Рішення

від 04.07.2019 по справі 908/427/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 Справа № 908/427/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика , (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 426)

про зобов'язання привести земельну ділянку та прилеглу територію до належного санітарного стану та відновлення земельної ділянки до початкового належного стану

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представники сторін:

від позивача - Шеєнко Н.І., довіреність № 01/03-20/00013 від 03.01.2019;

Пилипенко І.В., довіреність № 01/03-20/01209 від 25.04.2019;

від відповідача - не з'явився;

21.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 01/03-32/00453 від 13.02.2019 (вх. № 458/08-07/19 від 21.02.2019) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика , м. Київ про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку та прилеглу територію до будівлі 34а по вул. Тролейбусній в Заводському районі м. Запоріжжя до належного санітарного стану шляхом вивезення сміттєзвалища на полігон та відновлення земельної ділянки до початкового належного стану, в якому її передано в оренду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019 справу № 908/427/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2019 у справі № 908/427/19 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк терміном не пізніше 14.03.2019 для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2019 у зв'язку із усуненням недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/427/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/36/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2019.

Підготовче засідання у справі № 908/427/19 відкладалося до 15.05.2019, про що винесено відповідну ухвалу суду по справі від 17.04.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/427/19 до 16.06.2019, підготовче засідання відкладалося до 30.05.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/427/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.06.2019.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.07.2019, про що постановлена відповідна ухвала суду по справі від 06.06.2019.

В судовому засіданні 04.07.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 04.07.2019 не з'явився, про причини неявки уповноваженого представника суд завчасно не повідомив, про дату час та місце розгляду справи № 908/427/19 відповідач повідомлений належним чином відповідними ухвалами суду по справі. Так, ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 про оголошення перерви в судовому розгляді справи № 908/427/19 на 04.07.2019 відповідач отримав 18.06.2019, про що свідчить відмітка уповноваженої особи ПрАТ Променергоавтоматика на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-код 6900118246520).

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті всі можливі і достатні заходи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/427/19.

Суд заслухав думку представників позивача про можливості вирішення справи по суті в судовому засіданні за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Представники позивача вважають за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п., п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 04.07.2019 за відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору, крім того, 06.07.2019 є останнім днем процесуального строку розгляду по суті справи № 908/427/19 відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 83, 93, 116, 122, 126, 152 Земельного кодексу України, ст., ст. 12, 16, 17, 23 Закону України Про благоустрій населених пунктів і ст., ст. 13, 24 Закону України Про оренду землі . Позов пред'явлений позивачем з наступних підстав: 21.03.2006 Запорізькою міською радою та ЗАТ Променергоавтоматика укладено договір оренди землі № 040626100260, за яким останнє прийняло в строкове платне користування строком на десять років земельну ділянку загальною площею 0,3267 га, яка знаходиться у м. Запоріжжі, вул. Тролейбусна, 34А, для розташування виробничої бази та виконання благоустрою. Як зазначено в п. 3 договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 на земельній ділянці, яка надана в оренду, знаходиться об'єкт нерухомого майна - виробнича база орендаря. Після закінчення строку дії договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 зазначена земельна ділянка орендодавцю не поверталася. За інформацією Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області (лист № 1035/10/08-01-50-06 від 09.01.2019) ПрАТ Променергоавтоматика продовжує сплачувати орендну плату за землю за договором № 040626100260 від 21.03.2006. Таким чином, на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідач залишається користувачем земельної ділянки, яка знаходиться у м. Запоріжжі, вул. Тролейбусна, 34А та яка надавалася в оренду для розташування виробничої бази та виконання благоустрою. Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст. 24 цього ж Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Як зазначає позивач, на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності Запорізької міської ради, прилеглій до будівлі 34А по вул. Тролейбусній у м. Запоріжжі, утворилося сміттєзвалище, а саме: велика кількість будівельного матеріалу, побутових відходів, відходів виробництва, гілля. Зруйнована огорожа земельної ділянки. Також розташована будівля, яка знаходиться в напівзруйнованому стані. Отже, відповідачем, як орендарем земельної ділянки, порушуються норми чинного законодавства та умови договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 в частині дотримання державних і місцевих стандартів, нормі правил використання земель. Спілкування з відповідачем стосовно приведення земельної ділянки у належний стан позитивного вирішення не мало. Крім того, рішенням Запорізької міської ради № 41 від 22.06.2011 затвердженні Правила благоустрою території міста Запоріжжя, які є обов'язковими для виконання на території міста Запоріжжя. В порушення вимог п., п. 4.3.1, 4.3.4, 5.6 зазначених Правил відповідач не дотримується вимог законодавства України у сфері благоустрою населених пунктів, що спричиняє погіршенню екологічної обстановки території земельної ділянки. Позивач є органом, уповноваженим державою захищати інтереси територіальної громади та здійснювати функції, зокрема, забезпечення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів. Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування інших збитків. Факт захаращення території підтверджується актом обстеження території № 0021 від 19.04.2019 складеним інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради. На теперішній час є необхідним приведення земельної ділянки до належного санітарного і це має зробити власник майна та орендар земельної ділянки. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити, зобов'язати відповідача привести земельну ділянку та прилеглу територію до будівлі 34а по вул. Тролейбусній в Заводському районі м. Запоріжжя до належного санітарного стану шляхом вивезення сміттєзвалища на полігон та відновлення земельної ділянки до початкового належного стану, в якому її передано в оренду.

Відповідач у заяві-відзиві на позов вих. № 07-31 від 09.04.2019 (вх. № 08-08/7923/19 від 16.04.2019) зазначив, що дійсно між Запорізькою міською радою і ЗАТ Променергоавтоматика укладався договір оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 про надання в строкове платне користування ЗАТ Променергоавтоматика строком на десять років земельної ділянки загальною площею 0,3267 га, яка знаходиться у м. Запоріжжі, вул. Тролейбусна, 34А, для розташування виробничої бази та виконання благоустрою. На виконання вимог законодавства у зв'язку із зміною типу Товариства закрите було змінено на публічне, а публічне в 2016 році було змінено на приватне. Виробнича база орендаря на теперішній час не працює та виставлена на продаж. Відповідач зазначає, що строк дії договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 закінчився в березні 2016 року, а тому дія договору припинена на підстав пункту 33 договору та ст. 31 Закону України Про оренду землі . Відповідач не заявляв про поновлення договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 на новий термін. Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Пунктом 30 договору № 040626100260 від 21.03.2006 серед обов'язків орендаря зазначено: після закінчення строку договору оренди землі договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані. Проте, як зазначає відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору № 040626100260 від 21.03.2006 Запорізька міська рада не зверталася до ПрАТ Променергоавтоматика з вимогою про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору та не надавала на його адресу акти про повернення земельної ділянки, тому відповідач вимушений сплачувати орендну плату за земельну ділянку фактично нею не користуючись та при закінченому строку договору оренди землі. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив б/н і б/д (вх. № 08-08/8721/19 від 26.04.2019), в якій, зокрема, підтримав доводи, раніше викладені в позовній заяві, а також додатково зазначив, що предметом позову у даній справі є не повернення земельної ділянки до Запорізької міської ради за актом приймання-передачі, а зобов'язання відповідача привести земельну ділянку та прилеглу територію до будівлі 34А по вулиці Тролейбусній, що у Заводському районі м. Запоріжжя, до належного санітарного стану шляхом вивезення сміттєзвалища на полігон та відновити стан земельної ділянки до початкового належного стану, в якому її було передано в оренду. Крім того, позивач зауважує на тому, що перебування майна відповідача на земельній ділянці унеможливлює розірвання договору оренди землі.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

УСТАНОВИВ

21.03.2006 Запорізькою міською радою та Закритим акціонерним товариством Променергоавтоматика (надалі скорочено - ЗАТ Променергоавтоматика ) на підстав рішення двадцять п'ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 29/228 від 30.11.2005 укладено Договір оренди землі, за яким ЗАТ Променергоавтоматика прийняло в строкове платне користування строком на десять років земельну ділянку загальною площею 0,3267 га, яка знаходиться у м. Запоріжжі, вул. Тролейбусна, 34А, для розташування виробничої бази та виконання благоустрою.

Зазначений Договір оренди землі 28.03.2006 зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040626100260.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що у зв'язку із зміною назви організаційно-правової форми підприємства Закрите акціонерне товариство Променергоавтоматика змінило назву на Приватне акціонерне товариство Променергоавтоматика .

Як зазначено в п., п. 3,4 Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 та в Акті від 28.03.2006 прийому-передачі земельних ділянок за договором оренди землі 040626100260 на земельній ділянці, яка надана в оренду, знаходиться об'єкт нерухомого майна - виробнича база орендаря, земельна ділянка надається в оренду разом з виробничою базою орендаря.

В п. 16 Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 визначені умови збереження стану земельної ділянки, а саме: земельна ділянка повинна зберігатися у належному стані; орендар зобов'язаний використовувати орендовані земельні ділянки відповідно до умов договору та виконувати вимоги, викладені в пункті 30 даного договору.

Відповідно до п. 30 Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 орендар зобов'язаний, серед іншого: використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; використовувати орендовані земельні ділянки, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі.

Згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 155654066, дата формування: 08.02.2019) власником нерухомого майна, що складається з будівлі центрального складу інв. № 001/15; адміністративної будівлі інв. № 001/1; промислової майстерні ВГМ інв. № 3, промислової майстерні інв. № 2, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, будинок 34а, є ЗАТ Променергоавтоматика на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ № 622832 від 18.07.2006, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

За умовами п. 8 Договір оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 укладений строком на десять років.

До матеріалів справи позивачем наданий лист Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради Про надання інформації № 616/02-03 від 13.03.2019, в якому міститься інформація, що станом на 13.03.2019 земельна ділянка за адресою: вул. Тролейбусна, 34а за актом приймання-передачі від ПАТ Променергоавтоматика до Запорізької міської ради не передавалася.

Крім того, за інформацією Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області (лист № 1035/10/08-01-50-06 від 09.01.2019) ПрАТ Променергоавтоматика продовжує сплачувати орендну плату за землю за договором № 040626100260 від 21.03.2006.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що на теперішній час відповідач залишається користувачем земельної ділянки, яка знаходиться у м. Запоріжжі, вул. Тролейбусна, 34А та яка надавалася в оренду для розташування виробничої бази та виконання благоустрою.

Відповідачем у відзиві на позов визнано укладення Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 та знаходження на наданій в оренду земельній ділянці нерухомого майна, яке належить йому на праві власності. Проте, відповідачем відзначено, що на теперішній час виробнича база не працює та виставлена на продаж. Також відповідач не заперечив та не спростував, що він сплачує орендну плату за земельну ділянку не зважаючи, що фактично нею не користується та що строк дії договору оренди землі закінчився.

Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі стали ті обставини, що на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності Запорізької міської ради, прилеглій до будівлі 34а по вулиці Тролейбусній, що у Заводському районі м. Запоріжжя, утворилося сміттєзвалище, а саме: велика кількість будівельного матеріалу, побутових відходів, відходів виробництва, гілля. Зруйнована огорожа земельної ділянки. Також на земельній ділянці по вул. Тролейбусній 34а в м. Запоріжжі розташована будівля, яка знаходиться в напівзруйнованому стані. Зазначене підтверджується, зокрема, Актом обстеження території № 0021 від 19.04.2019, складеним головним спеціалістом-інспектором відділу координації діяльності та оперативного контролю в сфері благоустрою Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради Іововим Я.О. із залученням начальника відділу адміністративно-правової роботи районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Шеєнко Н.І. До Акту обстеження території № 0021 від 19.04.2019 додані фотоматеріали. Перевірка стану благоустрою території м. Запоріжжя та обстеження земельної ділянки проведено на підставі наказу заступника начальника Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 29.03.2019 № 11р.

Як зазначено в позовній заяві спілкування з відповідачем стосовно приведення земельної ділянки у належний стан та листування з ним з цього приводу протягом 2018 - 2019 років позитивного вирішення не мало.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст. 1 Земельного кодексу України (ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 66 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Як зазначено в ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншогоприродоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. (ст. 25 Закону України Про оренду землі )

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що з боку відповідача має місце порушення діючих норм земельного законодавства та умов Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 стосовно забезпечення належного санітарного стану наданої в оренду земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про благоустрій населених пунктів суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення,громадяни.

Згідно з ч. 1 ст.23 цього ж Закону до об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування.

Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію. (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про благоустрій населених пунктів )

Рішенням Запорізької міської ради від 22.06.2011 № 41 затверджені Правила благоустрою території міста Запоріжжя, які містять загальнообов'язкові на території міста Запоріжжя норми, за порушення яких винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законами України.

Відповідно до пунктів 4.3.1, 4.3.4 зазначених Правил благоустрою міста Запоріжжя на об'єктах благоустрою юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, а також громадянам забороняється: захаращувати територію, в тому числі сипучими матеріалами, конструкціями, тарою, сільськогосподарською сировиною, сміттям, побутовими відходами, відходами виробництва, накопиченням снігу та криги тощо; вивозити і звалювати сміття, будівельні, побутові, харчові відходи, відходи виробництва, траву, гілля, деревину, листя, сніг у не відведених для цього місцях, влаштовувати звалища.

Згідно п. 5.6 Правил благоустрою міста Запоріжжя прибирання вулиць, дворів, площ, мостів, тротуарів, газонів, скверів, парків, бульварів та прилеглих до них територій, ринків, вільних земельних ділянок здійснюються підприємствами, організаціями, закладами, орендарями та забудовниками, у віданні яких вони знаходяться, а також громадянами, які мають будинки на правах приватної власності.

Отже, матеріалами справи доведено, що ПрАТ Променергоавтоматика порушує законодавство України у сфері благоустрою населених пунктів.

Як вже зазначалося раніше і відповідач проти цього факту не заперечує, на земельній ділянці по вул. Тролейбусній, 34а у м. Запоріжжі знаходиться нерухоме майно, яке на праві власності належить відповідачу.

Частиною 4 статті 319 ЦК України унормовано, що власність зобов'язує

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ч. 2. ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В частині 3 цієї норми Земельного Кодексу України зазначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Запорізька міська рада є органом, уповноваженим державою захищати інтереси територіальної громади та здійснювати функції, зокрема, забезпечення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що зібрані у справі письмові докази підтверджують факт захаращення (розміщення великої кількості відходів виробництва, побутового та будівельного сміття) території земельної ділянки по вул. Тролейбусній, 34а у м. Запоріжжі. На теперішній час є необхідним приведення земельної ділянки до належного санітарного стану і такий обов'язок покладено саме на власника майна, яке розташоване на цій земельній ділянці, та орендаря земельної ділянки.

Доводи відповідача, що саме з вини Запорізької міської ради не оформлено належним чином повернення земельної ділянки по вул. Тролейбусній, 34а в м. Запоріжжі орендодавцю у зв'язку із закінченням строку Договору оренди землі № 040626100260 від 21.03.2006 судом відхиляються як безпідставні, оскільки повернення земельної ділянки до Запорізької міської ради за актом приймання-передачі не є предметом позову у даній справі, а обставини, на які посилається відповідач не підлягають встановленню під час вирішення спору у даній справі.

Крім того, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається у ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. (зазначена правова позиція викладена в постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справа № 713/1817/16-ц).

Отже, з огляду на те, що на земельній ділянці по вул. Тролейбусній, 34а в м. Запоріжжі знаходиться майно, яке належать на праві власності відповідачу, відсутні підстави для розірвання договору оренди, оскільки фактично підприємство буде продовжувати використовувати земельну ділянку.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач належними доказами доводи позивача не спростував, заперечення відповідача на позов, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхилені як безпідставні.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика , м. Київ про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку та прилеглу територію до будівлі 34а по вул. Тролейбусній в Заводському районі м. Запоріжжя до належного санітарного стану шляхом вивезення сміттєзвалища на полігон та відновлення земельної ділянки до початкового належного стану, в якому її передано в оренду, задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Променергоавтоматика , (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 426, ідентифікаційний номер юридичної особи 01417222) привести земельну ділянку та прилеглу територію до будівлі 34а по вул. Тролейбусній в Заводському районі м. Запоріжжя до належного санітарного стану шляхом вивезення сміттєзвалища на полігон та відновлення земельної ділянки до початкового належного стану, в якому її передано в оренду.

Стягувач - Запорізька міська рада, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915).

Боржник - Приватне акціонерне товариство Променергоавтоматика , (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 426, ідентифікаційний номер юридичної особи 01417222).

Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика , (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 426, ідентифікаційний номер юридичної особи 01417222) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 12 липня 2019.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.