Рішення

від 09.07.2019 по справі 917/481/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.19 Справа № 917/481/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гадячсир - Україна"

про стягнення 872778,17 грн.

За участю представників: від позивача: Дробот Ю. М.; від відповідача: Дробаха А. Е.; від третьої особи: не з`явився

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про стягнення 872 778,17 грн. заборгованості за товар згідно договору поставки №227-О від 01.12.2017р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до договору №227-О від 01.12.2017 він поставив відповідачу молоко коров`яче, яке було прийнято відповідачем, проте відповідач оплати не провів.

Відповідач відзив на позов не надав.

Третя особа пояснень суду не надала.

Інші заяви по суті спору сторони та третя особа суду не надали.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.1).

За ухвалою господарського суду від 01.04.2019. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.2-3, 54-143).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 19.04.2019 відкрито провадження у справі № 917/481/19, призначено справу до розгляду в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (а.с.152).

Також, цією ухвалою було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гадячсир - Україна" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 21.05.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 11.06.2019р. (а.с.166-167).

Ухвалою від 11.06.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

08.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" подало до суду зустрічну позовну заяву у цій справі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс", в якій прохає визнати договір поставки № 227-О від 01.12.2017р. виконаним в частині оплати за поставлений товар в повному обсязі.

У зустрічній позовній заяві ТОВ "Гадячсир" також заявлено клопотання про визнання причини пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та поновити цей строк.

Ухвалою від 09.07.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про визнання причини пропуску строку для подання зустрічного позову поважними та про поновлення строку для подання зустрічного позову; зустрічну позовну заяву повернув заявнику.

Про час та місце розгляду справи позивач, відповідач та третя особа повідомлені належно, що підтверджено поштовими повідомленнями від 10.05.2019, від 22.05.2019р., від 13.06.2019.

Неявка представника третьої особи не перешкоджає проведенню даного судового засідання.

Представником відповідача в судовому засіданні 09.07.2019р. було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати апеляційну скаргу на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви. Це клопотання відхилено судом, оскільки статтею 216 та 202 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 09.07.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обрій 2017" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (відповідачем) був укладений договір поставки № 227-О від 01.12.2017р. (далі - Договір; а.с.17-21).

Як свідчать подані докази, свій примірник договору ТОВ "Обрій 2017" підписав з відміткою про протокол розбіжностей від 01.12.2017 (а.с.21). Протокол розбіжностей № 1 відповідачем не підписаний (а.с.133-136).

В ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України вказано, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У встановлений двадцятиденний строк ТОВ "Обрій 2017" вказаний протокол розбіжностей № 1 відповідачу не направив.

Як зазначає позивач у заяві від 10.04.2019 № 58, вказаний протокол був направлений відповідачу лише 21.06.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення від 21.06.2018 (а.с.137).

Позивач також в заяві від 10.04.2019 № 58 повідомив суду про те, що виконання договору його сторонами відбувалося в редакції Договору поставки № 277-О від 01.12.2017 року без врахування зауважень викладених у вказаному протоколі розбіжностей, так як останній направлений відповідачеві з пропуском строку визначеного ч. 4 ст. 181 ГК України на його направлення. Згода щодо істотних умов Договору поставки № 277-О від 01.12.2017 року сторонами досягнута. Договір поставки № 277-О від 01.12.2017 року виконувався сторонами в редакції, що була підписана сторонами, без врахування застереження щодо наявності протоколу розбіжностей (а.с.54-56).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо цього договору.

При цьому судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17, про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Встановивши, що дії сторін свідчать про те, що договір фактично був ними укладений, з метою ефективного захисту порушеного права відповідача суди мали вирішити питання щодо наслідків часткового виконання сторонами вказаного договору

Також, судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016р. № 3-436гс16 у справі № 914/4540/14, про те, що визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання сторонами; якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Подані у справу докази свідчать, що сторони укладали додатки до договору № 277-О від 01.12.2017 - протоколи погодження ціни від 01.12.2017, від 05.03.2018, від 30.03.2018 (а.с.130-132). Також до договору № 277-О від 01.12.2017 було укладено додаткову угоду від 01.12.2017р. щодо порядку проведення платежів (а.с.22). Тобто, сторони погодили редакцію договору без врахування протоколу розбіжностей.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та в установленому порядку не спростовані.

Докази щодо погодження сторонами переліку якісних характеристик та вартості молока, докази поставки відповідачу молока та прийняття відповідачем цього товару свідчать про часткове виконання узгоджених умов договору як з боку позивача, так і з боку відповідача.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що договір поставки сторони уклали на умовах, викладених у цьому договорі (без врахування пропозицій позивача, зазначених у протоколі розбіжностей).

11.04.2018 року на позачергових загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій 2017 (ідентифікаційний код 41104459) прийнято рішення про реорганізацію Товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс" (ідентифікаційний код 4147178); (а.с.36).

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до вказаного Реєстру внесено запис від 31.07.2018 року про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій 2017 (ідентифікаційний код 41104459), номер запису: 15811120003000381 (а.с.34-35).

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс" затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №15 від 16.11.2018року., Товариство є правонаступником прав та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій 2017 в зв`язку з реорганізацією останнього. Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.07.2018р.(а.с.35).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс" є правонаступником за правами і обов`язками Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій 2017 , що виникли за договором поставки №277-О від 01.12.2017р.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник (ТОВ "Обрій 2017") зобов`язується постачати покупцю (відповідачу) молочну сировину - молоко, відповідно до усного та/або письмового замовлення покупця, а покупець - приймати і оплачувати його на умовах та в порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктом 3.1.4 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю супровідні документи - спеціалізовану товарну накладну на перевезення молока за формою №1 ТН (МС) та товарно-транспортну накладну Ф1-ТН - в день поставки молока/партії молока.

Пунктами 3.2.1, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 договору передбачені, обов`язки покупця своєчасно прийняти молоко від постачальника в порядку та на умовах, визначених договором; здійснити своєчасну 100% оплату молока, згідно розділу 5 умов договору; виписувати та надавати постачальнику приймальну квитанцію за формою № 3-ПК (МС) в одному примірнику не пізніше 3-го числа наступного за місяцем, у якому здійснювалась поставка; підписати та повернути постачальнику його примірники Спеціалізованої товарної накладної, та товарно-транспортної накладної в електронному вигляді - не пізніше наступного робочого дня з моменту поставки, примірники видаткової накладної - не пізніше наступного дня з моменту її отримання.

Згідно з пунктом 5.1 договору, ціна на молоко погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження цін, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору покупець проводить 100% попередню оплату замовленого молока/партії молока у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 банківського дня, у відповідності до протоколу узгодження ціни та планових об`ємів поставок і оплати. У будь-якому у разі порушення з боку покупці умов 100% попередньої оплати, сторони погодили, що відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар в день його прийняття. Інших умов оплати сторони не передбачають.

01.11.2017 року між ТОВ "Обрій 2017", ТОВ "Гадячсир", ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна" укладено додаткову угоду до договору поставки № 227-О від 01.12.2017р., відповідно до пунктів 1, 2 якої з метою належного виконання покупцем своїх обов`язків перед постачальником щодо оплати товару за договором поставки № 227-О від 01.12.2017р., сторони дійшли згоди про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гадячсир-Україна" має право здійснювати за покупця на користь постачальника на умовах і в терміни, які визначені договором, оплату товару, що поставляється постачальником покупцю. Надходження коштів від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гадячсир-Україна" на банківський рахунок постачальника буде вважатись виконанням покупцем своїх зобов`язань по оплаті товару. Невиконання чи неналежне виконання платником обов`язків покупця щодо своєчасної та повної оплати вартості товару не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань в повному обсязі самостійно перед постачальником та не звільняє покупця від відповідальності передбаченої договором (а.с.22).

Відповідно до протоколів погодження ціни від 01.12.2017, від 05.03.2018, від 30.03.2018, сторони домовились встановити планову закупівельну ціну за 1 тону молочної сировини 1 гатунку (базисний жир - 3,4 %, базисний білок - 3,0 % (у співвідношенні 40/60)): починаючи з 01 грудня 2017 року - 10000,00 грн.; із 05 березня 2018 року - 9500,00 грн.; починаючи із 01 квітня 2018 року - 9000, 00 грн. (а.с.130-132).

Позивач у позові посилається на те, що за період з 01 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв молоко вагою на загальну суму 12816334,17 грн. В підтвердження наведеного позивач надав підписані відповідачем приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини № 14 від 31.12.2017 року (за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року) на загальну суму - 2 546 861,68 грн.; № 13 від 31.01.2018 року (за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року) на загальну суму - 2 595 656,63грн.; № 1 від 28.02.2018 року (за період з 01.02.2018року по 28.02.2018 року) на загальну суму - 2 432 751,59 грн.; № 2 від 31.03.2018 року (за період з 01.03.2018року по 31.03.2018 року) на загальну суму - 2 691 988,06 грн.; № 13 від 30.04.2018 року (за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року) на загальну суму - 2 403 952,15 грн.; № 5 від 31.05.2018 року (за період з 01.05.2018року по 31.05.2018 року) на загальну суму - 145 124,03 грн. (а.с.23-28).

Факт поставки товару позивачем не заперечується.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Згідно із банківськими виписками по рахунку позивача, відкритому в ПАТ КБ Фінансова ініціатива та ПАТ КБ Приватбанк за період із 06.12.2017 по 15.06.2018 на виконання договору на рахунок позивача перераховано 11943556,00грн., що підтверджується платіжними №1882 від 05.12.2017 року на суму - 12 175,00 грн.; № 4857 від 05.12.2017 року на суму - 41 394,00 грн.; № 5087 від 13.12.2017року на суму -112 627,00 грн.; № 5136 від 14.12.2017 року на суму - 86 248,00 грн.; №5175 від 15.12.201 7 юку на суму - 279 1 80,00 грн.; № 5223 від 20.12.2017 року на суму - 65 315,00 грн.; № 5289 від 20.12.2017 року на суму - 70 749,00 грн.; № 5266 від 20.12.2017 року на суму - 100 000,00 грн.; № 5278 від 21.12.2017 року на суму -543 61,00 грн.; № 5333 від 22.12.2017 року на суму - 339 916,00 грн.; № 5447 від 28.12.2017 року на суму - 77 380,00 грн.; № 5492 від 05.01.2018 року на суму - 112 389,00 грн.; № 5536 від 11.01.2018 року на суму - 153 420,00 грн.; № 5566 від 12.01.2018 року на суму - 283 174,00 грн.; № 5604 від 15.01.2018 року на суму - 120 091,00 грн.; № 5661 , від 16.01.2018 року на суму - 122 01,00 грн.; № 5696 від 17.01.2018 року на суму - 30 080,00 грн.; № 5757 від 19.01.2018року на суму - 174 008,00 грн.; № 5784 від 19.01.2018 року на суму - 58 003,00 грн.; № 5924 від 26.01.2018 року на суму - 392 306,00 грн.; № 5961 від 29.01.2018 року на суму - 113465,00 грн.; № 6024 від 31.01.2018 року на суму -18 321,00 грн.; № 6052 від 01.02.2018 року на суму - 46 303,00 грн.; № 6104 від 02.02.2018 року на суму - 408397,00грн.; № 6159 від 05.02.2018 року на суму - 110 534,00 грн.; № 6179 від 06.02.2018 року на суму - 128 139,00 грн.; 6222 від 07.02.2018 року на суму - 119 597,00 грн.; № 6262 від 08.02.2018 року на суму - 121 128,00 грн.; № 6321 від 09.02.2018 року на суму - 397 723,00 грн.; № 6367 від 12.02.2018 року на суму - 43 741,00 грн.; № 6463 від15.02.2018 року на суму - 174 404,00 грн.; № 6531 від 16.02.2018 року на суму - 566 347,00 грн.; № 6645 від 23.02.2018 року на суму - 422 900,00 грн.; № 6738 від 28.02.201 8 року на суму - 46 83 1,00 грн.; № 6774 від 01.03.2018 року на суму - 244 392,00 грн.; № 6823 від 02.03.2018 року на суму - 219 286,00 грн.; № 6828 від 03.03.201 8 року на суму - 147 106,00 грн.; №6842 від 05.03.2018 року па суму - 190 591,00 грн.; № 6877 від 06.03.2018 року на суму - 41 651,00 грн.; № 6901 від 07.03.2018 року на суму - 326 460,00 грн.; № 6962 від 12.03.2018 року на суму - 64517,00 грн.; №6933 від 12.03.2018 року на суму - 73 734,00 грн.; № 6994 від 13.03.2018 року на суму - 110 181,00 грн.; № 7032 від 14.03.2018 року на суму - 55 179,00 грн.; № 7070 від 15.03.201 8 року на суму - 93 806,00 грн.; № 7100 від 16.03.2018 року на суму - 320 520,00 грн.; № 7136 від 19.03.2018 року на суму - 18 442,00 грн.; № 7175 від 20.03.2018 року на суму - 46 896,00 грн.; № 7240 від 21.03.2018 року на суму - 23 823,00 грн.; № 7214 від 21.03.2018 року на суму - 51 586,00 грн.; № 7264 від 22.03.2018 року на суму - 131 169,00 грн.; № 7250 від 23.03.2018 року на суму 355644,00 грн.; № 7256 від 26.03.2018 року на суму - 55 751,00 грн.; № 7304 від 27.03.2018 року на суму - 18 407,00 грн.; № 7349 від 28.03.2018 року на суму - 46 997,00 грн.; № 7389 від 29.03.2018 року на суму - 64 913,00 грн.; № 427 від 30.03.2018 року на суму - 375 122,00 грн.; № 7464 від 02.04.2018 року на суму - 51 697,00 грн.; № 7511 від 15.04.2018 року на суму - 944 985,00 грн.; № 7694 від 16.04.2018 року на суму - 34 651,00 грн.; № 7683 від 16.04.2018 року на суму - 288 759,00 грн.; № 7802 від 19.04.2018 року на суму - 112 822,00 грн.; № 7846 від 20.04.201 8 року на суму - 80 323,00 грн.; № 7882 від 23.04.2018 року на суму - 237 045,00 грн.; № 8050 від 02.05.2018 року на суму 77 022,00 грн.; № 8064 від 03.05.2018 року на суму - 112 187,00 грн.; № 8101 від 04.05.2018 року на суму - 242 743,00 грн.; № 8142 від 05.05.2018 року на суму - 153 034,00 грн.; № 8161 від 07.05.2018 року на суму - 109 077,00 грн.; № 8279 від 14.05.2018 року на суму - 31 925,00 грн.; № 8334 від 15.05.2018 року на суму - 81 442,00 грн.; № 8353 від 16.05.2018 року на суму - 78 506,00 грн.; № 8395 від 17.05.2018 року на суму - 80 815,00 грн.; № 8435 від 18.05.2018року на суму - 210 110,00 грн.; № 8493 від 21.05.2018 року на суму - 43 409,00 грн.; № 8514 від 22.05.2018 року на суму - 14 644,00 грн.; № 8600 від 25.05.2018 року на суму - 179 214,00 грн.; № 8634 від 29.05.2018 року на суму - 46 715,00 грн.; № 8682 від 30.05.2018 року на суму - 50 302,00 грн.; № 8723 від 31.05.2018 року на суму - 40 001,00грн.; № 8771 від 01.06.2018 року на суму - 55 497,00 грн.; № 8743 від 01.06.2018 року на суму - 60 880,00 грн.; № 9039 від 15.06.201 8 року на суму - 46 331,00 грн. (а.с.57-129).

Загальна сума боргу за поставлений товар складає 872 778,17 грн.

31.08.2018 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" направлено вимогу про сплату заборгованості (а.с.38-45).

Відповідач на вказану вимогу відповіді не надав.

З огляду на викладене позивачем заявлено вимоги про стягнення 872 778,17 грн. основного боргу за поставлене молоко.

При цьому позивач у позові посилається на те, що фактично неоплаченими залишився товар, поставлений за приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини № 13 від 30.04.2018 року (за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року) на загальну суму - 2 403 952,15 грн. та № 5 від 31.05.2018 року (за період з 01.05.2018року по 31.05.2018 року) на загальну суму - 145 124,03 грн. (а.с.8).

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 528 ЦК України та 194 ГК України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

В порушення договірних зобов`язань та вказаних правових норм відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.

Відповідно до ст.1-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Жодних належних доказів проведення оплати заборгованості за отриману продукцію ні відповідач, ні третя особа суду не надали.

Поданий відповідачем лист від 05.07.2019р. № 140 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гадячсир-Україна", в якому останнє повідомляє про проведення оплат за товар, не може бути прийнятий судом як належний доказ, оскільки належним доказом проведення оплати товару є первісні бухгалтерські документи, зокрема, платіжні доручення з відміткою банку про проведення платежу, квитанції про сплату/прийняття готівки або відповідні виписки з банківського рахунку, посвідчені банківською установою. Такі докази суду не надані ні під час підготовчого провадження, ні під час розгляду справи по суті.

Отже, позов про стягнення 872 778,17 грн. боргу є обґрунтованими та підлягає задоволенню .

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі у вигляді судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 13091,68грн. судового збору згідно з платіжним дорученням № 361 від 12.03.2019 року (а.с.16). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 13.03.2019 (а.с.53).

Дані витрати покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вул. Будька, буд.47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код 33460268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс" (с. Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37222; ідентифікаційний код 41471782) 872778грн. 17 коп. основного боргу, 13091грн. 68 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 15.07.2019.

Суддя Т. М. Безрук