Ухвала

від 15.07.2019 по справі 910/9183/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви

м. Київ

15.07.2019Справа №910/9183/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши у нарадчій кімнаті у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви; особи, які можуть одержати статус учасника справи: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" (позивач), Комунальне підприємство Київської обласної ради "Київоблкіно" (відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" (відповідач-2), Київська обласна рада (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача),

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

У вказаній заяві Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству Київської обласної ради "Київоблкіно" та Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо здійснення забудови земельної ділянки площею 0,5427 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування своєї заяви Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" вказує, що земельна ділянка площею 0,5427 га з кадастровим номером 8000000000:79:376:0017, що розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. АДРЕСА_1 , була передана у постійне користування заявника на підставі рішення Київської обласної ради №354-17VI від 24.04.2012 "Про передачу нерухомого майна з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар".

На виконання вказаного рішення Київської обласної ради за актом приймання передачі від 05.06.2012, затвердженим наказом Головного управління економіки Київської обласної державної адміністрації №61-у від 25.06.2012, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 адресою: АДРЕСА_1 , об`єкти нерухомого майна загальною площею 3 446,9 кв.м. були передані на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар".

Попри наведене, заявнику стало відомо, що 14.03.2019 між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" було укладено Договір №14/03-2019 про будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Договір), за умовами якого сторони зобов`язались збудувати на вказаній земельній ділянці житловий комплекс та пов`язані із ним інженерно-технічні споруди.

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" вказує, що має намір звернутись до суду із позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" про визнання недійсним Договору №14/03-2019 про будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 14.03.2019 з тих підстав, що на спірній земельній ділянці наявне нерухоме майно загальною площею 3 446,9 кв.м., яке належить заявнику на праві господарського відання, а відтак у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України до нього перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5427 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , а відтак у Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення спірного договору.

Крім того, заявник вказує, що оспорюваний правочин укладений з порушенням ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, оскільки цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 - землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення, в той час як сторони домовились здійснити на вказаній земельній ділянці житлову забудову.

Розглянувши заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи звернення з даною заявою до суду заявник зазначає, що на сьогоднішній день Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" можуть вчинятися дії, направлені на виконання оспорюваного договору, зокрема, знесення належного на праві господарського відання нерухомого майна загальною площею 3 446,9 кв.м., що за наслідками реалізації таких дій надасть змогу Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" розпочати будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці та унеможливить досягнення мети звернення з даним позовом до суду.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Предметом спору у даній справі є оскарження правочину, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" надано дозвіл на забудову земельної ділянки площею 0,5427 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав порушення при укладенні даного договору положень законодавства України.

Отже, існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" станом на сьогоднішній день прав на спірну земельну ділянку за оскаржуваним договором свідчить про виникнення в останнього повноцінних правомочностей щодо користування нею з визначеною метою, в тому числі можливість її забудови.

Тобто, у Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" існує реальна можливість вчинення дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, зокрема, знесення наявного на ній нерухомого майна, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва та/або відновлення належних заявнику знесених будівель, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими Комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар" заходами забезпечення позову щодо заборони забудови спірної земельної ділянки і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позивними вимогами, а також враховує, що вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції", не буде мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном, а навпаки, у випадку задоволення позову, унеможливить понесення як останніми, так і заявником можливих збитків внаслідок виникнення в подальшому необхідності для приведення відповідної земельної ділянки у попередній стан, чого може і не бути здійснено, що в свою чергу, завдасть збитків громаді міста Києва, адже зумовить існування чергової земельної ділянки із залишеною недобудовою, небезпечною для життя.

Зокрема, про обґрунтованість вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчинення відповідачем та іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва новобудови на земельній ділянці, у разі розгляду спору про визнання недійсним договору оренди на земельну ділянку з підстав неправомірності її передачі в оренду відповідачеві під забудову (за переконанням господарського суду міста Києва, будь-якого договору, предметом якого є передання земельної ділянки під відповідну забудову) зазначав Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2018 у справі №910/3440/18.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом відповідної заборони проведення будівельних робіт.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задовольнити повністю.

2. Заборонити Комунальному підприємству Київської обласної ради "Київоблкіно" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 3; ідентифікаційний код 02403676) та Товариству з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42082599) та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею площею 0,5427 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 15.07.2019, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, буд. 11; ідентифікаційний код 02466949).

6. Боржниками за даною ухвалою є Комунальне підприємство Київської обласної ради "Київоблкіно" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 3; ідентифікаційний код 02403676) та Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.Інвестиції" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42082599).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (15.07.2019) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко