Рішення

від 02.07.2019 по справі 917/76/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 Справа № 917/76/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровське"

до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Укртехнопром"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

про скасування рішення

За участю представників:

від позивача: Усенко С. О.; Вигодський С. В.

від відповідача: Пономаренко Н. О. (після перерви - не з`явився);

від третьої особи (ПП "Укртехнопром") - не з`явився

від третьої особи ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_3

від третьої особи ( ОСОБА_2 ) - не з`явився

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровське" до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) в частині підвальних допоміжних приміщень літ. № 15 площею 282,7 кв.м в жилому будинку АДРЕСА_1 , розподілених за ПП "Укртехнопром" (код ЄДРПОУ 31622706); (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2019р. № 18313-18314 (вхід. №815 від 30.01.2019р.).

Ухвалою від 21.02.2019р. уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду. (т.1, а.с.116-117). Подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням уточнених позовних вимог.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та забудовником ПП "Укртехнопром" 30.11.2011р. був підписаний акт приймання-передачі з балансу на баланс житлового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі місця загального користування (підвальні приміщення). Згідно ст.5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Однак, позивачу стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) частина підвального приміщення літ. №15 площею 282,7 кв.м в жилому будинку АДРЕСА_1 , передана у власність іншої особи.

Відповідач у відзиві (вхід. № 1773 від 22.02.2019р.) проти позову заперечує, посилаючись, на те що рішення № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) було прийнято в межах законодавства; позивачем не зазначено, яку саме норму права було порушено виконкомом при прийнятті оскаржуваного рішення (т.1, а.с.126-128).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 2630 від 18.03.2019р.) зазначив, що рішення ним оспорюється лише в частині підвальних приміщень, оскільки власники квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до ч.2 ст.382, ст.ст. 383,385 ЦК України є одночасно співвласниками допоміжних приміщень № 15; згідно висновку експерта та технічної документації в цих приміщеннях розташовані тепловий вузол, електрощитова та внутрішньо будинкові мережі водопостачання, водовідведення, каналізації, електро- та газопостачання. отже, ці приміщення не можуть бути передані у власність іншим особам (т.1, а.с.151).

Відповідач подав заяву (вхід. № 3976 від 17.04.2019р.) про застосування строків позовної давності (т.2, а.с.17-19).

Позивач в поясненнях (вхід. № 5415 від 24.05.2019р.) проти застосування строків позовної давності заперечує, посилаючись на те, що до дня укладання між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2017р., позивач вільно володів та користувався спірними приміщеннями, позивач не знав і не міг знати про вибуття спірного приміщення з володіння.

Позивач подав клопотання (вхід. № 6396 від 20.06.2019р.) про приєднання доказів. Клопотання задоволено судом.

Третя особа - ПП "Укртехнопром" у відзиві (вхід. № 1962 від 26.02.2019р.) не заперечує проти безоплатної передачі допоміжних приміщень в будинку позивачу за умови скасування рішення відповідача в судовому порядку (т.1, а.с.149).

Третя особа - ОСОБА_1 - в заяві (вхід. № 1871 від 25.02.2019) та в поясненнях (вхід. № 3775 від 11.04.2019) повідомила про те, що після спірного рішення вказані приміщення були відчужені ПАТ "Автокразбанком" на користь ОСОБА_2 Надалі спірні приміщення були реконструйовані у квартиру в„– 15 та технічне приміщення в„– 15А . За договором від 29.12.2017 ОСОБА_2 продав їй ( ОСОБА_1 ) вказані приміщення. Наразі вона є власником спірних підвальних приміщень у будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.132-133, 207-208).

Третя особа - ОСОБА_2 в листі (вхід. № 9703 від 01.07.2019) підтвердив реконструкцію приміщень та факт укладення договорів відчуження приміщень на користь ОСОБА_1 , до яких входить й спірне підвальне приміщення.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019р. даний позов було переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.1).

За ухвалою господарського суду від 21.01.2019р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 04.02.2019 відкрито провадження у справі № 917/76/19, призначено справу до розгляду в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (т.1 а.с.102-103).

Ухвалою від 21.02.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 21.03.2019р. (т.1, а.с.116-117).

25.02.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у цій справі вплине на її права як власника спірного підвального приміщення.

Ухвалою від 21.03.2019р. суд відклав підготовче засідання на 16.04.2019р. для з`ясування обставин набуття ОСОБА_1 права власності на спірне приміщення (т.1, а.с.188-189).

Ухвалою від 16.04.2019р. суд відклав підготовче засідання на 23.05.2019р. та залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.2, а.с.8-10).

За ухвалою від 23.05.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019р. (т.2, а.с.46-48).

В судовому засіданні від 20.06.2019р. судом оголошено перерву на 02.07.2019р.

Про час та місце розгляду справи сторони та треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 22.02.2019р, від 25.03.2019., від 23.04.2019р., від 27.05.2019р., 21.06.2019.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02.07.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. затверджено акт розподілу квартир та вбудованих адміністративних приміщень на першому та в частині підвального поверху у житловому будинку АДРЕСА_1 та надано розпорядження УЖКГ оформити документи на право власності, а КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації здійснити відповідну реєстрацію (т.1 а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р. було внесено зміни в рішення виконавчого комітету Кременчуцької мі ської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. та до акту розподілу квартир та вбудованих адміністративних приміщень на першому та в частині підвального поверху в житловому будинку АДРЕСА_1 , зокрема, щодо таких приміщень заначено:

- літ. № 15 - загальна площа 419,7 м.кв ., що складається з підвальних примі щень - 282,7 м.кв. та приміщень 1-го поверху - 137,0 м.кв., - за ПП "Укртехнопром";

- літ. № I6 - загальна площа 352,1 м.кв., що складається з підвальних приміщень - 215,5 м.кв. та приміщень 1- ого поверху - 136,6 м.кв., - за ОСОБА_4 (т.1, а.с.12).

Адміністративне приміщення літ. № 15, загальною площею 419,7 м .кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване на праві власності за ПП "Укртехнопром, що підтверджується свідоцтвом, виданим Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.06.2010р. та зареєстроване КП "Кременчуцьке міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 21.06.2010 року номер запису 2002 в книзі Н-7, реєстраційний номер 26467736 (т. 1, а.с.93-94).

Як свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Інформація з Реєстрів), ПП "Укртехпром" передав приміщення літ. № 15, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в іпотеку ПАТ "АвтоКразбанк" на підставі іпотечного договору від 15.02.2008р. (номер запису про іпотеку 1160798); (т.2, а.с.25).

17.10.2011р. рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (оформленим протоколом № 1 від 17.10.2011) було в даному будинку було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (т.1 а.с.61-62).

04.11.2011р. виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради було прийнято рішення за № 939 про реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровське" (т.1, а.с.60).

30.12.2011р. між позивачем (ОСББ "Дніпровське") та ПП "Укртехнопром" підписано двосторонній акт приймання-передачі житлового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ПП "Укртехнопром" на баланс ОСББ "Дніпровське".

Як свідчить Інформація з Реєстрів (номер запису про право власності 1160613) 14.09.2015 ПАТ "АвтоКразбанк" набув право власності на приміщення літ. № 15, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на умовах іпотечного договору від 15.02.2008р. (т.2 а.с.23).

14.09.2015 року за договором купівлі-продажу № 15 ПАТ "Автокразбанк" продав, а ОСОБА_2 придбав адміністративне приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 419,7 кв.м. Відповідна державна реєстрація права власності була проведена 14.09.2015, що підтверджується Інформацією з Реєстрів (т.1 а.с.211-212; т.2 а.с.22).

01.08.2016р. ОСОБА_2 отримав в ДАБК декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції вказаного приміщення (т.1, а.с.214-215).

10.11.2016р. ДАБК видало декларацію про готовність об`єкту до експлуатації. В результаті реконструкції із адміністративного приміщення № 15, площею 419,7 кв.м., було утворено два об`єкти нерухомості: квартира № 15 , площею 271,8 кв.м., та нежитлове приміщення № 15А площею 145,3 кв.м. (т.1, а.с.216 - 219).

Згідно пояснень ОСОБА_2 (вхід № 6703 від 01.07.2019) різниця в загальній площі - 2,6 кв.м (419,7 кв.м - 417,1 кв.м.) виникла внаслідок додатково встановлених ним цегляних стін.

В поясненнях (вхід. № 6703 від 01.07.2019) ОСОБА_2 повідомив суду про те, що квартира в„– 15 загальною площею 271,8 кв.м. складається з приміщень підвалу (цокольний поверх) площею 128,8 кв.м. та 1-го поверху площею 143,0 кв.м.; технічне приміщення № 15А складаються з підвалу (цокольного поверху) загальною площею 145,3 кв.м. В підтвердження цього він надав копії відповідних технічних паспортів станом на 17.08.2016р.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2016 та від 01.12.2016 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.219, 220).

Відповідні зміни щодо площі та номерів належного ОСОБА_2 об`єкту нерухомості були внесені до відповідного державного реєстру 29.11.2016, що підтверджується Інформацією з Реєстрів (т.2 а.с.21-22).

29.12.2017р. за договором купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.12.2017р. № 74322855 (т.1, а.с.209-210).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.12.2017р. № 109622179 ОСОБА_1 є власником технічного приміщення №15А, площею 145,3 кв.м. (т.1, а.с.222).

Також, ОСОБА_1 в поясненнях (вхід. № 3775 від 11.04.2019) та ОСОБА_2 в поясненнях (вхід № 6703 від 01.07.2019) повідомили суду про те, що ОСОБА_1 є власником технічного приміщення № 15 А, площею 145,3 кв.м. (т.1 а.с.207-208).

Позивач у позові прохає скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) в частині підвальних допоміжних приміщень літ. №15 площею 282,7 кв. в жилому будинку АДРЕСА_1 , розподілених за ПП "Укртехнопром" посилаючись на те, що:

- рішення у вказаній частині не відповідає вимогам законодавства, оскільки згідно ч. 2 ст. 382, ст. ст. 383, 385 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному бу динку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спіль ного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквар тирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конст рукції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше облад нання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одно го житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і спору ди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників бага токвартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквар тирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

- власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквар тирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвлас ників багатоквартирного будинку (будинків);

- спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку;

- власники квартир в жилому будинку АДРЕСА_1 в силу вищенаведених норм законів є одночасно співвласниками допоміжних приміщень № 15 ;

- внаслідок прийняття спірного рішення частина підвальних допоміжних приміщень літ. №15 площею 282,7 кв. в жилому будинку АДРЕСА_1 знаходяться у власності третіх осіб;

- це порушує право позивача на спірні приміщення.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері правовідносин власності відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Як було встановлено судом, оспорюване рішення № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) затверджує зміни до акту розподілу квартир та вбудованих адміністративних приміщень. Зокрема, за спірним рішенням адміністративні приміщення літ. № 15 загальною площею 419,7 м.кв. в жилому будинку АДРЕСА_1 , були розподілені за ПП "Укртехнопром".

Це рішення було фактично виконано шляхом реєстрації права власності на адміністративне приміщення літ. № 15, загальною площею 419,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ПП "Укртехнопром, що підтверджується свідоцтвом, виданим Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.06.2010р. та зареєстроване КП "Кременчуцьке міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 21.06.2010 року номер запису 2002 в книзі Н-7, реєстраційний номер 26467736. (т. 1, а.с.93-94).

Отже, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.), згідно з яким здійснено розподіл спірного приміщення за ПП "Укртехнопром", є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання , оскільки на його підставі за ПП "Укртехнопром" було зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно.

Враховуючи викладене, позов, предметом якого є скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про розподіл та передачу у власність спірних приміщень, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власників цих приміщень, оскільки у таких осіб виникло право володіння цими приміщеннями, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

При цьому судом враховуються правові позиції Верховного Суду України, викладені у постанові від 19.10.2016р. № 3-806гс16 у справі № 916/187/15, а також правові позиції Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.10.2015р. № 21-1306а15.

Отже, відсутні підстави для задоволення позову про скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 210 від 19.03.2010р.) в оспорюваній частині.

Також, слід зазначити, що дійсно ч. 1 ст. 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування відповідного правового акту, як способу захисту порушеного права, суд повинен встановити, чи є право позивача порушеним саме фактом вчинення оспорюваного акту, у чому відповідне порушення полягає, чи є сам факт визнання судом відповідного акту незаконним тим правовим засобом, що ефективно захистить порушене право позивача, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права.

Як свідчать матеріали справи, фактично підставою позовних вимог позивач зазначає порушення права власності співвласників будинку на підвальне приміщення літ. №15, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як було встановлено судом, на даний час власником спірних приміщень є третя особа - ОСОБА_1 , яка придбала їх на підставі договорів купівлі-продажу, і саме за третьою особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на це майно на момент подання позову та вирішення спору. Таким чином, саме третя особа, є особою, яка повинна бути відповідачем у спорі про порушене право позивача. Відповідач, до якого подано позов, не є особою, яка не визнає чи оспорює право власності на відповідне нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, позовні вимоги повинні бути викладені так, щоб у разі задоволення позову вони призвели до відновлення порушеного права.

В постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року № 3-1125гс16 викладено правову позицію про те, що при вирішенні спору суд повинен встановити чи є сам факт задоволення позовних вимог тим правовим засобом, що ефективно захистить цивільний інтерес особи.

На даний час Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровське" не є власником спірного майна. За даними витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

За ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно частини першої ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, громадяни мають право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що звернення позивача до суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 975 від 30.12.2009р. (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №210 від 19.03.2010р.) в частині підвальних допоміжних приміщень літ. №15 площею 282,7 кв. в жилому будинку АДРЕСА_1 , розподілених за ПП "Укртехнопром" (код ЄДРПОУ 31622706) - є неефективним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призведе до відновлення його порушених прав.

При цьому суд зазначає, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 183/1617/16, забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, є метою віндикаційного позову. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, суд зазначає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, який не приведе до відновлення прав, на захист яких подано позов. Оскільки оспорюється право власності, то належним способом захисту буде з звернення з позовом до власника про витребування майна.

З огляду на вище викладене, позов задоволенню не підлягає.

Заява відповідача про застосування позовної давності до спірних вимог судом відхиляється, оскільки позовні вимоги судом не задоволено по суті, тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Судові витрати, понесені позивачем у даній справі, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Відповідач заяви про відшкодування понесених ним судових витрат суду не подавав.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 12.07.2019.

Суддя Т. М. Безрук