Рішення

від 12.07.2019 по справі 910/3403/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2019Справа № 910/3403/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління Чернігівнафтогаз публічного акціонерного товариства Укрнафта

до товариства з обмеженою відповідальністю Татран Україна

про стягнення 19334,40 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство Укрнафта в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління Чернігівнафтогаз публічного акціонерного товариства Укрнафта до товариства з обмеженою відповідальністю Татран Україна про стягнення 19334,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.03.2018 позивач помилково перерахував на рахунок відповідача 19334,40 грн. (платіжне доручення № 1468 від 29.03.2018). Всупереч вимогам законодавства відповідач не повернув вказані кошти, чим порушив права позивача.

Суд відкрив провадження у справі № 910/3403/19 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.06.2017 публічне акціонерне товариство Укрнафта (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю Татран Україна (продавець) уклали договір купівлі-продажу

№310-МТР (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов`язувався передати продукцію

(далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

У додатку №1 до Договору сторони погодили загальну вартість товару, що підлягає постачанню, яка становить 38668,80 грн., та умови оплати, відповідно до яких покупець здійснює 50% передоплату вартості товару та 50% післяоплату по факту поставки протягом 14 банківських днів.

Позивач 27.07.2017 платіжним дорученням №3522 перерахував на поточний рахунок відповідача передоплату (аванс) 50% вартості товару у розмірі 19334,40 грн.

Відповідно до видаткових накладних №8 від 06.09.2017 та №41 від 10.11.2017 відповідач поставив товар загальною вартістю 38668,80 грн.

01.03.2018 на виконання умов договору позивачем платіжним дорученням №1015 було перераховано 19334,40 грн. та проведено остаточний розрахунок за поставлений товар.

Загальний розмір перерахованих коштів становить 38668,80 грн.

Однак 29.03.2018 позивач платіжним дорученням №1468 помилково перерахував на поточний рахунок відповідача 19334,40 грн.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004, № 22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідач не повернув позивачеві 19334,40 грн.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов публічного акціонерне товариство Укрнафта в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління Чернігівнафтогаз публічного акціонерного товариства Укрнафта до товариства з обмеженою відповідальністю Татран Україна .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Татран Україна (вул. Академіка Туполєва, буд. 17, м. Київ, 04128, код 32210372) на користь публічного акціонерного товариства Укрнафта в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління Чернігівнафтогаз публічного акціонерного товариства Укрнафта (вул. Вокзальна, 1, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 00136573) 19334,40 грн., 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун