Ухвала

від 13.06.2019 по справі 592/9145/19

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/9145/19

Провадження № 1-кс/592/5027/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_5 про проведення обшуку у кримінальному провадженні №32018200000000009 від 25.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч 1. ст. 199 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ковпаківського районного суду м.Суми надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_5 про проведення обшуку, яке мотивується тим, що починаючи з грудня 2017 року по теперішній час здійснюється незаконне виготовлення та зберігання підроблених марок акцизного податку з метою використання при продажу тютюнових виробів марки «Прилуки», які в подальшому збуваються на території м. Суми та Сумської області. Також встановлено, незаконне придбання з метою збуту, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут на території Сумської області тютюнових виробів іноземного виробництва Республік Білорусь, Молдови, Російської Федерації без марок акцизного податку та тютюнові вироби вітчизняного виробництва марки «Прилуки» з підробленими марками акцизного податку.

Слідчий зазначає, що проведеними слідчими (розшуковими) діями було встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 причетний до здійснення протиправної діяльності направленої на незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів. Крім того, під час проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які розсекречено в установленому законом порядку, підтверджується факт протиправної діяльності ОСОБА_6 , а саме здійснення незаконного транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів на власному автомобілі та їх подальший збут в місцях масового скупчення людей, в тому числі на території Харківського центрального ринку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:01:006:0119.

Тому слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку на вказаній земельній ділянці з метою виявлення та вилучення незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнових виробів), вітчизняного виробництва марки «Прилуки» з підробленими марками акцизного податку та іноземного виробництва Республік Білорусь, Молдови, Російської Федерації без марок акцизного податку та інших фальсифікованих тютюнових виробів, товарно-транспортних накладних щодо транспортування таких товарів, чорнових записів, мобільних телефонів, а також предметів, які були знаряддям вчинення злочинів.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку.

У даному випадку, слідчий у своєму клопотанні просить надати дозвіл на проведення обшуку всієї території земельної ділянки 33 з кадастровим номером 6310137200:01:006:0119, що розташована на території Харківського центрального ринку за адресою: АДРЕСА_1 , не зазначаючи, в якому саме контейнері на вказаній земельній ділянці необхідно провести обшук.

Відсутність відомостей про конкретні речі, які планується відшукати у клопотанні не відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях «Смирнов проти Росії» від 07.07.2007 р. та «Ернст та інші проти Бельгії» від 15.07.2003 р. Європейський Суд з прав людини вказував, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. Таким чином, слідчого було наділено широкими повноваженнями, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у разі задоволення клопотання, органи досудового розслідування отримають право провести обшук у всіх контейнерах, які розташовані на території Харківського центрального ринку за адресою: АДРЕСА_1 на вказаній земельній ділянці, і на момент обшуку та у яких навіть можуть і не перебувати незаконно виготовлені тютюнові вироби.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, які регулюють розгляд даного клопотання, слідчий суддя не може перебирати на себе повноваження сторони обвинувачення, а навпаки повинен зберігати нейтральність і приймати рішення виключно на підставі обґрунтувань і доказів наданих органами досудового розслідування.

Статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиної 1 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Вирішуючи дане питання суд також враховує практику ЄСПЛ висловлену у своєму Рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/WestAllianceLimited»проти України» (Заява № 19336/04) де Суд зазначив наступне:

п.166.Згідно з усталеною практикою Судустаття 1Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах«Іммобіліаре Саффі проти Італії»(Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

п.167.Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимогастатті 1Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінніКонвенціївимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

п.168.Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурістатті 1Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі«Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»(James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

п.175.Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи докладних відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для зазначеного вилучення та його необхідність.

Враховуючи,що слідчийу своємуклопотанні незазначає в якому саме контейнері на вказаній земельній ділянці необхідно провести обшук і згідно вищенаведеної практики ЄСПЛ можебути розціненеяк «свавілля»з бокудержавних органів,що допущенобути неможе.Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.234, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 про проведення обшуку території земельної ділянки 33 з кадастровим номером 6310137200:01:006:0119, що розташована на території Харківського центрального ринку за адресою: м. Харків, вул.Різдвяна відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення протии неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1