Постанова

від 11.07.2019 по справі 160/2636/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2636/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року

у справі №160/2636/19

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2019 р. Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою Р №00071051411 від 07.03.2019 р. про збільшення суми грошового зобов`язання Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради за податком на додану вартість на загальну суму 523613,75 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 418891,00 грн., та за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 104722,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків контролюючого органу щодо безпідставного формування податкового кредиту, оскільки реальний характер здійснюваної господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 р. у справі № 160/2636/19 в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки, відповідачем встановлено факт заниження податку на додану вартість, що слугувало підставою для нарахування податкового зобов`язання. На підставі дослідження наданих сторонами документів суд погодився з висновками контролюючого органу, що за результатами проведеної перевірки не підтверджено реальний характер укладених позивачем угод через непідтвердження товарності даних операцій по ланцюгу постачання. Судом зазначено, що асортимент придбаних контрагентами позивача товарів не відповідає асортименту, що реалізований на адресу позивача. Крім того, сумнівність контрагентів позивача, фігурування посадових осіб цих суб`єктів господарювання в кримінальних провадженнях, відсутність достатніх матеріально-технічних засобів та трудових ресурсів свідчить про неможливість реального виконання укладених угод та протиправне формування податкового кредиту за даними операціями.

Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 р. у справі № 160/2636/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що факт придбання послуг будівельних робіт підтверджено належним чином оформлено первинною документацію. Скаржник зазначає, що відносини контрагента з третіми особами не можуть створювати негативні наслідки для господарської діяльності позивача за умови належного та сумлінного ведення останнім власної господарської діяльності.

Представниками сторін під час судового розгляду апеляційної скарги, надано ґрунтовні поясненн6я щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 01.02.2019 р. головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам, зокрема, з ТОВ БПО Гідро Технолоджі за період з 01.06.2018 р. по 31.07.2018 р.

За результатами перевірки складено акт № 5514/04-36-14-11/033413053від 08.02.2019 р. яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме: порушення п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 418891,00 грн.

На підставі акту № 5514/04-36-14-11/033413053 від 08.02.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00071051411 від 07.03.2019 р. про збільшення суми грошового зобов`язання Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпровської міської ради з податку на додану вартість на загальну суму 523613,75 грн., у тому числі, за податковим зобов`язанням 418891,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 104722,75 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з доводами контролюючого органу стосовно того, що за результатами аналізу первинних документів наданих до перевірки та аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності контрагента позивача встановлено відсутність походження будівельних матеріалів вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт, відсутність придбання будівельних машин та механізмів або придбання послуг оренди таких будівельних машин та механізмів, а отже відсутня можливість підтвердити реальний характер надання реалізованих будівельних робіт.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ БПО Гідро Технолоджі з приводу придбання будівельних робіт.

КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" ДМР укладено договір №158Т від 13.06.2018 з ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ", згідно якого: КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" ДМР (далі - Замовник) та ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ" (далі Підрядник), уклали Договір відповідно до умов якого за завданням Замовника Підрядник зобов`язується на свій ризик надати послуги з поточного ремонту залізобетонних конструкцій Південної станції аерації (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до актів виконаних робіт, позивачем придбано робіт на суму 2513346,80 грн. Суми сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, а саме: 125 667 грн за червень 2018 року, 169981 грн. за липень 2018 року, 123333 грн. за серпень 2018 року.

До перевірки на підтвердження обґрунтованості та правовірності формування податкового кредиту, позивачем надано акт огляду будівель та станції аерації від 10.04.2017 року, яким зафіксовано необхідність проведення капітального та поточного ремонтів даного об`єкту; службові листи головного інженера КП Дніпроводоканал від 11.01.2018 року, від 14.02.2018 року, від 27.03.2018 року, від 18.05.2018 року (з фотоматеріалами), від 18.05.2018 року про виявлення недоліків та об`єктів що потребують поточного ремонту; договір підряду від 13.06.2018 року №158Т, акт приймання виконаних робіт за липень 2018 року, підсумкова відомсть ресурсів за липень 2018 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року; листи ТОВ БПО Гідро Технолоджі від 20.06.2018 року; витяг з журналу тимчасових перепусток, яким підтверджено факт допуску працівників контрагента позивача на об`єкт, що ремонтується, витяг з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, акт допуску до виконання робіт від 05.07.2018 року, від 26.06.2018 року, від 17.07.2018 року, довідка про наявність обладнання від 21.05.2018 року, довідка про наявність у працівників відповідної кваліфікації від 21.05.2018 року, виписки з банку від 19.06.2018 року, від 27.07.2018 року, від 10.08.2018 року, від 31.07.2018 року, платіжні доручення , податкові накладні.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності реального надання (отримання) послуг та безпосереднього зв`язку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Раз з тим, за результатами аналізу первинних документів наданих до перевірки та аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ"(код ЄДРПОУ 41044018) встановлено відсутність походження будівельних матеріалів вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт, а саме: Цементний розчин СТ-2, Смола двокомпонентна полууретанова КарбоКрекСил, Пакери 13 мм х 110 мм, Сталеві деталі риштувань, Гіпсові вяжучі Г-3, Клоччя просочене, Сітка дротяна ткана з квадратними чарунками № 05 без покриття, Дріт арматурний композитний полімерно склопластиковий Arvit 4 АКП СП, Смола двокомпонентна поліуретанова КарбоПур, Цементна суміш Minobond, Смола двокомпонентна поліуретанова КарбоПур, Матеріал Minostop 60, Матеріал Minostop, Цементний матеріал CT-A/S, Грунтовка глибокого проникнення "Сіонол МТ".

За результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ"(код ЄДРПОУ 41044018) встановлено відсутність придбання будівельних машин та механізмів або придбання послуг оренди таких будівельних машин та механізмів.

Враховуючи обсяг будівельних матеріалів, машин та механізмів їх перевезення неможливо здійснити одним рейсом. Інформація щодо наявності транспортних засобів у ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ" відсутня, згідно аналізу ЄРПН ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ" послуги транспортування будівельних матеріалів, машин та механізмів на обєкт із залученням третіх осіб не придбавались.

Таким чином не можливо підтвердити факт виконання ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ" ідентифікованих робіт за відсутності реального придбання будівельних матеріалів, машин та механізмів, які використовуються для надання таких робіт підприємством ТОВ "БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання робіт зазначеним в акті перевірки контрагентом.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари дійсно поставлені позивачу, роботи виконані, послуги надані, але не тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит.

Доводи скаржника стосовно того, що він не має нести відповідальність за свого контрагента не враховуються колегією суддів, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним виконавцем.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

В свою чергу позивачем, як добросовісним суб`єктом господарювання не приділено уваги тому факту, що підприємство контрагент, створено за півроку до початку співпраці з КП Дніпрводоканал , здійснює свою діяльність в м. Ужгород, та за період свого існування не придбавав жодної з товарних позицій, що були реалізовані в подальшому позивачу.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування.

Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018 р.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем обґрунтованості формування податкового кредиту за відносинами з ТОВ БПО Гідро Технолоджі .

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 р. у справі № 160/2636/19 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 р. у справі № 160/2636/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко