Рішення

від 09.07.2019 по справі 910/2411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019Справа № 910/2411/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії

Представники:

від позивача : ОСОБА_11

від відповідача: Омельченко О.М.

від третьої особи 1: ОСОБА_11

від третьої особи 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він не брав участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" 20.11.2014 та не підписував рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 20/11-14 про звільнення директора ТОВ " Аніс " ОСОБА_6 , відтак, зазначені збори проведені за відсутності кворуму учасників товариства необхідного для ухвалення відповідних рішень. Зважаючи на це, позивач просить суд визнати недійсним повністю з часу прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" від 20.11.2014, оформлене протоколом № 20/11-14 та скасувати реєстраційну дію (номер запису про проведення реєстраційної дії № 10671070009003913) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс", проведену 27.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 суд ухвалив: позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення ідентифікаційний код відповідача та ідентифікаційний номер зазначеної позивачем третьої особи - ОСОБА_3 ; надання викладу обставин заявлених позивачем позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ; надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надання належних доказів у підтвердження факту відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в тому числі, документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо); надання до суду документа (документів), що підтверджують повноваження представника позивача ОСОБА_8 як адвоката; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

20.03.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Зважаючи на те, що спір у справі виник з корпоративних правовідносин, з огляду на імперативні приписи пункту 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.04.2019; зобов`язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію (02094, м. Київ, бульвар Праці,1/1) надати копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" (ідентифікаційний код: 22912762).

03.04.2019 через відділ діловодства суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс".

15.04.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення щодо позовної заяви.

Підготовче засідання 16.04.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 підготовче засідання призначено на 28.05.2019.

17.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про виклик свідків, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

У підготовче засідання 28.05.2019 представники сторін не з`явилися, про дату,час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про виклик свідків, суд відмовив у його задоволенні з підстав, зазначених в ухвалі суду від 28.05.2019.

Разом з тим, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У підготовчому засіданні суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 суд ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; підготовче засідання відкласти на 18.06.2019.

18.06.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшла заява, у якій третя особа просить допитати ОСОБА_2 у якості свідка.

У підготовче засідання 18.06.2019 з`явився представник позивача та представник третьої особи 1, представники відповідача та третьої особи 2 в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання третьої особи 1 про виклик свідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Так, наведені приписи процесуального закону дають підстави для висновку, що свідок може бути викликаний у засідання у разі, якщо у справі наявна заява такого свідка, у якій викладені показання суперечать іншим доказам.

Суд зазначає, що доводи, викладені у письмовій заяві свідка ( ОСОБА_2 ) не суперечать іншим доказам, які містяться в матеріалах справи. За наведених обставин, враховуючи, що ухвалою суду від 28.05.2019 ОСОБА_2 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відтак, зазначена особа наділена правами та обов`язками передбаченими ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом надавати пояснення, суд не вбачає підстав для виклику вказаної особи у судове засідання для допиту у якості свідка та відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи 1 про виклик свідка.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.06.2019.

У підготовче засідання 25.06.2019 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Представники третьої особи 2 в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 25.06.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

У судове засідання 09.07.2019 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Третя особа 2 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 09.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніс" (відповідач) було зареєстровано 22.11.1994; ідентифікаційний код 22912762, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що одним з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" є ОСОБА_1 (позивач).

Судом встановлено, що одним з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" станом на 20.11.2014 був ОСОБА_1 (позивач) (розмір частки у статутному капіталі - 33,3%); іншими - ОСОБА_2 (третя особа 1) (розмір частки у статутному капіталі - 33,4%) та ОСОБА_3 (третя особа 2) (розмір частки у статутному капіталі - 33,3%).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №20/11-14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" від 20.11.2014 (присутні учасники ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) вирішено: звільнити ОСОБА_6 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; призначити ОСОБА_9 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" з 21.11.2014.

Судом встановлено, що 27.11.2014 ОСОБА_10 , реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстровано зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача (номер запису про проведення реєстраційної дії №10671070009003913: Зміна керівника юридичної особи).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ні він, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не брав участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" 20.11.2014 та не підписували рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 20/11-14 про звільнення директора ТОВ " Аніс " ОСОБА_6 , відтак, зазначені збори проведені за відсутності кворуму учасників товариства необхідного для ухвалення відповідних рішень. Зважаючи на це, позивач просить суд визнати недійсним повністю з часу прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" від 20.11.2014, оформлене протоколом № 20/11-14 та скасувати реєстраційну дію (номер запису про проведення реєстраційної дії № 10671070009003913) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс", проведену 27.11.2014.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до п.п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Положеннями ст. 58 Закону України Про господарські товариства передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Положеннями ст. 59 Закону України Про господарські товариства встановлено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать в тому числі питання, зазначені у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону.

При цьому, в силу ст. 41 даного Закону, до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Положеннями ст. 59 Закону України Про господарські товариства встановлено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства;г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

За змістом ст. 60 Закону України Про господарські товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Згідно зі ст. 61 Закону України Про господарські товариства загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Так, позивач зокрема вказує, що ні він, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не брав участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" 20.11.2014 рішення яких оформлене протоколом № 20/11-14 про звільнення директора ТОВ "Аніс" ОСОБА_6 .

За таких обставин, предметом доказування у даній справі є встановлення обставин повідомлення позивача про проведення 20.11.2014 загальних зборів акціонерів відповідача, реальної участі позивача у загальних зборах акціонерів відповідача, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 20/11-14 від 20.11.2014.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке повідомлення про проведення 20.11.2014 загальних зборів учасників відповідача.

При цьому, відповідач зазначав, що позивач та треті особи не приймали участі у загальних зборах учасників відповідача, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 20/11-14 від 20.11.2014 та визнав позов ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявні письмові заяви свідка, а саме заява свідка - ОСОБА_1 , посвідчена 24.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., а також заява свідка - ОСОБА_2 , посвідчена 17.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. Відповідно до вказаних заяв позивач та третя особа 1 зазначили, що про збори учасників відповідача на 20.11.2014 не повідомлялись, вказані збори не проводились, в зазначених зборах позивач та третя особа 1 участі не брали.

З наведених доказів в сукупності вбачається, що ні позивач, ні третя особа 1, які були власниками часток у загальному розмірі 66,7%, не брали участі у загальних зборах учасників відповідача, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 20/11-14 від 20.11.2014, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що прийняття загальними зборами оспорюваного рішення відбулось за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону.

Також суд зазначає, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Так, з огляду на висновки суду щодо відсутності позивача на засіданні загальних зборів акціонерів відповідача 20.11.2014, за відсутності при цьому будь-яких доказів повідомлення позивача про проведення 20.11.2014 позачергових загальних зборів відповідача у встановленому порядку, суд вважає, що позивач не зміг належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного/надати пояснення/тощо, а отже наведене однозначно є порушенням прав позивача та, поряд з безумовними підставами для визнання прийнятих на такому засіданні рішень недійсними (з огляду на встановлені судом обставини), є додатковою підставою для визнання рішення, оформленого протоколом №20/11-14 загальних зборів акціонерів відповідача від 20.11.2014, недійсним.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов в частині визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №20/11-14 загальних зборів акціонерів відповідача від 20.11.2014, недійсним підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 27.11.2014 ОСОБА_10 , реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстровано зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача (номер запису про проведення реєстраційної дії №10671070009003913: Зміна керівника юридичної особи).

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в редакції від 06.10.2016, чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом та розгляду справи, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі: судових рішень , що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі .

З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом №20/11-14 від 20.11.2014, вчинені на підставі такого протоколу реєстраційні дії по реєстрації зміни керівника юридичної особи (номер запису 10671070009003913), з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підлягають скасуванню, а отже позов в частині вимог про скасування реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс", проведеної 27.11.2014 ОСОБА_10 , Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, номер запису про проведення реєстраційної дії №10671070009003913: Зміна керівника юридичної особи, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" (ідентифікаційний код: 22912762) від 20.11.2014, оформлене протоколом № 20/11-14.

3. Скасувати реєстраційну дію відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" (ідентифікаційний код: 22912762), проведену 27.11.2014 ОСОБА_10 , Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, номер запису про проведення реєстраційної дії 10671070009003913: Зміна керівника юридичної особи.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс" (02139, м. Київ, вул. Микитенка, 9-В; ідентифікаційний код: 22912762) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.07.2019

Суддя Ю.В. Картавцева