Рішення

від 09.07.2019 по справі 160/3246/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Справа № 160/3246/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С. за участі: представників позивача представників відповідача Голокоз С.В, Козаренко Н.Ю. Федорової І.О, Потапова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄРМАК ГОЛД (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 09.01.2019 року № 0000074611 на суму штрафної санкції у розмірі 2 713 914,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2019 року № 0000074611 застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, зазначених в акті перевірки 12.12.2018 року № 618/28-10-46-11/36166843. Однак, за твердженням позивача, такі податкові накладні не надавались отримувачу (покупцеві), а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України виключення, не може бути підставою для накладення штрафу. Крім того, зазначено, що в Акті камеральної перевірки не визначений період, що перевіряється та штрафна санкція визначена у ППР з перевищенням встановленого Податковим кодексом розміру, а саме у розмірі, який перевищує 10 % суми щодо якої застосовано штраф вказаний у ППР.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

07 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що податкові накладні, зазначені в акті перевірки 12.12.2018 року № 618/28-10-46-11/36166843, зареєстровані позивачем з порушенням термінів, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для накладення штрафу згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. При цьому, зазначено, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються лише у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Також, зазначено, що Акт камеральної перевірки містить всі періоди, які пов`язані з реєстрацією податкових накладних.

15 травня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію, викладену у позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

27 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано аналогічну правову позицію викладену у відзиві та зазначено, що висновки, наведені в Акті камеральної перевірки щодо порушення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за несвоєчасно зареєстрованими податковими накладними в загальній сумі ПДВ 27 053 782,86 грн., за несвоєчасно зареєстрованими розрахунками коригування в загальній сумі ПДВ - 85 363,66 грн. є правомірними та здійснені в межах законодавства України.

Ухвалою суду від 06 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/3246/19 до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на письмовий відзив та заперечення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку ТОВ ЄРМАК ГОЛД з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 12.12.2018 року № 618/28-10-46-11/36166843 (далі - Акт камеральної перевірки).

Перевіркою встановлено та в Акті камеральної перевірки зафіксовано порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 27 053 782,86 грн. та розрахунків коригування - 85 363,66 грн. із затримкою до 15 календарних днів, чим порушено п.п. 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками Акту камеральної перевірки ТОВ ЄРМАК ГОЛД звернулось до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби із запереченнями вих. № 598 від 21.12.2018 року.

Листом від 04.01.2019 року № 447/10/28-10-46-10 контролюючий орган розглянув письмові заперечення ТОВ ЄРМАК ГОЛД та залишив без змін висновки викладені в Акті перевірки.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було винесено податкове повідомлення рішення № 0000074611 від 09.01.2019 року про нарахування штрафу у сумі 2 713 914,71 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, 17.01.2019 року ТОВ ЄРМАК ГОЛД , скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

01 лютого 2019 року рішенням ДФС України № 5305/6/99-99-11-06-01-25 було продовжено строк розгляду скарги.

19 березня 2019 року ДФС України було розглянуто скаргу позивача та прийнято рішення № 12586/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу ТОВ ЄРМАК ГОЛД залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000074611 від 09.01.2019 року - без змін.

Правомірність винесеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

У справі, що розглядається, податкові накладні та розрахунки коригування, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), містять код ставки податку на додану вартість 20 , що свідчить про те, що податкові накладні та розрахунки коригування складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

За таких обставин, слід дійти висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17 (провадження № К/9901/152/17) та від 07.02.2019 року у справі № 808/3250/17 (провадження № К/9901/60461/18).

Що стосується доводів позивача про те, що контролюючий орган протиправно провів камеральну перевірку, під час якої знову досліджував ті ж самі періоди та документи, що і під час документальної планової виїзної перевірки, що проводилась у період з 31.01.2018 року по 14.05.2018 року, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових доказів, у період з 31.01.2018 року по 14.05.2018 року контролюючим органом дійсно проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ ЄРМАК ГОЛД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства: з податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.09.2017; зі збору за спеціальне використання водних ресурсів; плати за користування надрами для видобування корисних копалин; податку на доходи фізичних осіб; військового збору за період з 01.04.2015 по 30.09.2017; з податку на додану вартість; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2015 по 30.09.2017.

Однак, слід зазначити, що відповідач провів у грудні 2018 року не позапланову, а саме камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

А оскільки відповідач не проводив документальну позапланову перевірку, яка передбачена підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суд відхиляє доводи позивача в цій частині.

Також, щодо посилань позивача на протиправне не зазначення відповідачем в Акті камеральної перевірки періоду, що перевірявся, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначені недоліки Акту камеральної перевірки не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не можуть мати вирішальне значення при розгляді даного позову, а відтак посилання на вищезазначені недоліки є безпідставними.

Щодо покликання позивача на те, що в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні невірно визначені суми нарахованих штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач у ньому вказав загальну суму штрафних санкцій, відсоток застосованих штрафних санкцій, підставу для застосування таких санкцій та сума податку відповідно до якої здійснюється обрахунок штрафних санкцій.

Крім того, кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПР, суму податку на додану вартість, розмір штрафу та суму штрафних санкцій зазначено у розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, який є додатком до вказаного податкового повідомлення рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що окремі недоліки, допущені контролюючим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не можуть впливати на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилання позивача на лист ПП "Перша телекомунікаційна компанія" вих. 4/03-06-2019 від 03.06.2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ "РОМЄРМ", в які позивач орендує приміщення, слід зазначити що даний лист датований червнем 2019 року та в якому зазначено лише про переодічність відсутності доступу до мережі Інтернет в період з 13 квітня по 17 квітня 2017 року, також даний лист не був наданий позивачем до заперечень на акт перевірки та під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, таким чином даний лист суд не оцінює як належний та допустимий доказ несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідачем доведено правомірність прийняття рішення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК ГОЛД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 липня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко