Рішення

від 08.07.2019 по справі 440/1442/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1442/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

та представників сторін:

від позивача - Коваль В.І.,

від відповідача - Гордієнко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Грабарівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лубенська місцева прокуратура Полтавської області про визнання неправомірним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Грабарівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (надалі - відповідач, Грабарівська сільська рада), у якому просила:

визнати неправомірним та скасувати розпорядження Сільського голови від 15.01.19 №3 "Про дисциплінарну відповідальність головного бухгалтера ОСОБА_1 ";

стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до неї дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошеної догани за порушення вимог законодавства про публічні закупівлі. За твердженням позивача, опублікування відомостей про закупівлі у електронній системі не відноситься до її повноважень як головного бухгалтера Сільської ради.

2. Позиція відповідача.

Згідно з частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали суду від 8.05.19 про відкриття провадження у цій справі відповідачем отримано 13.05.19, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603926304345 /а.с. 57/.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач, відзив на позов у визначений законом строк до суду не подав, про наявність поважних причин його неподання суд не повідомив.

3. Позиція третьої особи.

4.07.19 судом одержані письмові пояснення Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області на позовну заяву ОСОБА_1 , у яких прокурор наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог та просив справу розглядати без його участі /а.с. 73-75/.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8.05.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Судове засідання 29.05.19 не відбулось з огляду на перебування головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 12.06.19 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з огляду на зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 8.07.19 позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 розпорядженням голови Грабарівської сільської ради від 11.04.02 №13 прийнята на посаду спеціаліста сьомої категорії (головного бухгалтера) як така, що успішно пройшла конкурс /а.с. 39/.

15.04.02 позивачем прийнято Присягу посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджено записом у трудовій книжці №28 /а.с. 41 - зворот/.

15.01.07 ОСОБА_1 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджено записом у трудовій книжці №30 /а.с. 42/.

2.01.19 Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області за вих.№01/04-28вих18 голові Грабарівської сільської ради внесено подання у порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", яким запропоновано ініціювати проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог Закону України "Про запобігання корупції", при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за результатами якого вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Грабарівської сільської ради /а.с. 24-25/.

Підставою для внесення цього подання зазначено те, що Грабарівською сільською радою у системі електронних закупівель не оприлюднений звіт про укладений з ФОП Нагулою В.І. договір від 16.10.18 №10 про закупівлю спортивного обладнання вартістю 60000,00 грн.

Розпорядженням Грабарівського сільського голови від 3.01.19 №2 "Про створення комісії з проведення службового розслідування" призначено проведення службового розслідування за фактом порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 вимог пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо оприлюднення звітів про укладання договорів за 2018 рік, утворено комісію з проведення службового розслідування /а.с. 26-27/.

14.01.19 Комісією складено акт службового розслідування №1, у якому вказано на порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 вимог статті 147 Кодексу законів про працю України та необхідність її притягнення до дисциплінарної відповідальності /а.с. 28/. Акт службового розслідування містить висновок про те, що позивач, провівши оплату за спортивне обладнання, придбане у ФОП ОСОБА_2 за договором від 16.10.18 №10 /а.с. 30-35/, всупереч вимог Закону України "Про публічні закупівлі" не оприлюднила даний договір у системі електронних закупівель.

На цій підставі Грабарівським сільським головою 15.01.19 видане розпорядження №3 "Про дисциплінарну відповідальність головного бухгалтера ОСОБА_1 ", яким позивачу оголошено догану /а.с. 29/.

Не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржила його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

За змістом частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 10 названого Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: (...) звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

При цьому, згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа (особи) - службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

В силу положень абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" органи прокуратури віднесені до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно з частиною третьою статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.17 №691) /надалі - Порядок №950/.

Пунктами 7-9 Порядку №950 визначено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

Згідно з частиною першою статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

За змістом статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

У межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визначено висновки службового розслідування про порушення позивачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, позивачу оголошено догану з огляду на те, що нею після проведення оплати за договором від 16.10.18 №10, укладеним між Грабарівською сільською радою та ФОП ОСОБА_2 , щодо придбання спортивного обладнання загальною вартістю 60000,00 грн не опубліковано у електронній системі закупівель звіт про виконання такого договору.

Однак, суд не погоджується з наведеним твердженням, з огляду на такі обставини.

Системний аналіз наведених вище положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для висновку, що відповідальність за виконання вимог цього закону покладається на голову та секретаря тендерного комітету замовника або уповноважену особу, визначену відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

До матеріалів справи залучено копії посадової інструкції головного бухгалтера Грабарівської сільської ради ОСОБА_1 та функціональних обов`язків бухгалтера, дослідивши які суд встановив, що ними головного бухгалтера не уповноважено на опублікування відомостей про публічні закупівлі у електронній системі закупівель.

Так само суду не надано інших доказів покладення на головного бухгалтера Грабарівської сільської ради ОСОБА_1 відповідальності за організацію та проведення процедур закупівлі.

Натомість судом встановлено, що розпорядженням Грабарівського сільського голови від 28.01.14 №4 "Про утворення тендерного комітету для закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти при Грабарівській сільській раді", яким визначено персональний склад Тендерного комітету та затверджено Положення /а.с. 19-23/.

Відомості про введення до складу Тендерного комітету головного бухгалтера Грабарівської сільської ради ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

Як пояснила у судовому засіданні позивач, нею після отримання оригіналу договору від 16.10.18 №10 та рахунків на оплату вартості спортивного обладнання, виписаних ФОП ОСОБА_2 , проведено оплату вартості придбаних товарів у розмірі 60000,00 грн. При цьому, договір підписаний Грабарівським сільським головою, а на рахунках останнім проставлено резолюцію "До оплати" /а.с. 30-33/.

У судовому засіданні сторони повідомили про те, що сільським головою розпорядження про покладення на ОСОБА_1 обов`язків з опублікування відомостей про публічні закупівлі у електронній системі закупівель чи визначення її відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі не видавались.

З урахуванням наведеного, за відсутності у матеріалах справи належних доказів покладення на головного бухгалтера Грабарівської сільської ради ОСОБА_1 відповідальності за організацію та проведення процедур закупівлі, опублікування відомостей про публічні закупівлі у електронній системі закупівель чи введення її до складу Тендерного комітету, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Надаючи оцінку спірному розпорядженню Грабарівського сільського голови від 15.01.19 №3 суд також враховує, що відповідачем не дотримані процедурні вимоги Порядку №950 щодо проведення службового розслідування.

Так, матеріали справи не містять відомостей про повідомлення позивача про проведення службового розслідування, відібрання від ОСОБА_1 письмових пояснень, ознайомлення зі змістом акта службового розслідування від 14.01.19 №1 та надання даного акта на підпис особі, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.

Письмові пояснення надані ОСОБА_1 лише 16.01.19, після проведення службового розслідування та прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності /а.с. 37/.

Сам акт за формою та змістом не відповідає вимогам пункту 8 Порядку №950, оскільки у ньому не зазначено: рік народження, освіту, строк перебування ОСОБА_1 на займаній посаді; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень.

Більш того, ні акт службового розслідування, ані спірне розпорядження не містять висновків з посиланням на аналіз норм закону та фактичних обставин, з урахуванням яких відповідач дійшов висновку про наявність саме в діях позивача порушення вимог закону. Натомість, у вказаних документах лише зазначено про необхідність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на неоприлюднення договору у системі електронних закупівель без посилання на наявність у позивача таких обов`язків.

Окрім того, Комісією у акті службового розслідування не запропоновано вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством, як того вимагає пункт 8 Порядку №950.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

Разом з цим, у ході розгляду справи встановлено та підтверджено належними доказами, що позивач не входить до складу Тендерного комітету Грабарівської сільської ради та у розумінні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" не є уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі, а відтак, не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог згаданого Закону.

На цій підставі суд констатує, що розпорядження Грабарівського сільського голови від 15.01.19 №3 "Про дисциплінарну відповідальність головного бухгалтера ОСОБА_1 " не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому його належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 у цій частині - задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн, суд дійшов такого висновку.

Статтею 237 1 Кодексу законів про працю України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За приписами статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У даному випадку, нанесення моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що факт незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та порушення її прав як найманого працівника призвів до значних моральних страждань, втрати впевненості у завтрашньому дні та побоювань незаконного звільнення з боку роботодавця. Наведене, за твердженням позивача, спричинило сильний стан її душевного хвилювання, подіяло як психотравмуючий фактор, що позначилось на її самопочутті (підвищенні артеріального тиску, постійної головної болі, порушення сну, підвищення тривожності тощо).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту нанесення позивачу моральних страждань та їх причинного зв`язку. Зокрема, позивачем, з огляду на повідомлені обставини, не надано доказів звернення за фаховою медичною допомогою, перебування у закладах охорони здоров`я, залучення для цього додаткових коштів.

Оцінюючи доводи позивача про значні моральні страждання, суд враховує, що пунктом 2 розпорядження Грабарівського сільського голови від 15.01.19 №3 передбачено застосування до позивача заходів заохочення протягом дії дисциплінарного стягнення /а.с. 29/.

До того ж, оголошене позивачу розпорядженням Грабарівського сільського голови від 15.01.19 №3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани зняте розпорядженням від 21.01.19 №4 /а.с. 36/, тобто діяло протягом шести днів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. Відтак, у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 19.04.19 №5157 /а.с. 5/. Сплачена сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /а.с. 6/.

За змістом частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору стало прийняття Грабарівським сільським головою протиправного розпорядження про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за можливе компенсувати позивачу судові витрати у розмірі сплаченого судового збору повністю.

Крім того, позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

У цій справі позивач просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Грабарівської сільської ради витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

На підтвердження розміру витрат позивачем надані копії договору про надання правової допомоги /а.с. 81/, акта прийому робіт від 8.07.19 /а.с. 80/, квитанції від 8.07.19 №000072 /а.с. 78/, калькуляції з детальним описом виконаних робіт /а.с. 79/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд встановив, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінені у розмірі 6500,00 грн.

При цьому пунктом 6 договору про надання правової допомоги від 1.04.19 №01/04 визначено, що вартість послуг адвоката визначається сторонами по домовленості за одну годину роботи у розмірі 1000,00 грн /а.с. 81/.

Зі змісту акта прийому робіт та калькуляції судом встановлено, що адвокатом фактично витрачено 0,5 год на юридичну консультацію, сукупно 5 годин на підготовку та написання позовної заяви, заяви про усунення недоліків позову, заяви про поновлення строку на звернення до суду, клопотання про відкладення розгляду справи, а також одну годину на участь в судовому засіданні 8.07.19 /а.с. 79, 80/.

Відповідач заперечень на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надав, пов`язаність таких витрат з розглядом цієї справи, співмірність їх розміру зі складністю справи та фактичність понесення таких витрат позивачем не заперечував.

З урахуванням наведеного, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі понесені ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Грабарівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лубенська місцева прокуратура Полтавської області про визнання неправомірним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сільського голови Грабарівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 15 січня 2019 року №3 "Про дисциплінарну відповідальність головного бухгалтера Думнич В. ОСОБА_3 ".

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Грабарівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21046199; вул. Центральна, 4-а, с. Грабарівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37013) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 12 липня 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба