Рішення

від 15.07.2019 по справі 918/280/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/280/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук , за участю секретаря судового засідання С. Оліфер , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області

до відповідача-1: Кам'янської сільської ради,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Еко Технології",

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради,

про визнання незаконним і скасування п.п. 2,3,4,5 рішення сесії Кам'янської сільської ради № 136 від 24.05.2018 року, визнання недійсним договору оренди землі № 1 від 14.06.2018 року, повернення земельної ділянки площею 12,7286 га та скасування запису № 42009152 від 11.07.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

за участю представників учасників:

від позивача: Кириченко О.В., дов. № 30/62-19 від 30.01.2019 року,

від відповідача -1: не з'явився,

від відповідача -2 : не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

від прокуратури: Рункевич І.В., посв. № 048709 від 22.11.2017 року,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Кам'янської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Еко Технології", Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цуканової Ольги Олексіївни, в якому просить, посилаючись на ст.ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 4,6, 15-17, 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 12, 83, 116, 122-126, 210, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 635 Цивільного кодексу України, визнати незаконним і скасувати п.п. 2, 3, 4, 5 рішення сесії Кам'янської сільської ради №136 від 24.05.2018 року, визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 14.06.2018 року, повернути земельну ділянку площею 12,7286 га та скасувати запис № 420009152 від 11.07.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.05.2019 року.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року підготовче засідання відкладено на 27.05.2019 року.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.06.2019 року, виключено Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цуканову Ольгу Олексіївну зі складу сторін (відповідачів) у справі та залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 26.06.2019 року.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року розгляд справи відкладено на 15.07.2019 року.

У судовому засіданні 15.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідачів.

Як вбачається з позовної заяви, місцевою прокуратурою в ході вивчення підстав для представництва інтересів держави у сфері земельних правовідносин встановлено, що 24.05.2018 року відповідачем-1 прийнято рішення № 136, яким відповідачу-2 надано дозвіл на передачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 607,7701 га строком на 10 років, на підставі якого між вказаними відповідачами укладено договір оренди землі № 1 від 14.06.2018 року. Прокурор вважає, що як рішення відповідача-1, так і договір оренди землі підлягають визнанню недійсними, оскільки орган місцевого самоврядування розпорядився земельною ділянкою, що належить до державної власності, у той час, коли її розпорядником є позивач. Крім того, договір оренди землі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, а сплата орендної плати передбачена у натуральній формі. Зважаючи, що рішення відповідча-1 є незаконним, а договір оренди землі - недійсним, відтак скасуванню підлягає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, а спірна земельна ділянка - поверненню позивачу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 13, 14, 131- Конституції України, ст.. 23 Закону України Про прокуратуру , ст..ст. 203, 215, 216, 635 ЦК України, ст..ст. 12, 83, 116, 122-126, 210, 211 ЗК України, ст.ст. 4, 6, 15-17, 21 Закону України Про оренду землі тощо.

10.05.2019 року, 13.05.2019 року від відповідача-1 надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника, в яких також зазначено про визнання позовних вимог.

07.06.2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначає, що рішення державного реєстратора прийняте відповідно до чинного законодавства, а тому підстави для скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відсутні, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

10.06.2019 року від прокурора надійшли додаткові пояснення щодо не здійснення позивачем захисту інтересів держави, у зв'язку з чим у прокурора виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

01.07.2019 року від прокурора надійшла відповідь на пояснення третьої особи, згідно з якою державним реєстратором, незважаючи на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права комунальної власності за Кам'янською сільською радою на момент вчинення реєстраційної дії, всупереч вимогам чинного законодавства здійснено реєстрацію права комунальної власності та похідного від нього права - права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Аграрні Еко Технології . Також зазначає, що визнання судом рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди землі такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, призведе до скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ Аграрні Еко Технології та права власності за Кам'янською сільською радою, що забезпечить належний та повний захист майнових прав держави.

Заяви і клопотання учасників справи, результати їх розгляду.

08.05.2019 року від Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яке обґрунтоване тим, що відповідач-3 у справі - державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цуканова Ольга Олексіївна 23.04.2019 року звільнена з посади державного реєстратора на підставі розпорядженням Рівненського міського голови №89-ос від 19.04.2019 року, а зі змісту позовної заяви вбачається, що похідною вимогою у цьому спорі є скасування рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень на земельну ділянку, а отже рішення в справі №918/280/19 може вплинути на права та обов'язки Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

31.05.2019 року від прокуратури письмові пояснення, згідно з яким остання не заперечує з приводу залучення Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради залучено до розгляду справи в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Інших заяв і клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

24.05.2018 року рішенням відповідача-1 № Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земель сільськогосподарського призначення в оренду із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду № 136 вирішено:

- надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції за власні кошти меліоративної системи, яка знаходиться на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (п. 1);

- погоджено надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на передачу земель сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 10 років із земель сільськогосподарського призначення із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду для вирощування сільськогосподарських культур на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (п. 2);

- погоджено, враховуючи фактичний стан земельних ділянок, які передаються в оренду, надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земельних ділянок, вказаних в п. 2 рішення, безоплатно строком на 5 років (п. 3);

- голові Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області Жеребило М.Г. укласти договір на реконструкцію меліоративних систем та договір оренди земельних ділянок, вказаних в п. 2. Рішення, з керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології у встановленому законом порядку, на умовах, зазначених в п.п. 1, 2, 3 рішення (п. 4);

- орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології здійснити державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, вказаних в п. 2 рішення, у встановленому законодавством України порядку та забезпечити використання зазначених земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов договору оренди (п. 5).

Додатком № 1 до рішення відповідача-1 є кадастрові номери та площі земельних ділянок, запропонованих для передачі в оренду, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 625083200:02:004:0414, площею 12,7286 га.

Порядок розгляду питань, щодо яких прийнято вказане рішення, відображений у протоколі 22-ть другої сесії сільської ради VII скликання від 24.05.2018 року (питання № 3 порядку денного).

14.06.2018 року між відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) укладено договір оренди землі № 1, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, загальною площею 12,7286 га із земель запасу сільської ради та резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (п. 1.1., 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору згідно з розрахунками індексована вартість земельної ділянки станом на 01.01.2018 року становить 212 913,058 грн.

За п. 2.6. договору земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: більше 18 років не оброблялася; заросла чагарниками та деревами; зруйнована меліоративна система.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що договір укладено на строк 10 років. Право оренди земельної ділянки виникає в орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.

Розділом 4 договору визначена орендна плата. Зокрема, п.п. 41.-4.4., 4.9. договору встановлено, що розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 17 033,09 грн, що становить 8% від вартості, вказаної в п. 2.5. договору. Орендна плата сплачується орендарем у період з 01 листопада до 30 грудня кожного року (включно). Орендна плата вносить орендарем у грошовій та/або натуральній формі, еквівалентній вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Ринкові ціни продукції (як натуральної форми орендної плати) визначаються сторонами на підставі офіційно встановлених органами виконавчої влади середніх біржових цін на момент передачі продукції орендодавцю. Орендна плата вносить шляхом виплати у грошовій формі через касу орендаря або на розрахункових рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами, поданими в письмовій формі не пізніше ніж за 30 днів до початку виплати орендної плати, згідно з умовами цього договору. Виплати орендної плати в натуральній формі здійснюється до 30 грудня кожного року та оформляється сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі продукції, видатковою відомістю або накладною. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється орендарем з урахуванням щорічних індексів інфляції. У зв'язку з перешкодами ефективного використання земельною ділянки, вказаними у п. 2.6. договору, річну орендну плату за користування земельною ділянкою орендар сплачує з 2023 року.

У п.п. 5.1., 5.2. договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 6.1.-6.3. договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орендар має право передавати земельну ділянку в суборенду без згоди орендодавця. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору орендодавець гарантує, що йому у повному обсязі належить право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що ці права жодним чином не обмежені, що на день підписання цього договору земельна ділянка нікому не продана, не подарована, не відчужена будь-яким способом, у спорі, заставі, під арештом не перебуває. Земельна ділянка не передана в оренду або інше користування, не обтяжена правами земельного сервітуту, вільна від будь-яких права та претензій третіх осіб.

У розділі 9 договору визначені взаємні права та обов'язки сторін.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до закону (п. 15.1. договору).

11.07.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Цукановою О.О. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради прийнято рішення провести державну реєстрацію на земельну ділянку, що розташована: Рівненська область, Рокитніський район, с/рада Кам'янська, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, за ТОВ Аграрні Еко Технології .

З наведеного вбачається, що відповідач-1 розпорядився земельною ділянкою загальною площею 12,7286 га, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, із земель запасу сільської ради та резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, шляхом передачі її в оренду відповідачу-2.

Заразом, як установлено судом із матеріалів справи, 08.08.2013 року голови Рокитнівської районної державної адміністрації № 220 Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності вирішено провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів місцевих рад Рокитнівського району.

04.09.2013 року наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області № 167 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (з урахуванням змін, внесених наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області № 221 від 14.11.2013 року) надано дозвіл ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за межами населених пунктів на території місцевих рад 16 районів Рівненської області в обсягах, згідно із додатком, зокрема у Рокитнівському районі щодо земельних ділянок загальною площею 3527 га (п. 15 додатку).

Відповідно до викопіювання, яке є додатком до переліку об'єктів інвентаризації, серед земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, які підлягають інвентаризації у 2013 році, відноситься також земельна ділянка площею 12,7286 га (ділянка № 43).

Згідно з довідкою з державної статистичної звітності (форма № 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувача, угіддями, виданою Управлінням Держземагентства у Рокитнівському районі Рівненської області від 06.09.2013 року № 1483/03-14 про те, що відповідно до поточного обліку земель станом на 01.10.2013 року земельні ділянки загальною площею 830,0080 га, які підлягають інвентаризації на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, відносяться до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, відноситься, зокрема земельна ділянка № 43 площею 12,7286, склад угідь: 12,7286 га - сільськогосподарські угіддя, у тому числі 12,7286 га - сіножаті.

ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, у тому числі щодо земельної ділянки № 43 площею 12,7286 га - сіножаті.

03.10.2018 року наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області № 2475 від 03.10.2018 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та нормативної грошової оцінки наказано надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду площею 12,7286 га (кадастровий номер 5625083200:02:004:0414) строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), розташованої на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (п. 1). Надано дозвіл на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 2). Відділу у Рокитнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області наказано при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити у встановленому законодавством порядку реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень від імені Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

09.10.2018 року між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області (замовник) та ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (виконавець) укладено договір № 399 про підготовку лоту для продажу (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1/32 від 23.01.2019 року), за умовами якого замовник відповідно до прийнятого рішення щодо підготовки до проведення земельних торгів доручає, а виконавець зобов'язується надати послугу з підготовки лоту для продажу права оренди на земельну ділянку на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області загальною площею 12,7286 в частині виконання землевпорядних та землеоціночних робіт, з наступним відшкодуванням витрат виконавця земельних торгів за рахунок коштів переможця торгів (покупця лоту).

За інформацією, наданою відповідачем -1 у листі № 26 від 05.04.2019 року, відстань від с. Кам'яне до земельної ділянки, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, становить 14 км.

З наведеного вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 12,7286 га, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, знаходиться за межами населеного пункту, на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, є державною власністю, а отже питання розпорядження нею належать до повноважень позивача у справі.

Щодо меліоративних систем, то з фактичних обставин справи вбачається таке.

Відповідно до листа відповідача -1 № 26 від 05.04.2019 року дані про суб'єкта права власності на меліоративну інфраструктуру меліоративної системи та її окремих об'єктів в сільській раді відсутні, меліоративна система до сільської ради не передавалася.

Згідно з інформацією, наданою Рокитнівською експлуатаційною дільницею Сарненського управління водних ресурсів, викладеною у листі № 12 від 08.04.2019 року, на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області розташована осушувальна система Плав загальною площею осушувальних земель 1855,4 га. Протяжність магістральних, провідних та регулюючих каналів складає 478,3 км (з них на балансі дільниці - 52 км), захисних дамби - 1, 5 км (з них на балансі дільниці - 1,5 км), експлуатаційних доріг - 6,6 км (на балансі дільниці немає). На регулюючій, огороджувальній та закритій мережі розташовано 841 гідротехнічна споруда, з яких 37 шт. на балансі дільниці. Також на балансі дільниці перебуває законсервована станція Плав . Зазначена інформація підтверджена основними показника осушувальної системи Плав Рокитнівського району станом на 01.09.2019 року, відомістю нарахування зносу балансової вартості водогосподарських об'єктів до паспорта осушувальної системи Плав Рокитнівського району станом на 01.09.2019 року, специфікацією каналів та гідротехнічних споруд міжгосподарського значення Плав , схемою осушувальної системи Плав .

Судом також установлено, що рішенням відповідача-1 № 173 від 06.05.2019 року Про скасування рішення сесії сільської ради скасовано рішення № 136 від 24.05.2018 року Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земель сільськогосподарського призначення в оренду із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду , а також зупинено дію договору оренди № 1 від 14.06.2018 року.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли земельні правовідносини, а предметом спору у цій справі є скасування рішення про надання в оренду земельної ділянки, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію та про повернення земельної ділянки з тих підстав, що відповідач-1 здійснив розпорядження спірною земельною ділянкою поза межами його повноважень, а також у зв'язку з невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства тощо. Регулювання вказаних правовідносин здійснюється ЗК України, Закон України Про оренду землі , ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Стосовно вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача-2.

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Статтею 14 ЗК України унормовано, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з п.п. а, в ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЗК України).

Статтею 326 ЦК України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що земельні ділянки можуть перебувати, зокрема у комунальній та державній власності, розпорядження такими земельними ділянками здійснюють відповідно органи місцевого самоврядування або уповноважені органи державної влади.

У свою чергу, за ч.ч. 1, 4 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до підп. 31 п. 4 Постанови КМ України від 14.01.2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Підпунктом 13 п. 4 Положення Про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 року, передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством України, на території Рівненської області.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 2. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Зважаючи на викладене, судом установлено, що розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 12,7286 га, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414, що знаходиться на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, та є державною власністю, належить до повноважень позивача у справі.

Доказів того, що вказана земельна передавалася із державної власності у комунальну, як це передбачено ст. 117 ЗК України, в матеріалах справи немає.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Судом установлено, що відповідач-1, прийнявши оскаржуване рішення, вийшов за межі наданих йому чинним законодавством України повноважень, здійснивши розпорядження земельною ділянкою, що належить до державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підп. г ч. 3 ст. 152 ЗК України унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні приписи містяться у ч. 10 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України.

Отже, п.п. 2-5 рішення відповідача-1 Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земель сільськогосподарського призначення в оренду із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду № 136 від 24.05.2018 року підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім того, відповідач-1 визнав позовні вимоги, отже вказана обставина за правилами ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню. При цьому у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання.

Щодо рішення відповідача-1 № 173 від 06.05.2019 року Про скасування рішення сесії сільської ради , яким скасовано рішення № 136 від 24.05.2018 року Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земель сільськогосподарського призначення в оренду із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду , то останнє судом до уваги не приймається з огляду на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, в якому зазначено таке: в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 ). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону ). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Щодо договору оренди землі № 1 від 14.06.2-018 року, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, то слід зазначити таке.

За приписами ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Судом установлено, що відповідач-1 укладав з відповідачем-2 договір оренди поза межами повноважень, визначеними ст. 122 ЗК України, що є основною та достатньою підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Заразом прокурор в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним правочину посилається також на те, що земельні ділянки комунальної або державної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) підлягають продажу на конкурентних засадах; нормативно грошова оцінка земельною ділянки, переданої в оренду, проведена не була; сплата орендної плати визначена у натуральній формі; відповідача-2 звільнено від сплати орендної плати до 2023 року, що суперечить вимогами чинного законодавства.

Так, ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Судом не встановлено, що передача земельної ділянки за оспорюваним правочином відносилася до випадків, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України, а отже укладення договору оренди потребувало проведення земельних торгів.

Окрім того, за ст. 1 Закону України Про оцінку землі нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку землі підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 20 Закону України Про оцінку землі передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Зі змісту положень чинного законодавства вбачається, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням із порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин шляхом визначення економічно обґрунтованих надходжень до відповідних бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень.

Установивши, що матеріали справи не містять витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом оренди оспорюваного договору, суд дійшов висновку про те, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, також є підставою для визнання договору недійсним.

Окрім того, ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про оренду землі розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування майном з наймача обов'язково стягується орендна плата, а розрахунки за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі, відтак звільнення від сплати орендної плати відповідача-2, у тому числі за наявності перешкод в ефективному використанні земельної ділянки, а також умови оспорюваного договору про можливість проведення розрахунків в натуральній формі, суперечать вимогам чинного законодавства.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи, що суд встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним на моментом його вчинення (укладення), отже договір оренди землі № 1 від 14.06.2-018 року підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Стосовно вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За визначеннями, наведеними у ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 12 ст. 30 ГПК України передбачено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Зважаючи, що судом визнано недійсними рішення відповідача-1 Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології № 136 від 24.05.2018 року та договір оренди землі № 1 від 14.06.2018 року, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, отже рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42009152 від 14.07.2018 року підлягає скасуванню.

При цьому суд зауважує, що скасування судом рішення про державну реєстрацію прав має наслідком автоматичне внесення до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації прав, а відтак не потребує додаткових рішень щодо зобов'язання державного реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішення суду здійснюється у порядку, визначеному ст. 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути позивачу земельну ділянку, то слід зазначити таке.

Одним із речово-правових способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння або віндикація. Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.

Враховуючи, що вибуття земельної ділянки із державної власності відбулося не з волі позивача, який здійснює повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, зважаючи, що судом установлено недійсність рішення та договору, на підставі яких відповідачу-2 передано в оренду спірну земельну ділянку, відтак позовна вимога про повернення відповідачем-2 земельної ділянку позивачу є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів, які були наведені сторонами та яким не була надана оцінка у судовому рішенні, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", Серявін та інші проти України , "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Оскільки позов у справі подано прокурором, відтак оцінка наявності підстав представництва прокурором інтересів держави покладається, насамперед, на суд першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Тобто, суд у будь-якому разі повинен обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред'явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

На сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (п. 3 Рекомендації CM/Rec (2012)11).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд вважає також зазначити, що аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 10-17-04-1701/90-18 від 12.12.2018 року повідомив Прокуратуру Рівненської області про те, що рішення Кам'янської сільської ради № 136 від 24.05.2018 року та договір оренди землі від 14.06.2018 року укладені з порушенням, зокрема вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України, а відтак підлягаю визнанню недійсними в судовому порядку.

Окрім того, позивач на лист Прокуратури Рівненської області № 05/1871 вих-18 від 07.12.2018 року повідомив, що, враховуючи положення ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, не буде звертатися до суду у зв'язку з відсутністю повноважень.

12.04.2019 року листом № 36/6-448вих19 Сарненська місцева прокуратура повідомила позивача про свій намір звернути до суду в інтересах держави з відповідним позовом, так як позивач не має наміру самостійно здійснити захист таких інтересів.

Судом установлено, що згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою КМ України від 14.01.2015 року № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є, зокрема реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (п. 3 постанови КМ України від 14.01.2015 року № 15).

За п. 4, 5-1 постанови КМ України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до п. 7, 15 КМ України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Такі ж норми закріплені у підп. 30 п. 4, підп. 3 п. 6, п. 15 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.

При цьому суд зазначає, що положення наведених нормативно - правових актів не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Слід також зазначити, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому у разі порушення права на земельну ділянку його захист здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

Отже, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, належать до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у цьому випадку до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, а відтак останнє мало звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак відповідного захисту не здійснило.

Зважаючи на викладене, суд установив наявність у прокурора підстав для звернення суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав та інтересів держави, а отже про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 7 684,00 грн, сплаченого Прокуратурою Рівненської області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви на Кам'янську сільську раду, як сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір.

У свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена у ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Заразом Кам'янською сільською радою визнано позов, відтак з останньої підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 842,00 грн, а решта судового збору підлягає поверненню Прокуратурі Рівненської області з державного бюджету.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 Закону України Про судовий збір ).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області до Кам'янської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Еко Технології" про визнання незаконним і скасування п.п. 2, 3, 4, 5 рішення сесії Кам'янської сільської ради №136 від 24.05.2018 року, визнання недійсним договору оренди землі № 1 від 14.06.2018 року, повернення земельної ділянки площею 12,7286 га та скасування запису № 420009152 від 11.07.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати п.п. 2-5 рішення Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 136 від 24.05.2018 року Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології на проведення реконструкції меліоративної системи на території Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та надання погодження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології земель сільськогосподарського призначення в оренду із числа земель запасу сільської ради та резервного фонду .

Визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 14.06.2018 року, укладений між Кам'янською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42009152 від 11.07.2018 року державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про проведення державної реєстрації на земельну ділянку, що розташована: Рівненська область, Рокитнівський район, с/рада, Кам'янська, кадастровий номер земельної ділянки 5625083200:02:004:0414, за суб'єктом: Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології , податковий номер 42122657, Кам'янська сільська рада, податковий номер 04387303.

Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології (вул. Білоруська, 52а, с. Березове, Рокитнівський район, Рівненська область, 34212, ідентифікаційний код 42122657) повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Рівненській області (вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код 39768252) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,7286 га, кадастровий номер 5625083200:02:004:0414.

Стягнути з Кам'янської сільської ради (вул. Центральна,110, с. Кам'яне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34220, ідентифікаційний код 04387303) на користь Прокуратури Рівненської області (вул.16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) судовий збір в розмірі 3 842,00 грн.

Повернути Прокуратурі Рівненської області (вул.16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 842,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 620 від 12.04.2019 року.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області (вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код 39768252).

Відповідач-1: Кам'янська сільська рада (вул. Центральна,110, с. Кам'яне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34220, ідентифікаційний код 04387303).

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрні Еко Технології (вул. Білоруська, 52а, с. Березове, Рокитнівський район, Рівненська область, 34212, ідентифікаційний код 42122657).

Стягувач (за судовим збором): Прокуратура Рівненської області (вул.16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 15.07.2019 року.

Суддя О. Андрійчук