Рішення

від 09.07.2019 по справі 826/11549/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 липня 2019 року справа №826/11549/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпротрейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Укрпротрейд") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 29 серпня 2017 року №0011594004 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із протиправністю податкового повідомлення-рішення відповідача, оскільки протягом перевіреного періоду позивачем вчинялись дії щодо реєстрації акцизних накладних, проте, з незалежних від позивача обставин дані акцизні накладні не були зареєстровані внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у невідображенні обсягу пального, на який ТОВ "Укрпротрейд" мало право зареєструвати акцизні накладні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11549/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позову заяву, у якому вказав, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України та, як наслідок, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що наслідком неприйняття відповідачем акту інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01 березня 2016 року вказано можливе припинення дії договору про визнання електронних документів. Проте, в силу положень податкового законодавства, договір про визнання електронних документів є дійсним, а відповідач зобов`язаний був прийняти поданий позивачем засобами електронного зв`язку акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01 березня 2016 року та відобразити відповідні показники в базі даних.

В судовому засіданні 29 березня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

06 червня 2017 року відповідачем за наслідками камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з акцизного податку складено акт №26/205/40/38984887 (далі по тексту - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 120-2.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: акцизна накладна №9 від 29 квітня 2016 року на суму 91 027,96 грн. з граничним терміном реєстрації до 14 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 130 календарних дні; акцизна накладна №6 від 25 квітня 2016 року на суму 398 473,96 грн. з граничним терміном реєстрації до 10 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 134 календарних дні; акцизна накладна №7 від 26 квітня 2016 року на суму 22 657,41 грн. з граничним терміном реєстрації до 11 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 133 календарних дні; акцизна накладна №8 від 29 квітня 2016 року на суму 113 043,31 грн. з граничним терміном реєстрації до 14 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 130 календарних дні; акцизна накладна №10 від 05 травня 2016 року на суму 12 171,63 грн. з граничним терміном реєстрації до 20 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 124 календарних дні; акцизна накладна №5 від 22 квітня 2016 року на суму 213 307,27 грн. з граничним терміном реєстрації до 07 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 137 календарних дні; акцизна накладна №4 від 22 квітня 2016 року на суму 17 733,82 грн. з граничним терміном реєстрації до 07 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 137 календарних дні; акцизна накладна №11 від 22 квітня 2016 року на суму 107 240,77 грн. з граничним терміном реєстрації до 07 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 137 календарних дні; акцизна накладна №12 від 20 квітня 2016 року на суму 109 901,70 грн. з граничним терміном реєстрації до 05 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 139 календарних дні; акцизна накладна №13 від 20 квітня 2016 року на суму 62 904,45 грн. з граничним терміном реєстрації до 05 травня 2016 року зареєстрована 21 вересня 2016 року з порушенням граничного терміну реєстрації на 139 календарних дні.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем винесено рішення від 30 червня 2017 року №18906/10/26-15-4-04-15 залишено заперечення без задоволення, а висновки акта - без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 29 серпня 2017 року №0002714004, яким за порушення позивачем пункту 120 2 .1 статті 120 2 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до ТОВ "Укрпротрейд" застосовано штрафні санкції у розмірі 574 231,12 грн.

За результатами розгляду скарг на податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року №0002714004 рішенням Державної фіскальної служби України від 22 серпня 2017 року №18641/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року №0002714004 скасовано в частині нарахування штрафу в розмірі 114 846,24 грн., а скаргу задоволено частково.

29 серпня 2017 року відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0011594004, яким за порушення позивачем пункту 120 2 .1 статті 120 2 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до ТОВ "Укрпротрейд" застосовано штрафні санкції у сумі 459 384,88 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Пунктом 58 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" №909-VIII від 24 грудня 2015 року Податковий кодекс України доповнено статтею 231 (Акцизна накладна) та статтею 232 (Електронне адміністрування реалізації пального).

Згідно з пунктом 1 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" №909-VIII від 24 грудня 2015 року, вказані доповнення до Податкового кодексу України набрали чинності з 01 березня 2016 року.

Згідно підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пункту 232.1 статті 232 Податкового кодексу України облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 01 березня 2016 року.

Відповідно пункту 31 Порядку протягом 20 календарних днів починаючи з 01 березня 2016 року платник податку зобов`язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року із зазначенням адрес об`єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, у яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючі документи на відповідні об`єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об`єктів.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується наказом Мінфіну.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дати його подання.

Зазначені в акті інвентаризації обсяги залишку пального у розрізі кодів згідно з УКТЗЕД одноразово збільшують показник (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання вказаних положень Порядку направив засобами електронного зв`язку акт інвентаризації обсягів залишку пального 18 березня 2016 року та 21 березня 2016 року (граничний термін подання - 21 березня 2016 року), який не прийнято із зазначенням помилки "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА від 10 квітня 2008 року №233, а сааме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності".

Оскільки відповідачем не прийнято акт інвентаризації обсягів залишку пального засобами електронного зв`язку, позивач подав 21 березня 2016 року до ДПІ у Печерському районі вказаний акт, про що свідчить відповідний штамп про отримання на відповідному супровідному листі ТОВ "Укрпротрейд" №21/1.

Згідно з довідкою від 05 травня 2016 року №26/64/40/38984887 "Про результати перевірки ТОВ "Укрпротрейд" даних акта інвентаризації обсягів залишку пального, поданого відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо відповідності обсягів пального, зазначених в акті інвентаризації, фактичним даним та/або даних бухгалтерського обліку" перевіркою підтверджено відображені позивачем інвентаризаційні залишки пального станом на 01 березня 2016 року.

Відповідно до пунктів 231.1, 231.5, 231.6 статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов`язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

З наведеного вбачається, що на позивача покладено обов`язок в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 120 2 .1 статті 120 2 Податкового кодексу України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення дій щодо реєстрації акцизних накладних протягом спірного періоду.

Згідно з пунктом 231.6 статті 231 Податкового кодексу України підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення позивачем дій щодо реєстрації спірних акцизних накладних чи відмови відповідача в їх реєстрації із зазначенням причин, суд позбавлений можливості дослідити наявність чи відсутність підстав для відмови у прийнятті акцизних накладних.

При цьому, позивач не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних, зазначених в акті перевірки, однак, зазначає, що таке порушення сталося у зв`язку із відмовою в своєчасній реєстрації акцизних накладних через відсутність своєчасного відображення обсягу залишку пального в базі даних. Позивач зазначає, що він своєчасно подав акт інвентаризації обсягів залишку пального, однак, інформація з акта інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року позивача не була відображена в базі даних, а відтак не відбулося одноразового збільшення показників (еАНакл) за відповідними кодами згідно з УКТЗЕД як обсягу, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Отже, позивачем вчинено всі дії, необхідні для реєстрації акцизних накладних.

Однак, суд звертає увагу, що поведінка позивача та поведінка ДПІ у Печерському районі щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних за перевіряємий період, дії відповідача щодо невідображення обсягів залишку пального станом на 01 березня 2016 року згідно акта інвентаризації обсягів залишку пального, а також інформація акта інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року не є предметом доказування у даному спорі; суд звертає увагу, що позивач не оскаржує правомірність дій відповідача в цій частині; у свою чергу пункт 120 2 .1 статті 120 2 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

У справі містяться витяг від 19 вересня 2016 року з СЕАРП, з якого вбачається про включення до СЕАРП залишків пального позивача станом на 01 березня 2016 року. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження невключення залишків пального позивача станом на 01 березня 2016 року до СЕАРП до 19 вересня 2016 року; при цьому, із наведеної в акті камеральної перевірки таблиці вбачається, що позивач розпочав реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 21 вересня 2016 року.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення термінів реєстрації акцизних накладних, є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а застосування до позивача штрафних санкцій здійснено у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 серпня 2017 року №0011594004 нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Укрпротрейд" не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпротрейд" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпротрейд" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 14, група нежилих приміщень №50А; ідентифікаційний код 38984887);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко