Постанова

від 09.07.2019 по справі 910/16718/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. Справа№ 910/16718/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Буравльова С.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Калганова А.В. - адвокат

від відповідача: Безовчук М.Л. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019, повний текст якого складений 08.04.2019

у справі № 910/16718/18 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія 1999

до Товариства з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр

про стягнення 550 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача 550 000,00 грн. заборгованості за договором № 29-0517 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 29.05.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2019, повний текст якого складений 08.04.2019, у справі № 910/16718/18 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов`язку по поверненню позивачу отриманих на виконання спірного договору коштів.

При цьому суд першої інстанції зазначив про те, що відповідачем не доведено суду що спірний договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 вчинено з метою приховування іншого правочину; не доведено спрямованість волі сторін на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; не доведено настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені спірним договором.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі №910/16718/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю а також визнати удаваним договір №29-05-17 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 29.05.2017.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що спірне рішення прийнято на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на ті ж саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що спірний договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 по своїй суті є удаваним правочином та укладений сторонами для приховання правовідносин сторін за договором генпідряду № 4-2Б/4 від 22.02.2017.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не було вжито належних заходів для встановлення та перевірки доводів відповідача, зокрема не було викликано та допитано свідків спірних правовідносин, не було подано оцінки тому факту, що засновниками позивача та ТОВ Сінергія 1991 (особи яка є стороною договору генпідряду № 4-2Б/4 від 22.02.2017) є близькі особи відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції та пов`язані між собою особи відповідно до визначення згідно п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 справу № 910/16718/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Зубець Л.П.

Ухвалою від 27.05.2019 колегією суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Буравльов С.І., Зубець Л.П:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18;

- справу № 910/16718/18 призначено до розгляду на 18.06.2019 о 11:20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 13.06.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- повідомлено учасників судового процесу, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

01.07.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що укладенням договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 сторони мали на меті надання (приймання) поворотної фінансової допомоги, а не погашення неіснуючих боргів у правовідносинах між відповідачем та ТОВ Синергія 19991 , що підтверджується наданими документами, необхідність надання пояснень свідками по іншій справі, за іншим договором між іншими сторонами та за іншим предметом відсутня, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

У вказаному відзиві позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке.

Клопотання про поновлення строку на подання відзиву обґрунтовано тим, що на юридичну адресу позивача поштове відправлення з копією апеляційної скарги не надходило, вказану скаргу ним було отримано лише після судового засідання 18.06.2019 а договір про надання правової допомоги з адвокатом позивачем було укладено лише 11.06.2019.

Частиною 1 ст. 263 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою від 27.05.2018, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 13.06.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119).

За приписами ч. 3 ст. 119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119).

З відомостей, які містяться на он-лайн сервісі Укрпошти Відстеження поштових пересилань , слідує, що копія апеляційної скарги у цій справі заявником отримана не була (штрихкодовий ідентифікатор 0103268882840).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу від 27.05.2018, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18 та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 13.06.2019, учасникам справи надіслано 30.05.2019.

Вказану ухвалу позивачем отримано 10.06.2019 що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з штрихкодовими ідентифікаторами № 0411627996986 та № 0411627996888.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає за можливе поновити строк для надання позивачу можливості реалізувати право на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Станом на 09.07.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до платіжних доручень №460 від 29.05.2017 на суму 150 000,00 грн., №1400 від 29.05.2017 на суму 100 000,00 грн., № 1422 від 01.06.2017 на суму 200 000,00 грн., №2231 від 30.06.2017 на суму 100 000,00 грн. позивачем відповідачу перераховані грошові кошти на загальну суму 550 000,00 грн. з призначенням платежу: зворотня фінансова допомога згідно договору №29-05-17 від 29.05.2017 року Без ПДВ .

При цьому матеріали справи не містять підписаний обома сторонами примірник вказаного договору №29-05-17 від 29.05.2017.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що між сторонами була досягнута домовленість про укладення договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 29-0517 від 29.05.2017, позивачем відповідачу примірки вказаного договору були передані для підписання, проте останній їх не підписав.

На підтвердження факту передачі вказаного договору для підписання позивачем до матеріалів справи долучені копію акту прийому-передачі (а.с. 21) яким сторони зафіксували передачу позивачем відповідачу для підписання двох оригінальних примірників договору № 29-0517 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 29.05.2017.

Водночас у відзиві на позов відповідач проти підписання ним спірного договору заперечує зазначаючи про відсутність його волевиявлення щодо підписання вказаного договору та зазначає про те, що вказаний договір по своїй суті є удаваним правочином та укладений сторонами для приховання правовідносин сторін за договором генпідряду № 4-2Б/4 від 22.02.2017.

Щодо вказаних посилань колегія суддів зазначає про таке.

Як встановлено вище позивач направив відповідачу для підписання два оригінальних примірники договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 29-0517 від 29.05.2017, а в подальшому перерахував кошти на його виконання.

Вказані кошти відповідачем позивачу, як помилковий переказ, повернуті не були.

Згідно з п.1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в України помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 №227/95 Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України , який діяв станом на дату перерахування коштів, підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п`ятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.

Отже, відповідач, у випадку помилкового отримання від позивача 29.05.2017, 01.06.2017 та 30.06.2017 грошових коштів в загальній сумі 550 000,00 грн. з призначенням платежу зворотня фінансова допомога згідно договору №29-05-17 від 29.05.2017 року Без ПДВ ., мав повернути їх позивачу в строк по 05.06.2017, 06.06.2017 та 07.07.2017 відповідно, проте таких дій не вчинив.

Так само в матеріалах справи відсутні й докази того, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо з`ясування у позивача підстав перерахування спірних коштів.

Вказані обставини свідчать про те, що сторонами підтверджено факт укладення договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 29-0517 від 29.05.2017, та про те, що відповідач прийняв виконання позивачем обов`язку, встановленого договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 29-0517 від 29.05.2017, як належне.

Щодо посилань відповідача на те, що вказаний договір є удаваним правочином та укладений сторонами для приховання правовідносин сторін за договором генпідряду № 4-2Б/4 від 22.02.2017 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова конструкція статті 235 ЦК України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести, для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено суду що спірний договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 вчинено з метою приховування іншого правочину; не доведено спрямованість волі сторін на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; не доведено настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені спірним договором.

При цьому колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що відповідно до вимог ч.ч.1, 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України :

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

- суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимим доказами довести факт удаваності спірного правочину, в той час як суд не має право самостійно збирати докази.

З огляду на викладені обставини посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було вжито належних заходів для встановлення та перевірки доводів відповідача, зокрема не було викликано та допитано свідків спірних правовідносин, колегією суддів не приймаються.

При цьому колегія суддів зазначає, що правила врахування у господарському процесі показань свідків, як одного з способів доказування певних обставин у справі, врегульовані § 2. Показання свідків Глави 5. Докази та доказування ГПК України.

За правилами ст.88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч.1); підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом (ч.3); заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ч.4).

Відповідно до ч.1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання (ч.2 ст. 89 ГПК України).

Отже, згідно з вимогами законодавства виклику судом свідка для допиту, за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи, має передувати долучення до матеріалів справи в строк, встановлений судом для подання доказів, письмової заяви свідка, підпис якого на заяві посвідчена нотаріусом.

Відповідачем як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не було подано заяв свідків, що взагалі виключає можливість виклику свідків в судове засідання.

За умовами п.1.1. договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 позикодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) поворотну безпроцентну фінансову допомогу для ведення статутної діяльності позичальника, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу у розмірі 1 000 000,00 грн.

Згідно п. 4.3. договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу на строк до 01.07.2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що за умовами договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 позивач надав відповідачу фінансову допомогу в сумі 550 000,00 грн., проте відповідач у встановлений спірним договором строк її не повернув.

Як вбачається із претензії позивача за вих. №18092017-1 від 18.09.2017 року, позивач, з метою врегулювання питання про повернення грошових коштів у розмірі 550 000,00 грн. звернувся 19.09.2017 до відповідача та останній 22.09.2017 отримав вказану претензію.

На вказану претензію відповідач відповів листом вих. № 06-09-2017 від 25.09.2017 в якій заперечив проти повернення цих коштів.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання з повернення отриманої за договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №29-05-17 від 29.05.2017 фінансової допомоги в сумі 550 000,00 грн., а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача фінансової допомоги в сумі 550 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, в тому числі і за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Каспіан Сервіс Укр на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 910/16718/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16718/18.

Повний текст постанови складено: 12.07.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

С.І. Буравльов