Рішення

від 11.07.2019 по справі 914/1121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019 р. Справа № 914/1121/19

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Турківської районної спілки споживчих товариств (пл. Ринок, буд.27, м. Турка, Львівська область, 82500) до відповідача:Фізичної особи-підприємця Білинської Лесі Леонідівни ( АДРЕСА_2 ) про:стягнення 104815 грн. 20 коп. неустойки за користування річчю та зобов`язання звільнити об`єкт оренди

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:не з`явився Відповідача:не з`явився

12.06.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1176 поступила позовна заява Турківської районної спілки споживчих товариств до фізичної особи-підприємця Білинської Лесі Леонідівни про стягнення 104815 грн. 20 коп. неустойки за користування річчю та зобов`язання звільнити об`єкт оренди у зв`язку з припиненням дії договору оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. №20.

Ухвалою суду від 14.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляд справи по суті призначено на 11.07.2019 р.

Сторони були належно повідомлені про місце, дату та час судового засідання.

Сторони в судове засідання не з`явились.

01.07.2019 р. до суду за вх. № 26732/19 від відповідача поступив відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач не заперечив укладення між позивачем та відповідачем договору оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. № 20, не заперечив факту закінчення терміну дії договору та не повернення об`єкта оренди позивачу, а також просить суд зменшити суму неустойки, яку просить стягнути позивач, до 52407,60 грн.

09.07.2019 р. до суду за вх. № 28241/19 від позивача поступила відповідь на відзив відповідача. У зазначеній відповіді позивач заперечує щодо зменшення суми неустойки та наголошує, що у відповідача відсутні обставини, які перешкоджають йому повернути об`єкт оренди позивачу.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

01.03.2018 р. між Турківською районною спілкою споживчих товариств (орендодавець, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Білинською Лесею Леонідівною (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди об`єкта нерухомості від № 20 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування частину 1-2 поверхів будинку Універмаг площею 897 м 2 , що розташоване за адресою: місто Турка , площа Ринок, 17 (далі - об`єкт оренди).

Позивач передав майно відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р.

Згідно з п. 4.1. Договору, цей договір набуває чинності з 01 березні 2018 року і діє до 28 лютого 2019 року включно.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору, дія договору припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, дія Договору припинилась 28.02.2019 р. Докази продовження строку дії договору у матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 2.4. Договору, об`єкт оренди повертається орендодавцю (позивачу) орендарем (відповідачем) у день закінчення строку дії договору. Повернення об`єкта оренди із користування оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

В порушення умов Договору, відповідач повернув позивачу лише частину об`єкту оренди, а саме нежитлове приміщення першого поверху будівлі Універмаг загальною площею 530 м 2 , що підтверджується актом приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення від 28.02.2019 р.

Листами від 18.03.2019 р. № 34 та від 17.05.2019 р. № 60 позивач звертався до відповідача з вимогою звільнити приміщення другого поверху будівлі Універмаг , проте відповідач не звільнив орендованого приміщення.

У зв`язку з тим, що відповідач не звільнив орендованого приміщення другого поверху будівлі Універмаг площею 367 м 2 та продовжує користуватись таким приміщенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв у строкове платне користування частину 1-2 поверхів будинку Універмаг площею 897 м 2 , що розташоване за адресою: місто Турка, площа Ринок , 17 , що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. № 20 припинений 28.02.2019 р. Відповідач не повернув позивачу орендованого приміщення другого поверху будівлі Універмаг площею 367 м 2 .

Відповідно до п. 5.1. Договору, орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкта оренди становить 35,70 грн., у тому числі ПДВ, на місяць.

У зв`язку з тим, що відповідач не повернув орендованого майна, позивачем нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період березень 2019 року - червень 2019 року на суму 104815,20 грн. (35,70 грн./м 2 х 2 х 367,0 м 2 х 4 місяці).

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкт оренди.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив, що ним не повернуто з оренди приміщення другого поверху будівлі Універмаг площею 367 м 2 .

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд вважає, що таке клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не навів будь-яких причини, які перешкоджають йому повернути об`єкт оренди позивачу.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Турківської районної спілки споживчих товариств до фізичної особи-підприємця Білинської Лесі Леонідівни про стягнення 104815 грн. 20 коп. неустойки за користування річчю та зобов`язання звільнити об`єкт оренди у зв`язку з припиненням дії договору оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. № 20 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Турківської районної спілки споживчих товариств до фізичної особи-підприємця Білинської Лесі Леонідівни про стягнення 104815 грн. 20 коп. неустойки за користування річчю та зобов`язання звільнити об`єкт оренди у зв`язку з припиненням дії договору оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. № 20 - задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Білинської Лесі Леонідівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Турківської районної спілки споживчих товариств (пл. Ринок, буд. 27, м. Турка, Львівська область, 82500; ідентифікаційний код 01759394) 104815 грн. 20 коп. неустойки та 3842 грн. 00 коп. судового збору.

3. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Білинську Лесю Леонідівну ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити об`єкт оренди за договором оренди об`єкта нерухомості від 01.03.2018 р. № 20, а саме: приміщення другого поверху будівлі Універмаг , площею 367,0 кв.м., що знаходиться за адресою: пл . Ринок , 17, м. Турка, Львівська область та передати даний об`єкт Турківській районній спілці споживчих товариств (пл. Ринок, буд. 27, м. Турка, Львівська область, 82500; ідентифікаційний код 01759394).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.