунктом 2.1. укладених Договорів визначено, що продавець повинен надати покупцю товар, який має бути новим, без зовнішніх пошкоджень, не битий. При поставці має зберігатись цілісність оригінальної упаковки з необхідними реквізитами виробника.

Згідно п. 2.3 укладених Договорів на товар, вказаний в специфікації, розповсюджується гарантія виробника. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Відповідно до п. 3.1. Договорів, товар, що визначений у специфікації, повинно бути поставлено покупцю, не пізніше 10 (десяти) днів, з дня підписання цього договору. Датою поставки товару, що визначений у специфікації, вважається дата передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

На умовах укладених договорів ТОВ «УКРЕЛЕКТРО-ЮГ» здійснило поставку товарів на користь Військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується підписаними в двосторонньому порядку видатковими накладними № РН- 0000045 на суму 47 587 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок, в т.ч. ПДВ 7 931 (сім тисяч дев`ятсот тридцять одна) гривня 25 копійок, № РН-0000046 на суму 64 648 (шістдесят чотири тисячі шістсот сорок вісім) гривень 20 копійок, в т.ч. ПДВ 10 774 (десять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 70 копійок, № РН-0000044 на суму 41 175 (сорок одна тисяча сто сімдесят п`ять) гривень, в т.ч. ПДВ 6 862 (шість тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 50 копійок, від 22.12.2016 року.

В результаті експлуатації товару позивачем було виявлено такі дефекти, які унеможливлюють подальше його використання, що підтверджується Актами про строки та порядок усунення недоліків (дефектів) №№ 1,2,3 від 25 травня 2018 року складеними за участю відповідача. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЕЛЕКТРО-ЮГ» було погоджено вищевказані Акти про строки та порядок усунення недоліків (дефектів) №№ 1, 2, З від 25.05.2018р. для усунення дефектів товару або на заміни товару неналежної якості на такий же товар або аналогічний товар належної якості який підлягає обміну у встановлений законодавством строк.

Відповідно до Накладною № 1 від 25.05.2018 року, підписаною в двосторонньому порядку, відповідач забрав товар неналежної якості у Військової частини НОМЕР_1 , для здійснення заміни товару на ідентичний товар належної якості, протягом чотирнадцяти днів.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, станом на 8 червня 2018 року ТОВ «УКРЕЛЕКП>0-ЮГ» не було здійснено заміни товару неналежної якості на такий же товар або на аналогічний товар належної якості. У зв`язку з чим Військова частина 13 червня 2018 року надіслала рекомендованим листом на адресу ТОВ «УКРЕЛЕКТРО-ЮГ» претензії №№№ 1, 2, 3.

Проте, вищевказані претензії були залишені відповідачем без відповіді.

З наведених підстав Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склались на підставі Договорів про закупівлю за державні кошти №№55,56,57 від 20.12.2016р.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як все було встановлено господарським судом, відповідно до Видаткових накладних №РН-0000044, №РН-0000045, №РН-0000046 від 22.12.2016р. відповідачем було поставлено позивачу товар, а саме Телефони: Panasonic КХ-TS2350 Black 135 штук (ціна за одиницю 305,00грн.), Panasonic KX-TS2382UAW White 75 штук (ціна за одиницю 634,50грн.), Panasonic KX-TS2365UAW White 60 штук (ціна за одиницю 1 077,47грн.).

Загальна кількість 270 штук на загальну суму 153 410,07грн.

Позивачем виявлено товару з дефектами, а саме Телефони: Panasonic КХ-TS2350 Black 35 штук на суму 10 675,00грн., Panasonic KX-TS2382UAW White 20 штук на суму 12 690,00грн., Panasonic KX-TS2365UAW White 32 штуки на суму 34 479,04грн.

Загальна сума виявленого товару з дефектами 87 штук телефонів 57 844,04грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2 Договору було передбачено сплату Відповідачем штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів. Отже, стягнення штрафу з Відповідача, становить 11 568,81грн.

Також, Пунктом 6.2 Договору передбачено, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Отже, розмір пені, яка підлягає стягненню становить 10 642,56грн. та додатково штраф за прострочення понад тридцять днів становить 4 049,08грн. Всього разом 14 691,64грн.

Тому відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та пункту 6.2 Договору за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів та за порушення строків виконання зобов`язання штрафні санкції, які підлягають стягненню з Відповідача становлять 26 260,45грн.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Відповідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно ч. 6 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи щодо не здійснення заміни товару неналежної якості на такий же товар або аналогічний товар належної якості, позовні вимоги в частині зобов`язання вчинити певні дії, а саме - здійснити заміну товару на такий же товар або на аналогічний є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому задовольняються господарським судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Військової частини НОМЕР_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ (65069, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 94, кв. 24; код ЄДРПОУ 38643036) здійснити заміну товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника) - Телефони Panasonic КХ-TS2350 Black 35 штук, Телефони Panasonic KX-TS2382UAW White 20 штук, Телефони Panasonic KX-TS2365UAW White 32 штуки.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЕЛЕКТРО-ЮГ (65069, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 94, кв. 24; код ЄДРПОУ 38643036) на користь Військової частини ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 26614277) штрафні санкції в розмірі 26 260 /двадцять шість тисяч двісті шістдесят/ грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842 /три тисячі вісімсот сорок дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 11 липня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут