Рішення

від 12.07.2019 по справі 300/1006/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2019 р. справа № 300/1006/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Івано-Франківськ про стягнення податкового боргу в сумі 139 571,90 грн., -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2019 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Івано-Франківськ (далі - відповідач, ТзОВ Вторма-Івано-Франківськ ) про стягнення податкового боргу в сумі 139 571,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість та орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 139 571,90 грн.

14.05.2019 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

19.04.2001 здійснено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Івано-Франківськ , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 49-51). Відповідач перебуває на податковому обліку в Івано-Франківській ДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов`язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підставі вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- податкову декларацію на додану вартість від 20.01.2017 за грудень 2016 року на суму 78,00 грн. (а.с. 13);

- податкову декларацію на додану вартість від 19.02.2017 за січень 2017 року на суму 21,00 грн. (а.с. 14);

- податкову декларацію на додану вартість від 19.03.2017 за лютий 2017 року на суму 167,00 грн. (а.с. 14).

Однак, визначений Законом обов`язок щодо сплати задекларованого податку на додану вартість відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 230,00 грн. (у зв`язку із частковою сплатою).

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача зі сплати податку на додану вартість згідно вищезазначених декларацій у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту подання таких декларацій.

Судом також встановлено, що на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом проведена камеральна перевірка ТзОВ Вторма-Івано-Франківськ .

За результатами перевірки складено акт №10495/09-19-55-01/31263297 від 05.07.2018, яким зроблено висновки про порушення відповідачем термінів сплати самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та сплати узгоджених сум з податку на додану вартість згідно винесеного податкового повідомлення-рішення №0003481201 від 22.11.2016 та №0003601201 від 23.11.2016, чим порушено вимоги підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (а.с. 25-26).

З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0047115501 від 05.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 34,00 грн. (а.с. 27), яке вручено відповідачу 10.07.2018 (а.с. 29).

Також на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31.01.2017 до 31.05.2017 та зареєстрованих до 20.06.2017.

За результатами перевірки складено акт №3587/09-19-55-12/31263297 від 27.12.2018, яким зроблено висновки про порушення відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме реєстрація податкових накладних в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації на загальну суму 2 445,34 грн. податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних (а.с. 30-31).

З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0123335512 від 27.12.2018 про накладення штрафу у розмірі 264,51 грн. (а.с. 32-33), яке вручено відповідачу 04.01.2019 (а.с. 35).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно положень підпункту 56.17.5. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Суд зазначає, що відповідачем податкові повідомлення-рішення №0047115501 від 05.07.2018 та №0123335512 від 27.12.2018 не оскаржені, та як наслідок, у відповідності до норм Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

Таким чином, заборгованість ТзОВ Вторма-Івано-Франківськ з податку на додану вартість становить 528,51 грн.

Відповідно пункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2).

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю, а саме:

- податкову декларацію від 20.02.2018 (а.с. 16-17).

- податкову декларацію від 20.02.2019 (а.с. 18-19).

Судом також встановлено, що на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ТзОВ Вторма-Івано-Франківськ грошових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб.

За результатами перевірки складено акт №10422/09-19-55-01/31263297 від 03.07.2018, яким зроблено висновки про порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (а.с. 20-21).

З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0046285501 від 04.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 20 820,26 грн. (а.с. 22) та №0046275501 від 04.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 5 075,23 грн. (а.с. 22), які вручено відповідачу 09.07.2018 (а.с. 24) та які відповідач не оскаржив.

Таким чином, заборгованість ТзОВ Вторма-Івано-Франківськ з орендної плати з юридичних осіб 133 559,34 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №22398-25 від 06.09.2016 (а.с. 12), яку останній отримав 08.09.2016, що підтверджується підписом уповноваженої особи на податковій вимозі.

Однак, відповідач вимогу форми Ю за №22398-25 від 06.09.2016 залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, не сплатив.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Таким чином, 528,51 грн. податку на додану вартість та 139 043,39 грн. орендної плати утворює податковий борг відповідача в загальній сумі 139 571,90 грн., який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про борг за платежами (а.с. 11) та інтегрованими картками платника податків (а.с. 36-48).

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 139 571,90 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Івано-Франківськ (вул. Ботанічна, 10А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 31263297) в дохід бюджету податковий борг в сумі 139 571 (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну) грн. 90 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Вторма-Івано-Франківськ : вул. Ботанічна, 10А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 31263297.

Суддя Кафарський В.В.