Рішення

від 15.07.2019 по справі 826/14910/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2019 року № 826/14910/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екоагропромснаб

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0064255401 та №0064265401 від 30 травня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екоагропромснаб (далі - позивач, Товариство, ТОВ Екоагропромснаб ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2018 року №0064255401 та №0064265401, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем складено Акт №317/10-36-54-01/38692848, за висновками якого Товариством порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим надалі складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій на суми 2901,48 грн. та 4861,01 грн. відповідно.

Позивач вважає, що сплатив суму грошового зобов`язання вчасно, а відповідач не врахував під час перевірки своєчасно сплачені суми податкового зобов`язання у розмірах 8514,00 грн. та 255,00 грн., які були перераховані на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ для подальшого перерахування до бюджету.

Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідачем 22 жовтня 2018 року подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно поданих декларацій, а узгоджене податкове зобов`язання у розмірі 8514,00 грн. та штрафні санкції сплачено позивачем на електронний рахунок замість сплати до відповідного бюджету, що призвело до виникнення в інтегрованій картці платника податку податкового боргу у сумі 8768,63 грн. Остаточно податковий борг погашено позивачем 31 березня 2017 року.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 11 травня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві за результатами камеральної перевірки складено Акт №317/10-36-54-01/38692848, за висновками якого платник - ТОВ Екоагропромснаб в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій загальним розміром 29 014,80 грн. із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем сплати суми грошового зобов`язання та у загальній сумі 24 305,05 грн., із затримкою більше 30 календарних днів наступних за останнім днем сплати суми грошового зобов`язання.

На підставі висновків Акту винесені податкові повідомлення-рішення №0064255401 від 30 травня 2018 року про застосування до Товариства штрафних санкцій у розмірі 10% на суму 2 901,48 грн., та №0064265401 від 30 травня 2018 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% на суму 4 861,01 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 30 травня 2018 року, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги рішенням ДФСУ від 06 серпня 2018 року №25631/6/99-99-11-03-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року до суду, оскільки вважає, що вчасно виконав грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому веселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК УКраїни у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним деаларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Стаття 57 ПК України визначає строки сплати податкового зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 57.1 зазначеної статті, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснення також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (пункт 131.2 статті 131 ПК України).

Відповідно до інтегрованої картки платника податку на додану вартість ТОВ Екоагропромснаб з 30 травня 2015 року виник податковий борг у розмірі 908 грн. через несплату узгодженого податкового зобов`язання за квітень 2015 року, який за даними відповідача фактично сплачено позивачем 17 червня 2015 року.

Відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року Товариству по строку 30 травня 2016 року нараховано податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 1007,00 грн. та фактично позивачем перераховано кошти 31 травня 2016 року.

Окрім того, 31 травня 2016 року ТОВ Екоагропромснаб подано уточнюючий розрахунок до декларації за січень 2016 року (реєстраційний номер 9088050352 від 31 травня 2016 року), згідно якого здійснено донарахування податкового зобов`язання з ПДВ за звітний період у розмірі 8 514,00 грн. та нараховано штрафу у сумі 255 грн.

Відповідно до пунктів 20, 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569) за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПК УКраїни, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені у податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку. Розрахунок з бюджетом у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК УКраїни, сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 зазначеного Кодексу, та сплата передбачених штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Як встановлено судом, і не заперечується самим позивачем, ухгоджене податкове зобов`язання з ПДВ у розмірі 8 514,00 грн. та штрафні санкції відповідно до уточнюючого розрахунка сплачено Товариством на електронний рахунок, замість сплати до відповідного бюджету, як визначено Податковим кодексом України.

Такі дії позивача призвели до виникнення в інтегрованій картці платника податку на додану вартість податкового боргу у сумі 8 768,63 грн.

Остаточно податковий борг погашено позивачем 31 березня 2017 року.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу підстав для винесення оскаржуваних податкових поідомлень-рішень від 30 травня 2018 року №0064255401 та №0064265401 із застосуванням штрафних санкцій в сумі 2 901,48 грн. та 4 861,01 грн. відповідно.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень лише при задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Екоагропромснаб до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0064255401 та №0064265401 від 30 травня 2018 року - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Екоагропромснаб , адреса: 08601, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 44, кімн. 204, код ЄДРПОУ 38692848, тел. НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДФС у Київській області, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 39393260.

Суддя В.І. Келеберда