Рішення

від 03.07.2019 по справі 240/1987/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/1987/19

категорія 113060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю: представника позивача Красовського В.М.,

представника відповідача Горбовського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Шампілз" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

Приватне підприємство "Шампілз" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.02.2019 №ЖИ33/ЖТ01131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС в розмірі 1128230,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Шампілз" зазначило, що 16.01.2019 службовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого було складено акт від 16.01.2019 №ЖТ0131/28/АВ та встановлено порушення вимог трудового законодавства України в частині допуску 17 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Такий висновок було зроблено, через те, що 17 осіб були допущені до виконання робіт без укладення з ними трудових договорів. Натомість, на думку відповідача, укладені між Приватним підприємством "Шампілз" та зазначеними громадянами цивільно-правові договори, мають ознаки трудових договорів, оскільки в них відсутній об`єм робіт, які виконавець зобов`язаний виконувати, а виконання передбачених договором робіт носить постійний характер, так як строк дії договорів з 02.07.2018 до 30.09.2018 (або 30.11.2018). У зв`язку з виявленими порушеннями, 05 лютого 2019 року начальником Управління Держпраці у Житомирській області було складено постанову №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 2128230 гривень. В свою чергу позивач зазначає, що жодних порушень трудового законодавства він не допускав, оскільки трудові відносини між ним та вказаними в акті особами відсутні, а висновки, зазначені в акті перевірки щодо прихованих трудових відносин не відповідають фактичним обставинам, оскільки вказані в акті громадяни виконували роботу за договорами цивільно-правового характеру, що не заборонено законом, а саме здійснювали сезонні роботи по перебиранню сортуванню, фасуванню та інші роботи, пов`язані з підготовкою грибів до реалізації. Враховуючи зазначене, Приватне підприємство "Шампілз" вважає, що помилкові висновки перевіряючих призвели до прийняття незаконної постанови про накладення штрафу №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.02.2019. Крім того, позивач зазначає, що розгляд справи та прийняття оскаржуваної постанови здійснено відповідачем без дотримання пунктів 6-8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, оскільки повідомлення про дату, час та місце розгляду справи Приватне підприємство "Шампілз" отримало 05 лютого 2019 року, тобто в день розгляду.

З метою захисту порушеного права позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №240/1987/19 та призначено підготовче судове засідання на 15 квітня 2019 року о 10:00.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 21 березня 2019 року було надіслано на адресу місцезнаходження Управління Держпраці у Житомирській області, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідачем 25.03.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду (а.с.145).

12 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та обґрунтованими неналежними нормами матеріального та процесуального права, а також такими, що підтверджуються недопустимими доказами. На підтвердження такої правової позиції вказав, що в ході інспекційного відвідування Приватного підприємства "Шампілз" службовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було виявлено порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Так, відповідач зазначає, що 16 січня 2019 року безпосередньо під час інспекційного відвідування у Приватного підприємства "Шампілз" було встановлено, даним підприємством в особі директора ОСОБА_1 було допущено до роботи 17 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Натомість між Приватним підприємством "Шампілз" в особі ОСОБА_1 та 17 громадянами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 укладалися цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових договорів. Зокрема, у вказаних договорах відсутній об`єм робіт, які виконавець зобов`язаний виконувати, а виконання передбачених договором робіт носить постійний характер, так як строк дії договорів з 02.07.2018 до 30.09.2018 (або 30.11.2018). З огляду на зазначене відповідач вважає, що порушення є триваючим станом на 30.11.2018 і призвело до порушення прав громадян на працю, передбаченого ст. 2 КЗпПУ.

На підставі викладеного відповідач вважає, що під час прийняття постанови про накладення штрафу №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.02.2019 управління діяло відповідно до чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Шампілз".

З приводу доводів позивача про те його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, відповідач у відзиві зазначив, що 24 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Житомирській області на адресу Приватного підприємства "Шампілз" було надіслано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 24.01.2019 №464, яке згідно даних офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" було отримано позивачем 26.01.2019, що спростовує позицію Приватного підприємства "Шампілз" про порушення управлінням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (а.с.150-152).

15 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання від представника Приватного підприємства "Шампілз" про відкладення судового засідання по справі на іншу дату (а.с.159).

У зв`язку з надходженням зазначеного клопотання, підготовче судове засідання по справі було відкладено на 08 травня 2019 року о 12:00.

08 травня 2019 року до суду надійшло клопотання від представника Управління Держпраці у Житомирській області, в якому останні зазначаючи про зайнятість в іншому судовому процесі, просив відкласти розгляд справи №240/1987/19 на іншу дату (а.с.163-165).

Враховуючи зазначене, розгляд справи було відкладено на10:00 05 червня 2019 року.

Крім того, ухвалою суду від 08 травня 2019 року для належної підготовки справи до розгляду по суті строк підготовчого провадження у справі № 240/1987/19 було продовжено терміном на 30 (тридцять) днів.

08 травня 2019 року представником Приватного підприємства "Шампілз" до суду було подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі № 240/1987/19 шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 58950136 з примусового виконання виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 05 лютого 2019 року №ЖИ33/ЖТ01131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на Приватне підприємство "Шампілз" штрафу в розмірі 2128230,00 гривень - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 240/1987/19 за позовом Приватного підприємства "Шампілз" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови (а.с.168-171).

За наслідками розгляду вказаної заяви, судом було прийнято ухвалу від 08 травня 2019 року, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 05 лютого 2019 року №ЖИ33/ЖТ01131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на Приватне підприємство "Шампілз" штрафу в розмірі 2128230,00 гривень у виконавчому провадженні ВП 58950136 - до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/1987/19.

У зв`язку з хворобою головуючого судді Черняхович І.Е., судове засідання по справі, яке було призначено на 05 червня 2019 року, було перенесено на 20 червня 2019 року о 12:00.

Під час підготовчого судового засідання, що відбулося 20 червня 2019 року, протокольною ухвалою суду, винесеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 20.06.2019, було закінчено підготовче судове засідання та розпочато розгляд справи по суті. Наступне судове засідання по справі було призначено на 03 липня 2019 року о 11:00.

03 липня 2019 року до суду з`явились представник позивача - ОСОБА_19 та представник відповідача - ОСОБА_20 .

Під час судового засідання позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі. Натомість, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши позовну заяву та відзив на неї, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Житомирській області на підставі підпункту 6 пункту 5 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, а саме у зв`язку з надходженням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №15888/05-03 від 26.12.2018 з інформацією про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів, був прийнятий наказ №97 про проведення в період з 15.01.2019 по 16.01.2019 позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування Приватного підприємства "Шампілз" (а.с.154).

Так, посадовими особами Управлінням Держпраці у Житомирській області на підставі відповідного направлення (а.с.155) 16 січня 2019 року було проведено захід державного контролю з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у формі інспекційного відвідування Приватного підприємства "Шампілз". Результати перевірки були оформлені актом інспекційного відвідування №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 (а.с.19-24).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: вимог ч. 1 та ч. 3 ст.24 КЗпП України в частині допущення позивачем до роботи 17 працівників без укладення з ними трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Підставою для висновку відповідача про наявність вищезазначеного порушення стало те, що в ході інспекційного відвідування у Приватного підприємства "Шампілз" посадовими особами Управлінням Держпраці у Житомирській області було встановлено, що на підприємстві на умовах трудового договору працюють троє громадян, стосовно яких видані накази про прийняття їх на роботу. Крім того, під час інспекційного відвідування Приватним підприємством "Шампілз" було надано перевіряючим 17 цивільно-правових договори, які є ідентичними за змістом. Сторонами договорів є замовник - Приватне підприємство "Шампілз" та виконавці: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а предметом вказаних договорів є послуги з перебирання, сортування, фасування та виконання інших робіт з підготовки грибів до реалізації.

Дослідивши в ході інспекційного відвідування вищезазначені цивільно-правові договори, Управлінням Держпраці у Житомирській області було зроблено висновок, що директором Приватного підприємства "Шампілз" - ОСОБА_1 було допущено до роботи 17 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Натомість, укладені між позивачем та вказаними громадянами цивільно-правові договори мають ознаки трудових договорів, тому що у вказаних договорах відсутній об`єм робіт, які виконавець зобов`язаний виконувати, а виконання передбачених договором робіт носить постійний характер, так як строк дії договорів з 02.07.2018 до 30.09.2018 (або 30.11.2018).

З огляду на зазначене відповідач, в акті №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 прийшов до висновку, що порушення Приватним підприємством "Шампілз" вимог ч. 1 та ч. 3 ст.24 КЗпП України є триваючим станом на 30.11.2018 і призвело до порушення прав громадян на працю, передбаченого ст. 2 КЗпПУ.

Вказаний акт інспекційного відвідування №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 підписаний директором Приватного підприємства "Шампілз" - ОСОБА_1 без зауважень, а його копія отримана нею 16 січня 2019 року, що підтверджується її особистим підписом в акті (а.с.24).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", врегульований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

У зв`язку з виявленими та зафіксованими в акті №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 порушеннями, Управлінням Держпраці у Житомирській області на 05 лютого 2019 року було призначено розгляд справи про накладення на Приватне підприємство "Шампілз" штрафу за порушення норм законодавства про працю.

Нормами п. 6 та п. 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Разом з тим, в позовній заяві позивач вказав, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи про накладення штрафу, оскільки повідомлення про дату, час та місце розгляду справи Приватне підприємство "Шампілз" отримало 05 лютого 2019 року, тобто в день розгляду.

Натомість, у відзиві на позовну заяву Управління Держпраці у Житомирській області зазначило, що 24 січня 2019 року на адресу Приватного підприємства "Шампілз" було надіслано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 24.01.2019 №464, яке згідно даних офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення за №1000230578382 було отримано позивачем 26.01.2019.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, Управлінням Держпраці у Житомирській області не надано до суду жодних доказів того, що 24.01.2019 повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 24.01.2019 №464 було надіслано рекомендованим листом Приватному підприємству "Шампілз", як і не надано доказів того, що поштовим відправленням за №1000230578382 позивачу було надіслано вказане повідомлення 24.01.2019 №464.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, Управлінням Держпраці у Житомирській області не доведено, що Приватне підприємство "Шампілз" було належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи про накладення штрафу на дотримано вимог п. 6 Порядку № 509.

В подальшому, відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України та на підставі акту інспекційного відвідування №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 та встановлених у ньому порушень, начальником Управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С.М. було винесено постанову від 05.02.2019 №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на Приватне підприємство "Шампілз" штрафу в розмірі 2128230,00 гривень за порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині допуску 17 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (а.с.17-18).

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 05.02.2019 №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Перевіряючи дії відповідача та спірні припис та постанову на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Пунктом 1 Положення № 96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пункт 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883 (далі - Положення № 340), передбачає, що Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Пунктом 2 Положення № 340 визначено, що Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення № 340 управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, а також посадовими особами виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом п`ятим Порядку № 295. Так, відповідно до зазначеного пункту інспекційні відвідування проводяться зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

Відповідно до п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. В свою чергу, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.19, 20 Порядку № 295).

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку № 295).

Як вже зазначалось судом, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" врегульований Порядком №509.

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Згідно із статтею 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як вже було встановлено судом, за наслідками проведеного інспекційного відвідування Приватного підприємства "Шампілз" посадовими особами було встановлено факт допуску 17 громадян до виконання роботи без укладення з ними трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. При цьому, з приводу укладених між позивачем та зазначеними громадянами цивільно-правових договорів Управлінням Держпраці в Житомирській області було зроблено висновок, що вони мають ознаки трудових договорів, оскільки у вказаних договорах відсутній об`єм робіт, які виконавець зобов`язаний виконувати, а виконання передбачених договором робіт носить постійний характер, так як строк дії договорів з 02.07.2018 до 30.09.2018 (або 30.11.2018).

У зв`язку з цим було складено акт №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 про порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині допущення позивачем до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (а.с.19-24).

В подальшому за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЖТ0131/28/АВ від 16.01.2019 від 25.02.2019, Управлінням Держпраці у Житомирській області було прийнято постанову від 05.02.2019 №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на позивача за порушення вимог ст. 24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, було накладено штраф у розмірі 2128230,00 грн. (а.с.17-18).

Під час розгляду справи з пояснень позивача та з наявних у матеріалах справи доказів, судом було встановлено, що між Приватним підприємством "Шампілз" - замовник та виконавцями: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 були укладені цивільно-правові договори про надання послуг (а.с.25-26, 29-30, 35-37, 43-44, 50-51, 55-56, 62-63, 69-70, 76-77, 81-82, 86-87, 92-93, 97-98, 104-105, 111-112, 117-118, 123-124). Вказані цивільно-правові договори про надання послуг були укладені на строк до 30.09.2018 або ж на строк до 30.11.2018, що було обумовлено сезонністю збору урожаю грибів.

Відповідно до зазначених договорів виконавці взяли на себе зобов`язання виконати за дорученням позивача роботи з перебирання, сортування, фасування та виконання інших робіт з підготовки грибів до реалізації.

З огляду на зазначене, Приватне підприємство "Шампілз" вважає, що трудові відносини між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 відсутні, а тому зазначені в акті порушенння трудового законодавства підприємство не допускало.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що не погоджується з доводами контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 24 КЗпП України в частині допущення позивачем до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці. Порядок укладання договорів підряду (на виконання певних робіт) регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Вказані відносини вимогами законодавства про працю не регулюються.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Також суд відмічає, що однією з відмінностей між зазначеними договорами є те, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо.

Наведений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 26.09.2018 у справі № 822/723/17 та від 06.03.2019 у справі № 802/2066/16-а.

Під час розгляду справи, судом було безспірно встановлено, що 02 липня 2018 року між Приватним підприємством "Шампілз" (далі - замовник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (далі - виконавці) були укладені цивільно-правові договори про надання послуг (а.с.25-26, 29-30, 35-37, 43-44, 50-51, 55-56, 62-63, 69-70, 76-77, 81-82, 86-87, 92-93, 97-98, 104-105, 111-112, 117-118, 123-124).

Відповідно до п.1.1 вказаних договорів виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначено в договорі строку виконати за плату роботи із перебирання, сортування, фасування та інші роботи з підготовки грибів до реалізації.

Термін дії укладених між Приватним підприємством "Шампілз" та вказаними громадянами договорів становив (п.6.2 договорів): з ОСОБА_3 період з 02.07.2018 по 20 лютого 2019 року по 30.09.2018; з ОСОБА_2 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_4 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_5 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; із ОСОБА_6 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_7 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_8 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_9 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_10 період з 02.07.2018 по 30.09.2018; з ОСОБА_11 період з 02.07.2018 по 30.09.2018; з ОСОБА_22 період з 02.007.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_13 період з 02.07.2018 по 30.09.2018; з ОСОБА_14 період з 02.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_15 період з 19.07.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_16 період з 06.08.2018 по 30.11.2018; з ОСОБА_17 період з 06.08.2019 по 30.11.2018; з ОСОБА_18 період з 22.10.2018 по 30.11.2018.

Згідно з п. 3.1, 3.2 зазначених договорів замовник здійснює оплату виконавцю на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 10 днів з дати підписання такого акту. При цьому платіжною базою для результату виконаних робіт є 1 грн. за кг грибів (сортування, пакування, включаючи інші роботи пов`язані з підготовкою грибів).

Наявним у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт підтверджено, що громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 були виконані роботи по перебиранню, фасуванню та сортуванню грибів на умовах визначених договорами і зазначені роботи були прийнятті та оплачені Приватним підприємством "Шампілз".

Крім того, з отриманих під час розгляду справи пояснень представника позивача було встановлено, що під час надання вказаних в договорах послуг на виконавців не розповсюджуються правила внутрішнього розпорядку Приватного підприємства "Шампілз". Більш того, виконавці самостійно (на власний розсуд) і на власний ризик організовували виконання укладених договорів у відповідності до умов та вимог цивільного законодавства.

Зазначені обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених між Приватним підприємством "Шампілз" та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 вбачається, що предметом договору є разові послуги з перебирання, сортування та фасування грибів. В договорах зазначена винагорода за виконану роботу, термін дії договору. Відповідно до актів приймання виконаних робіт, що містяться в матеріалах даної адміністративної справи, визначено вартість наданих послуг.

З огляду на досліджені судом письмові докази, судом безспірно встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 виконували у Приватному підприємстві "Шампілз" роботи за цивільно-правовим договором про надання послуг. Крім того, вказаний громадяни не мали визначеного графіку роботи та робочого місця, до штатного розпису внесені не були. Під час надання послуг не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовували свою роботу і виконували її на власний ризик. Після підписання акту виконаних робіт їм було сплачено кошти. Послуга надавалась ними на умовах цивільно-правового договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази, які б давали суду підстави дійти висновку, що дійсно мало місце порушення позивачем ст. 24 КЗпП, у матеріалах справи відсутні.

Відтак, в ході розгляду справи спростовано висновки акту інспекційного відвідування від 16.01.2019 №ЖТ0131/28/АВ стосовно порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, з огляду на що прийнята на його підставі постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.02.2019 є протиправною а підлягає скасуванню.

Протилежного відповідачем під час розгляду справи не доведено.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено факту порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України , то позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.02.2019- є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 18.02.2019 (а.с.4) та № 8 від 13.03.2019 (а.с.5) вбачається, що Приватним підприємством "Шампілз" під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05 лютого 2019 року № ЖИ33/ЖТ0131/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС у розмірі 2128230,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560) на користь Приватного підприємства "Шампілз" (вул. Поліська, 30, с. Словечне, Овруцький район, Житомирська область,11122, код ЄДРПОУ 35063834) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 15 липня 2019 року