Рішення

від 15.07.2019 по справі 120/1405/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2019 р. Справа № 120/1405/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про вирішення питання про судові витрати в адміністративній справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" (код ЄДРПОУ: 24175690, адреса: вул. Радянська, 37, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300)

до: Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, адреса: Львівська Площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" (код ЄДРПОУ: 24175690, адреса: вул. Радянська, 37, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, адреса: Львівська Площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 1052013/24175690 від 16.01.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 29.12.2018 року до податкової накладної № 1 від 01.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 29.12.2018 року до податкової накладної № 1 від 01.12.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

21.06.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати, в якій він просив стягнути на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" понесені витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України в розмірі 6300,00 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області в розмірі 6300,00 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі пункту 2 часини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/16.

В силу положень статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" та Адвокатським бюро Тишківського С.Л. укладений договір № 9422 від 22.04.2019 року про надання правової допомоги, акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 20.06.2019 року на підставі договору (угоди) № 9422 від 22.04.2019 року про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 20.06.2019 року, оригінали яких долучено до матеріалів справи.

Оплата наданих послуг підтверджується платіжним дорученням № 255 від 03.05.2019 року, із відміткою банка, у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень).

Так, відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 20.06.2019 року, Товариству з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" надано наступні послуги: аналіз правової позиції, що є необхідною для захисту прав та інтересів позивача; підготовка проекту позовної заяви до Вінницького окружного адміністративного суду; підготовка, направлення стороні та подача до суду відповіді на відзив Головного управління ДФС у Вінницькій області та Державної фіскальної служби України; представництво в судових засіданнях Вінницького окружного адміністративного суду.

Суд зазначає, що вивчення та правовий аналіз доказів по справі, пошук, вивчення та правовий аналіз судової практики в аналогічних спорах, підготовка адміністративного позову, додатків та відповіді на відзив відноситься до виду адвокатської діяльності про складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Разом з тим, не підлягають врахуванню витрати, визначені в акті виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 20.06.2019 року щодо представництва позивача в судових засіданнях Вінницького окружного адміністративного суду. Зокрема, 17.05.2019 року, у зв`язку з не проведенням судом засідання у вказану дату, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою, оплата представництва інтересів позивача у вказаному судовому засіданні є необґрунтованою.

При цьому, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню підлягає зменшенню за відсутності ознаки співмірності та розумності фактично понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу. Враховуючи нескладність справи, недоведеність її значення для позивача та незначну кількість послуг, що фактично надані адвокатом Тишківським Сергієм Леонідовичем, відшкодуванню підлягає 6000,00 грн. (шість тисяч гривень) судових витрат на правничу допомогу. Із них 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про вирішення питання про судові витрати задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

У стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експерементальне виробництво інституту епізоотології" (код ЄДРПОУ: 24175690, адреса: вул. Радянська, 37, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300);

Відповідач 1: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ: 39232197, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

Відповідач 2: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028).

Додаткове рішення у повному обсязі виготовлене: 15.07.2019

Суддя Чернюк Алла Юріївна