Постанова

від 09.07.2019 по справі 200/1186/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року справа №200/1186/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника відповідачів Груєнка С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (повний текст складено 08 квітня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/1186/19-а (суддя І інстанції - Михайлик А.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНИХ СПЛАВІВ" до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну,-

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНИХ СПЛАВІВ" (надалі за текстом позивач) звернулося до суду із позовом про скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 1014206/40164805 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.10.2018 та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 17.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що комісією Головного управління ДФС у Донецькій області (відповідача 1) безпідставно відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.10.2018. Позивач зауважив на тому, що фактично в повідомленні про зупинення реєстрації податкової накладної, що передувало прийняттю рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідачем 1 не було визначено чіткого переліку документів, надання яких є необхідним для реєстрації наданої податкової накладної, що поставило товариство позивача в ситуацію, коли суб`єкт господарювання позбавлений можливості передбачати наслідки власних дій. Не зважаючи на це, позивач вважає, що надав всі наявні в нього документи, які на його думку є достатніми для підтвердження відбуття господарських операцій, що є підставою для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 200/1186/19-а позов задоволено. Скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 1014206/40164805 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.10.2018. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.10.2018.

Відповідач № 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні містять недоліки оформлення, з огляду на що відповідач вважає непідтвердженим факт транспортування товарно-матеріальних цінностей від позивача до контрагента, що в свою чергу свідчить про невідбуття господарської операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 200/1186/19-а - повернуто скаржникові.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНИХ СПЛАВІВ" (позивач) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 40164805. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства є: 84200, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Привокзальна, буд. 6. за даними Єдиного державного реєстру позивач перебуває на обліку Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Костянтинiвсько-Дружкiвське управлiння, Дружкiвська ДПІ (м. Дружкiвка).

01.12.2017 між ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНИХ СПЛАВІВ" (постачальник) та ТОВ "ЛЕГІОНМЕТ" укладено договір поставки № 01/12. За умовами цього договору та специфікацією до нього позивач зобов`язався поставити на користь контрагента товар, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити поставлений у його власність товар та своєчасно сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно пункту 1.2 договору номенклатура, кількість та вартість товару зазначається в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. Якість товару, що постачається має відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним умовам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України і умовами цього договору до кожного виду товару. Згідно з пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється в асортименті та кількості, погоджених в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Поставка товару від постачальника до покупця здійснюється у спосіб нешкідливий для товару на умовах FCA - склад покупця у редакції ІНКОТЕРМС-2010 або зі складу постачальника.

В специфікації № 10 від 17.10.2018 до договору № 01/12 від 01.12.2017 зазначено про постачання товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 103 034,64 грн., у т.ч. ПДВ - 17 172,44 грн., зокрема: феромолібдену ФМО 60 у кількості 86,32 кг за ціною 516,67 грн. за кг; бабіту Б-83 у кількості 9,7 кг вартістю 534,60 грн., міді фосфористої МФ -9 у кількості 5 кг вартістю 205,43 грн., феросиліцію ФС 45 у кількості 11,5 кг вартістю 34,65 грн. та ферохрому ФХ -010 у кількості 400 кг вартістю 86,63 кг (арк. справи 22).

В ході виконання умов укладеного договору позивачем сформовано податкову накладну № 1 від 17.10.2018 - ПДВ в сумі 17 172,44 грн. за фактом постачання товарно-матеріальних цінностей вартістю 103 034,64 грн. за видатковою накладною № РН-0000037 від 17.10.2018 (арк. справи 24).

13.11.2018 податкова накладна № 1 від 17.10.2018 направлена позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстру податкових накладних. Квитанцією від 13.11.2018 позивача повідомлено про прийняття податкової накладної № 1 від 17.10.2018 (реєстраційний номер документа 9248974147 ) та зупинення її реєстрації на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

03.12.2018 позивачем надані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням № 4, квитанцією про їх прийняття (арк. справи 30-31).

Рішенням від 05.12.2018 № 1014206/40164805 комісією Головного управління ДФС у Донецькій області відмовлено в реєстрації наданої позивачем на реєстрацію податкової накладної № 1 від 17.10.2018 (арк. справи 34).

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 20.12.2018 № 52918/40164805/2 надана позивачем скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної залишена без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (арк. справи 33).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України встановлений обов`язок платника скласти на дату виникнення податкових зобов`язань податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції Закону від 07.12.2017 р. N 2245-VIII передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінетом Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року .

Згідно пунктів 12, 13 цього порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 17 цього порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року визначений перелік ознак за якими перевіряються податкові накладні /розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений пунктом 14 наведеного порядку.

Згідно пункту 21 Порядку № 117 від 21 лютого 2018 року підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 20 наведеного порядку передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у тому числі, в день настання однієї набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом оскаржуваного позивачем рішення № 1014206/40164805 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної підставою відмови в реєстрації розрахунків зазначено ненадання позивачем документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Положеннями пункту 201.16 Податкового кодексу України, положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 та Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 117 від 21.02.2018 передбачено право комісії контролюючого органу на прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації. Положення наведених нормативно-правових актів передбачають, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань контролюючий орган має повідомити платника податків про необхідність надання документів чи пояснень задля подальшої реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. справи 29) позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелік таких документів визначений пунктом 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постаново КМУ № 117. На виконання зазначених вимог позивачем надані пояснення разом із копіями наступних документів: договори, специфікації, оборотно-сальдові відомості по рахункам 361, 631, 281, банківські документи та документи, що підтверджують якість продукції. Копії цих документів наявні в матеріалах справи (арк. справи 7-12, 15-27).

Що стосується документів щодо зберігання продукції та її складського обліку, то зазначені документи в товариства позивача відсутні. Товарно-матеріальні цінності, що були відвантажені позивачем 17.10.2018 на адресу ТОВ "ЛЕГІОНМЕТ" позивач отримав 17.10.2018 від ТОВ "СЕРТЕКС ПЛЮС", що вбачається з наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, що свідчить про те, що наведені товарно-матеріальні цінності не обліковувалися на складі позивача, відповідні документи не складалися.

Доводи про недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, складанням яких супроводжувалося транспортування відвантажених позивачем товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "ЛЕГІОНМЕТ" судом не приймаються з огляду на наступне.

Згідно пункту 11.1. розділу 11 "Правила оформлення документів на перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Водночас, форма № 1 товарно-транспортної накладної не є бланком суворого обліку. Пунктом 11.1 Правил № 363 передбачено, що товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна на відвантаження ТМЦ на адресу ТОВ "ЛЕГІОНМЕТ" (арк. справи 25) містить основні реквізити, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, а тому інші недоліки товарно-транспортної накладної не можуть свідчити про невідбуття господарської операції.

З огляду на викладене, судом не приймаються доводи відповідачів стосовно наявності в товарно-транспортних накладних позивача дефектів (не заповнення граф про кількість місць та вид пакування), що позбавляють можливості встановити факт відбуття господарських операцій, які ними задокументовані.

Судом також не приймаються доводи відповідача щодо наявності недоліків оформлення наданих позивачем сертифікатів відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікатів відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, оскільки ненадання цих документів є окремою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Водночас, оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної не визначено підставою відмови в реєстрації ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідачі є суб`єктами владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, мають спеціальну правосуб`єктність. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної вмотивоване неподанням позивачем документів на вимогу податкового органу, проте, як вбачається яз наявних в матеріалах справи документів, позивач надав всі наявні в нього документи, визначені переліком пункту 14 Порядку № 117, складенням яких супроводжувалося оформлення операцій з передачі товарно-матеріальних цінностей до ТОВ "ЛЕГІОНМЕТ". Наведене свідчить про невідповідність вимогам чинного податкового законодавства рішення комісії відповідача 1про відмову в реєстрації податкової накладної та наявність підстав для його скасування..

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи те, що рішення про відмову комісії відповідача 1 в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.10.2018 в ЄРПН є протиправним, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну № 1 від 17.10.2018.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 200/1186/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 200/1186/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 липня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В.Геращенко

І.В. Сіваченко