Рішення

від 04.07.2019 по справі 910/5554/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/5554/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СП СТАН-КОМПЛЕКТ

до товариства з обмеженою відповідальністю УКРМАШ-ЮНІОН

про стягнення 69 788,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Верес М.М. (адвокат, довіреність б/н від 22.01.2018)

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року товариство з о бмеженою відповідальністю СП СТАН-КОМПЛЕКТ (далі - ТОВ СП СТАН-КОМПЛЕКТ , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю УКРМАШ-ЮНІОН (далі - ТОВ УКРМАШ-ЮНІОН , відповідач) про стягнення 69 788,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язання своєчасно та у повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на підставі договору поставки № 29686 від 20.09.2018.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 69 788,58 грн., з яких: 60 000,00 грн. - основний борг, 7 752,33 грн. - пеня, 1 390,22 грн. - інфляційна складова боргу, 646,03 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 порушено провадження у справі № 910/5554/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 повідомлено ТОВ УКРМАШ-ЮНІОН , як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 04.07.2019.

27.06.2019 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати поставленого позивачем товару.

У судовому засіданні 04.07.201 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.09.2018 між ТОВ СП СТАН-КОМПЛЕКТ (продавець) та ТОВ УКРМАШ-ЮНІОН (покупець) був укладений договір поставки № 29686 (далі - договір), згідно з умовами якого продавець зобов`язувався передати покупцю у власність товар у місці, визначеному цим договором, а покупець зобов`язувався прийняти товар та сплатити продавцю його ціну.

Під товаром розуміється продукція виробничо-технічного призначення в асортименті кількості, по ціні та на суму, що зазначені в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору товар постачається окремими партіями відповідно до замовлень покупця, які оформлюються шляхом підписання окремих специфікацій.

Згідно з п. 3.1 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця 50% передплати та 50% протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної, якщо інший порядок оплати не передбачений сторонами у специфікації.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем належним чином та передав останньому товар загальною вартістю 199 609,20 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується видатковими накладними № 538 від 17.04.2018, № 1464 від 31.10.2018, № 1275 від 25.09.2018, № 1503 та № 1502 від 08.11.2018, № 1508 від 09.11.2018, засвідченими підписами представників обох сторін та їх печатками, а також довіреностями, виданими відповідачем особі, уповноваженій на отримання матеріальних цінностей від позивача, № 68 від 16.04.2018, № 177 від 23.10.2018, № 161 від 20.09.2018, № 195 від 07.11.2018.

Проте, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, переданий позивачем товар оплатив частково, а саме в сумі 139 609,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 16.04.2018, 20.09.2018, 02.10.2018, 11.10.2018, 23.10.2018, 02.11.2018, 07.11.2018, 15.11.2018.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, переданий останнім на виконання умов договору поставки № 29686 від 20.09.2018, становить 60 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 60 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 752,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, положеннями п. 3.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за товар здійснюється відповідачем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної, якщо інший порядок оплати не передбачений сторонами у специфікації.

Судом встановлено, що інший порядок оплати поставленого товару специфікаціями, долученими до матеріалів справи, не встановлювався.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення строків перерахування грошових коштів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочки, виходячи з ціни товару, визначеної відповідною специфікацією.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведених приписів чинного законодавства України правомірним буде нарахування відповідачу пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Крім того, з урахуванням роз`яснень, наведених у п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань та положень п. 5.2 укладеного сторонами договору првомірним буде нарахування пені починаючи з 24.11.2018.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 24.11.2018 по 02.04.2019, суд встановив, що її розмір становить 7 693,15 грн., тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме - 7 693,15 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 646,03 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 1 390,22 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 24.11.2018 по 02.04.2019 та інфляційної складової боргу за період з 24.11.2018 по 25.03.2019, суд встановив, що розмір 3% річних становить 641,10 грн., а розмір інфляційної складової боргу становить 1 942,74 грн. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової боргу заявлені позивачем правомірно, та підлягають задоволенню у таких розмірах: 3% річних у розмірі, визначеному судом, - 641,10 грн., інфляційна складова боргу в розмірі, визначеному позивачем, - 1 390,22 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 60 000,00 грн. основного боргу, пені в розмірі 7 693,15 грн., 3% річних в розмірі 641,10 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 1 390,22 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю УКРМАШ-ЮНІОН (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 38291213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СП СТАН-КОМПЛЕКТ (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, буд. 10-А, ідентифікаційний код 22916099) основний борг у розмірі 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.), пеню в розмірі 7 693,15 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто три грн. 15 коп.), 3% річних в розмірі 641,10 грн. (шістсот сорок одна грн. 10 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 1 390,22 грн. (одна тисяча триста дев`яносто грн. 22 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 919,24 грн. (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять грн. 24 коп.).

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 15.07.2019.

Суддя О.Г. Удалова