Рішення

від 12.07.2019 по справі 647/782/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/782/19

№ провадження 2/647/319/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

при секретарі: Татаровській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/782/19 за позовом ОСОБА_1 до Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку,

за участю представників сторін:

представник відповідача Новокаїрської сільської ради не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, суд

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 0,0729 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 35,25 га, що розташована на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Крім нього іншими спадкоємицями за законом є онуки померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , батько яких ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За заявою позивача була відкрита спадкова справа, але у зв`язку з тим, що у спадкодавця відсутній документ, що підтверджує право власності на відповідну частку земельної ділянки в оформленні спадщини позивачу було відмовлено. У зв`язку з чим позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину частки розміром 0,0729 від земельної ділянки загальною площею 35,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27.03.2019 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву від 15.04.2019 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області в судове засідання не прибув, надав до суду заяву від 05.04.2019 року про визнання позову, справу просив розглянути у відсутність їх представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями та виклик до суду було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - bs.ks.court.gov.ua., причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.14), є ОСОБА_4 .

Батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.15), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.16), є ОСОБА_3 .

За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №2 (а.с.13).

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , виданого Новокаїрською сільською радою Бериславського району Херсонської області 25.12.2007 року на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 20.07.2005 року №438, титульним власником якого є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 належить частка розміром 0,0729 від земельної ділянки, загальною площею 35,25 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 21.01.2009 року Новокаїрською сільською радою Бериславського району Херсонській області (а.с.7).

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_9 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 14.02.1986 року за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно довідки Новокаїрської сільської ради №48 від 12.01.2018 року ОСОБА_4 з 04.09.1981 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2 . Разом з нею за цією адресою на день смерті були зареєстровані її онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.10).

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно листа державного нотаріуса від 27.02.2019 року №279/02-14, заведена спадкова справа №224/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом на підставі рішення суду. Крім нього іншими спадкоємицями за законом є онуки померлої - ОСОБА_2 , 1985 року народження, та ОСОБА_3 , 1990 року народження, батько яких ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_3 підтверджується довідкою Новокаїрської сільської ради від 12.07.2018 року за № 48, згідно якої внуки на день смерті були зареєстровані з ОСОБА_4 за однією адресою. Інші заяви до спадкової справи не надходили (а.с. 11).

Тобто, позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не видавались, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на відповідну частку земельної ділянки, а іншого способу захисту свої прав окрім звернення з позовом до суду у позивача немає, тому він вимушений був звернутися до суду з цим позовом.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

За таких обставин, зважаючи на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у передбачений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на частину спадщини не зміг через те, що державний акт на право власності на земельну ділянку видані на 15 власників (серії НОМЕР_7 ), оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1217,1268 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину частки розміром 0,0729 від земельної ділянки загальною площею 35,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідач Новокаїрська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74362, Херсонська область, Бериславський район, с.Новокаїри, вул.Бархутова, 77, код ЄДРПОУ 04401316.

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків/паспортні дані невідомі.

Відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків/паспортні дані невідомі.

Суддя В. С. Миргород