Рішення

від 06.06.2019 по справі 160/4513/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Справа № 160/4513/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Пархоменко Ю.С. Борисова Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група (51938, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Матросова, б. 19, ЄДРПОУ 39069709) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група (далі - ТОВ Українська машинобудівна група , позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0012181418 від 19 квітня 2019 року, винесене посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 260376 грн., в тому числі 173584,00 грн. податкового зобов`язання та 86792,00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0012181418 від 19.04.2019 року є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року. Вказує, що висновки перевірки про заниження податку на додану вартість за серпень 2018 року на суму 173583,68 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у контрагента ТОВ Сігма Профіт (код ЄДРПОУ 41625860) за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року, які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаним контрагентом-постачальником, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент спірних правовідносин вказаний контрагент-постачальник мав необхідний обсяг правосуб`єктності та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Також заперечує обізнаність щодо поведінки контрагента та будь-яку злагодженість дій, а чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податку, а також не надано йому право перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах. Вказує, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року було відкрито провадження у справі, та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

06.06.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року та вказано, що в ході проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Сігма Профіт (код ЄДРПОУ 41625860) за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року на загальну суму ПДВ 173583,68 грн.. Посилається на не підтвердження реальності взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом-постачальником, оскільки встановлено неналежне виконання умов укладеного договору, дефектність первинних документів, які було надано до перевірки, відсутність документів, що мають силу первинних документів та підтверджують настання правових наслідків у взаємовідносинах ТОВ Українська машинобудівна група та вказаного контрагента. Також вказує, що за результатами перевірки було виявлено факти щодо відсутності у контрагента можливості для виготовлення товару/ виконання робіт/ надання послуг, що є змістом господарської операції; встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт та послуг; відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг/ виконання робіт.

У судове засідання 06.06.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група (код ЄДРПОУ 39069709) зареєстровано 27.01.2014 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у період з 25.02.2019 року по 01.03.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.02.2019 року № 922-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Українська машинобудівна група з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Сігма Профіт (код ЄДРПОУ 41625860) за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року.

За результатами перевірки 11.03.2019 року складено акт № 11644/04-36-14-18/39069709, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1 п. 4 розділу V, п.п. 1, п.п. 2, п.п. 5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 173583,68 грн. за серпень 2018 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТОВ Українська машинобудівна група подано заперечення на акт № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року, за розглядом яких листом від 16.04.2019 року № 44938/04-36-14-18/391069709 повідомлено, що висновок акта перевірки № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та залишено без змін.

На підставі акта перевірки № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 09.04.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012181418, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 260376 грн., в тому числі 173584,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 86792,00 грн. за штрафними санкціями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.3 наведеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ Сігма Профіт (код ЄДРПОУ 41625860).

Судом встановлено, що 02.07.2018 року між ТОВ Українська машинобудівна група (замовник) та ТОВ Сігма Профіт (виконавець) було укладено договір надання послуг № 722/7 проведення ультразвуковій дефектоскопії залізничних частин, предметом якого є: виконання контролю залізничних частин: ультразвукову дефектоскопію, ультразвукову товщинометрію, виявлення тріщин і внутрішніх дефектів, оцінка якості проконтрольованої деталі, порушення однорідності в зварних з`єднаннях, матеріалах, вимір глибини залягання і координат дефектів.

Після надання послуг сторони підписують акт про надання послуг, в якому вказують кількість, перелік і вартість виконаних операцій по контролю. Вартість робіт фіксується в заявках, виходячи з кількості і об`єму заявленої до контролю продукції. У вартість також входить послуга виїзду фахівця виконавця (разом з обладнанням) в місце знаходження запасних частин (устаткування).

Також 06.07.2018 року між ТОВ Українська машинобудівна група (замовник) та ТОВ Сігма Профіт (виконавець) було укладено договір № 727/7, предметом якого є роботи по антикорозійній обробці поверхні (покриття) асортименту металевих виробів або металоконструкцій (виробів) замовника. Замовник зобов`язується прийняти дані роботи і оплатити їх на умовах даного договору.

Антикорозійна обробка підпридником здійснюється окремими партіями виробів.

Приймання виконаних робіт здійснюється на території замовника по акту виконаних робіт.

Виконання договірних зобов`язань за вказаними договорами підтверджено рахунками на оплату № 172 від 31.08.2018 року, № 121 від 06.08.2018 року, № 124 від 06.08.2018 року, № 119 від 02.08.2018 року, заявками на послуги ультразвукової дефектоскопії залізничних запасних частин № 8 від 31.08.2018 р., № 6 від 06.08.2018 р., № 7 від 06.08.2018 р., № 3 від 02.08.2018 р., № 5 від 01.08.2018 р., актами надання послуг: № 172 від 31.08.2018 року - послуги з ультразвукової дефектоскопії п`ятника на суму 168000,00 грн., № 121 від 06.08.2018 року - послуги з ультразвукової дефектоскопії підвіски маятникової, кільця лабіринтного, державки петлі кришки люка на суму 253620,00 грн., № 124 від 06.08.2018 року - послуги з ультразвукової дефектоскопії п`ятника на суму 392544,00 грн., № 119 від 02.08.2018 року - послуги з антикорозійної обробки металу на суму 58138,08 грн., № 108 від 01.08.2018 року - послуги з ультразвукової дефектоскопії п`ятника на суму 169200,00 грн. та податковими накладними.

Розрахунок здійснено шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок виконавця, що підтверджено платіжними дорученнями № 163 від 04.09.2018 р., № 165 від 05.09.2018 р., № 158 від 03.09.2018 р., № 131 від 17.08.2018 р., № 171 від 06.09.2018 р.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснювалось, що придбані у ТОВ Сігма Профіт послуги з проведення ультразвуковій дефектоскопії залізничних частин та антикорозійній обробці поверхні (покриття) металевих виробів використовувались в межах господарської діяльності, та зумовлені необхідністю належної передпродажної підготовки металевих виробів, які постачаються позивачем, зокрема: на підставі договору № 18020554 від 24.01.2018 р., укладеного з ТОВ БМЗ-управляющая компания холдинга БМК (Республіка Білорусь), на підтвердження чого надано ВМД UA110030/2018/003178, ВМД UA110030/2018/002766, ВМД UA110030/2018/002340; на підставі договору № 42 від 27.12.2016 р., укладеного з ТОВ Челябинский кузнечно-прессовый завод (Російська Федерація), на підтвердження чого надано ВМД UA110030/2018/003178, ВМД UA110030/2018/002279, ВМД UA110030/2018/002362, ВМД UA110030/2018/002363; ВМД UA110030/2018/002365, ВМД UA110030/2018/003095, ВМД UA805180/2018/016674, ВМД UA110030/2018/003099, ВМД UA110030/2018/003219;

Також судом досліджено договір № 16/04 від 16.04.2018 р. організації транспортно-експедиційного обслуговування на перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Л-00000428 від 31.08.2018 р., рахунок-фактура № Л-00000428 від 28.08.2018 р., заявка на перевоз вантажу автотранспортом № 1/27/08 від 27.08.2018 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Л-00000425 від 29.08.2018 р., рахунок-фактура № Л-00000415 від 28.08.2018 р., заявка на перевоз вантажу автотранспортом № 1/20/08 від 20.08.2018 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Л-00000376 від 06.08.2018 р., рахунок-фактура № Л-00000366 від 30.07.2018 р., заявка на перевоз вантажу автотранспортом № 1/24/07 від 24.07.2018 р., договір № 3001/18 від 30.01.2018 р., укладений з ФОП Пахомова ОСОБА_2 ., предметом якого є організація перевезення вантажів у відповідності до діючого законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій та узгоджень та інших нормативних документів в галузі транспортно-експедиційній діяльності, рахунок № 412 від 31.07.2018 р., акт виконаних робіт № 412 від 07.08.2018 р., заявка № 27/07-1 від 27.07.2018 р., рахунок № 401 від 31.07.2018 р., акт виконаних робіт № 401 від 07.08.2018 р., заявка № 23/07-1 від 23.07.2018 р., договір про організацію автомобільних перевезень № 26-06-18 від 26.06.2018 р., укладений з ПП ОСОБА_3 (експедитор), акт здачі-приймання виконаних робіт № 195 від 30.08.2018 р., рахунок-фактура № 195 від 28.08.2018 р., заявка на надання транспортних послуг від 23.08.2018 р., акт здачі-приймання виконаних робіт № 187 від 20.08.2018 р., рахунок-фактура № 187 від 17.08.2018 р., заявка на надання транспортних послуг від 16.08.2018 р., акт здачі-приймання виконаних робіт № 166 від 02.08.2018 р., рахунок-фактура № 166 від 31.07.2018 р., заявка на надання транспортних послуг від 25.07.2018 р., договір на перевезення вантажів № 25 від 17.08.2018 р., укладений з ФОП ОСОБА_4 (перевізник), акт виконаних робіт № 28 від 27.08.2018 р., заяка-договір на міжнародне перевезення вантажу № 35 від 17.08.2018 р., рахунок № 28 від 20.08.2018 р.

Суд зазначає, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ Сігма Профіт у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагент позивача ТОВ Сігма Профіт був зареєстрований як юридична особа, був платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Також актом перевірки не спростовано, що податкові накладні, виписані ТОВ Сігма Профіт на адресу ТОВ Українська машинобудівна група , містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ Українська машинобудівна група сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду а також формування валових витрат позивача за господарськими відносинами з наведеним контрагентом.

Слід вказати, що видами господарської діяльності ТОВ Українська машинобудівна група є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля (основний); вантажний автомобільний транспорт, що, в свою чергу, пояснює необхідність придбання великого обсягу послуги з проведення ультразвуковій дефектоскопії залізничних частин та антикорозійній обробці поверхні (покриття) металевих виробів, як передпродажної підготовки металевих виробів, які були придбані в рамках вище наведених договорів.

Отже, суд вказує на доведеність використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаних у ТОВ Сігма Профіт послуг, оскільки придбані послуги використані позивачем з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Окрім того суд вказує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентом-постачальником ТОВ Сігма Профіт .

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У ході розгляду справи судом було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат, з чого прямо випливає правомірність визначення суми податку на прибуток, та податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Зокрема, судом досліджено надані позивачем первинні документи. Вказані документи, містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд робить висновок, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит по операціям з вказаним контрагентом сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

Відтак, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: « ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності» .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії» , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом» , є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом» , якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Сігма Профіт , відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1 п. 4 розділу V, п.п. 1, п.п. 2, п.п. 5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 173583,68 грн. за серпень 2018 року.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки № 11644/04-36-14-18/39069709 від 11.03.2019 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0012181418 від 19.04.2019 року підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3905,64 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 535 від 13.05.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3905,64 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 193-194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група (51938, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Матросова, б. 19, ЄДРПОУ 39069709) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0012181418 від 19 квітня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 260 376 грн., в тому числі 173 584,00 грн. податкового зобов`язання та 86 792,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська машинобудівна група (51938, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Матросова, б. 19, ЄДРПОУ 39069709) понесені позивачем судові витрати в сумі 3 905,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков